— процедури голосування і підбит-тя підсумків голосування. Виборчі дільниці для всіх ви-дів виборів в Україні мають однакову кількість показни-ків — від 20 до 3000 виборців, у виняткових випадках — з меншою або більшою кількістю виборців.
Нині, відповідно до нового виборчого законодавства, зазнав певних змін загальний порядок утворення виборчих дільниць. Вони утворюються окружними виборчими ко-місіями за поданням Київської, Севастопольської міських рад, районних рад, міських рад у межах території виборчих округів, а у разі відсутності таких подань — на підставі пропозицій відповідних міських голів або голів рад.
Окрім загального порядку утворення виборчих діль-ниць у місцях постійного проживання громадян, зако-ном також визначається порядок утворення виборчих дільниць у стаціонарних лікувальних, санаторно-оздо-ровчих закладах, представництвах України за кордоном та в інших місцях тимчасового перебування виборців. Новим Законом про вибори народних депутатів України змінено порядок утворення виборчих дільниць у межах військових частин. Виборчі дільниці у військових частинах утворюються, як виняток, з дозволу Центральної виборчої комісії. Здебільшого виборці-військовослужбовці голосують на виборчих дільницях за межами військових частин.
Законом встановлено, що виборчі дільниці на ви-борах народних депутатів України є спільними в одно-мандатному та багатомандатному загальнодержавному ви-борчих округах. Виборча практика склалася так, що при одночасному проведенні виборів кількох видів, ви-борів і референдумів, виборчі дільниці теж є спільними. Третя стадія — утворення виборчих органів, на які закон покладає керівництво всім виборчим процесом. Залежно від країни ці органи мають різні назви (комісії, бюро, президії). Серед них розрізняють:
територіаль-ні, включаючи Центральні виборчі комісії;
окружні — комісії, що діють у виборчих округах;
3) дільничні комі-сії, що діють у виборчих дільницях.
Створення системи виборчих комісій завжди зале-жить від виду виборів і адміністративно-територіального устрою держави.
Спеціальними виборчими законами передбачаються системи, терміни, порядок утворення, обсяг компетенції виборчих комісій для кожного виду виборів в Україні.
Відповідно до Закону "Про вибори народних депу-татів України" для організації і проведення виборів на-родних депутатів створюється Центральна виборча комі-сія, окружні виборчі комісії, дільничні виборчі комісії.
Відповідно до Закону "Про вибори Президента Ук-раїни" для організації і проведення виборів Президента створюється Центральна виборча комісія, територіальні виборчі комісії та дільничні виборчі комісії по виборах Президента України.
Відповідно до Закону "Про вибори депутатів місце-вих рад та сільських, селищних, міських голів для прове-дення виборів депутатів і голів рад утворюються: тери-торіальні виборчі комісії — сільські, селищні, районні, міські, районні у містах, обласні виборчі комісії по ви-борах депутатів та голів рад; окружні виборчі комісії — по виборах депутатів обласних, Київської і Севастополь-ської міських рад. Окружні виборчі комісії можуть утво-рюватись також по виборах депутатів районних, міських (міст обласного підпорядкування), районних у містах рад; дільничні виборчі комісії.
Оновлені засади виборів в Україні, запроваджені новим Законом "Про вибори народних депутатів України", серед інших стосуються юридичного статусу виборчих комісій, процесу їх формування, обсягу функцій і повноважень.
Насамперед це стосується Центральної виборчої ко-місії правовий статус якої визначається також Законом України «Про Центральну виборчу комісію». Комісія є постійно діючим державним органом та юридичною особою. До Центральної виборчої комісії входять 15 чле-нів комісії, які призначаються на посади та припиняють свої повноваження Верховною Радою України за подан-ням Президента України. Члени Центральної виборчої комісії зі свого складу обирають голову, заступника го-лови та секретаря комісії. Голова, заступник голови, секретар комісії, а також не менше третини інших чле-нів комісії повинні мати вищу юридичну освіту. Після сформування Центральної виборчої комісії її персональ-ний склад протягом року не можна змінювати більш як на одну третину. На період виборчої кампанії до Цен-тральної виборчої комісії для участі в її засіданнях полі-тичні партії, виборчі блоки партій, списки яких зареєст-ровані для участі у виборах, можуть направляти своїх представників з правом дорадчого голосу.
Окружні виборчі комісії є юридичними особами. У ході виборів народних депутатів вони утворюються за рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських рад у передбачений законодавством термін до дня ви-борів у складі голови, заступника голови, секретаря і членів комісії за поданням відповідно голів цих рад або міських голів.
До окружних комісій обов'язково включаються по одному представникові від політичних партій, виборчих блоків партій, списки кандидатів яких зареєстровані для участі у виборах у багатомандатному загальнодержавно-му виборчому окрузі за поданням статутних органів цих політичних партій, керівних органів виборчих блоків партій. Загальна кількість членів окружних комісій ви-значається кількістю поданих кандидатур, але не може бути меншою восьми. Голова, заступник голови та сек-ретар окружної виборчої комісії не можуть бути членами однієї політичної партії чи виборчого блоку партій.
У разі, коли відповідна рада у встановлений цим За-коном строк не утворить окружну виборчу комісію, ок-ружна виборча комісія утворюється Центральною вибор-чою комісією не пізніше як за 80 днів до дня виборів за поданням місцевих осередків політичних партій, які діють на території відповідного виборчого округу.
Дільничні виборчі комісії утворюються за рішенням сільських, селищних, міських, районних у містах рад не пізніше як за 45 днів до дня виборів, а у випадках, за-значених у Законі, за 5 днів до дня виборів у складі го-лови, заступника голови, секретаря і членів комісії за поданням відповідно сільського, селищного, міського голови чи голови районної в місті ради або за подання-ми, підписаними щодо кожної кандидатури не менше як однією п'ятою депутатського складу відповідної сільсь-кої, селищної, міської, районної у місті ради (при цьому депутат має право ставити підпис лише щодо однієї кандидатури до складу кожної виборчої дільниці)