Законодавством ряду держав за неучасть у виборах передбачені певні санкції. В Аргентині особа, яка не брала участі у виборах, втрачає право перебувати на державній службі протягом трьох років, а у Греції та Туреччині таку особу засуджують до позбавлення волі. У Бельгії, залежно від кількості проігнорованих виборів, передбачені різні за розмірами штрафи. В Італії участь громадян у виборах визнається їх обов'язком, за невиконання якого протягом п'яти років прізвища порушників вносяться до спеці-альних списків, які виставляються на загальний огляд.

Деякі держави виходять із ситуації, зумовленої абсен-теїзмом, шляхом визнання виборів такими, що відбулися, навіть якщо в них взяло участь менше половини зареєст-рованих виборців.[14,c.74]

Якщо в Україні абсентеїзм буде поширюватись і надалі, то неминуче постане питання про запровадження одного з вироблених світовою практикою засобів боротьби з ним.

Висновки

В результаті проведеного дослідження автором були зроблені наступні висновки:

У комплексі прав і свобод громадян України, закріплених у Конституції України, особлива роль належить політичним правам, серед яких важливе значення має право громадян брати участь в управлінні державними справами, у формуванні органів державної влади та органів місцевого самоврядування через участь у виборах, всеукраїнському та місцевих референдумах.

Народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії.

В процесі виборів люди, шляхом голосування формують державні органи, або заповнюють вакантну виборну посаду. Владні посадові особи, державні органи, органи самоврядування, утворені в результаті виборів набу-вають права під час виконання своїх функцій виступати від імені певної спільноти людей і наділяються повнова-женнями приймати загальнообов'язкові рішення.

Найважливіші вимоги і правила до процедури виборів закріплено у конституціях демократичних держав, та спеціальних законодавчих актах. Норми цього інституту виборів можна по-ділити на декілька груп:

1) норми, які закріплюють основ-ні вимоги і правила, пов'язані з самою процедурою прове-дення виборів;

2) норми, що визначають коло осіб, які наділяються активним виборчим правом, тобто правом обирати представників до органів держави та органів міс-цевого самоврядування;

3) норми, що визначають коло осіб, які наділяються пасивним виборчим правом, тобто правом бути обраними до органів державної влади, органів місцевого самоврядування чи на виборну посаду.

Відповідно до статті 1 Закону „Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів”, вибори депутатів сільських, селищних, міських, районних у містах, районних, обласних рад, а також сільських, селищних, міських голів є вільними і відбуваються на основі гарантованого Конституцією України та цим Законом загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Депутати місцевих рад та сільські, селищні, міські голови обираються строком на чотири роки.

Виборчий процес в Україні здійснюється на засадах: вільного і рівноправного висування кандидатів, гласності й відкритості виборчої кампанії; свободи агітації. Участь громадян у виборах до органів місцевого самоврядування є добровільною. Участь у місцевих виборах є особистою справою кожного громадянина України. Ніхто не може бути примушений до участі чи неучасті у місцевих виборах.

Право голосу на місцевих виборах мають громадяни України, яким на день проведення виборів виповнилося 18 років і які проживають на території відповідних сіл, селищ, міст, районів у містах.

Не мають права голосу на місцевих виборах громадяни України, яких визнано судом недієздатними. Здійснення виборчого права зупиняється для осіб, які за вироком суду перебувають у місцях позбавлення волі, - на час перебування в цих місцях.

Депутатом сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради, сільським, селищним, міським головою може бути обраний громадянин України, який має право голосу і на день виборів досяг 18 років.

Останнім часом все більшого поширення набуває абсен-теїзм, тобто неявка частини виборців на виборчі дільниці для голосування, іншими словами, їх відмова від реалізації свого активного виборчого права. Абсентеїзм має негатив-ні наслідки. Якщо в Україні абсентеїзм буде поширюватись і надалі, то неминуче постане питання про запровадження одного з вироблених світовою практикою засобів боротьби з ним.

Зміни в політичній системі України обумовили прийняття нового виборчого законодавства. Проте сучасне виборче законодавство та законодавство про референдуми не можна вважати досконалими, а це спричиняє значні проблеми у його практичному застосуванні. Досвід виборчих кампаній 1998-1999 років висвітлив таку важливу проблему, як необхідність підвищення правової культури учасників виборчого процесу.

Процес демократичного волевиявлення громадян потребує достатньо високого рівня їх правової культури у зв'язку з тим, що вибори легітимізують органи влади, оскільки через них народ визначає своїх представників і наділяє їх мандатом на здійснення його суверенних прав.

Для будь-якого демократичного суспільства проблема правової культури учасників виборчого процесу та референдумів є актуальною і заслуговує на увагу держави.

Підвищення правової культури учасників виборчого процесу і референдумів повинна включати:

розширення кола правових знань з питань виборчого законодавства;

підвищення правосвідомості та формування політико-правової культури громадян;

підвищення їх активності у виборчому процесі і референдумах;

уникнення порушень законодавства в процесі його застосування.

Підвищення правової культури учасників виборів і референдумів передбачає застосування різноманітних форм правоосвітницької діяльності, що сприятиме формуванню у них інтересу до проблем демократії, державотворення, усвідомленню своєї ролі у відносинах між