бюлетенями розрізняють два його види: позитивне і негативне голосування. Нині в Україні на виборчих дільницях, запропонована модернізація основної про-цедури виборів — голосування, а також схема чіткого роз-межування підрахунку голосів, встановлення результатів виборів по виборчих округах та підбивання підсумків виборів народних депутатів України Центральною ви-борчою комісією.
Вперше з Україні виборчі бюлетені мають дві скла-дові: власне текстова частина бюлетеня і контрольний талон, відокремлений від бюлетеня перфорацією. Конт-рольні талони містять назву органу, до якого відбувають-ся вибори, номер виборчого округу чи означення бага-томандатного загальнодержавного виборчого округу, но-мер виборчої дільниці та порядковий номер виборця у списках виборців, а також позначені місця для підписів виборця та члена дільничної виборчої комісії, який ви-даватиме бюлетень.
За Законом голосування провадиться в день виборів або в день повторного голосування на виборах. Законом скасована процедура дострокового голосування на вибо-рах народних депутатів України та на місцевих виборах.
Восьма стадія виборів включає підрахунок голосів і визначення результатів виборів, а також підбивання під-сумків виборів. Закон встановлює термін тривалості цієї стадії, порядок підрахунку голосів, перелік виборчої доку-ментації з цих питань. Кінцеві загальні результати вибо-рів встановлюються Центральною або територіальними виборчими комісіями і публікуються в офіційній пресі.
Стадії виборчого процесу не є раз і назавжди сталими для різних видів виборів. На їх кількість, зміст, пра-вові форми, терміни впливають багато факторів, але чи не найголовнішим є характер виборчої системи як спо-собу визначення результатів виборів тією мірою, якою від нього залежатиме порядок розподілу депутатських мандатів і механізм голосування.
4. Відповідальність за порушення виборчого законодавства в Україні
Однією із гарантій реального здійснення вільного волевиявлення встановлена законом юридична відпо-відальність за порушення виборчого законодавства, причому в кожному з базових виборчих законів містяться загальні статті, якими запроваджується інститут відпо-відальності за порушення виборчого законодавства, а свою юридичну регламентацію цей інститут отримує від-повідно в чинному адміністративному, кримінальному, кримінально-процесуальному, цивільно-процесуальному законодавстві.
Так, у Кодексі України про адміністративні право-порушення міститься ст. 186-2, що передбачає адміні-стративну відповідальність за певні порушення законо-давства про вибори Президента і народних депутатів. Цією статею встановлюється, що публічні заклики або агітація за бойкотування виборів, опублікування або по-ширення іншим способом неправдивих відомостей про кандидата у Президенти чи депутати, а також агітація за або проти кандидата в день виборів тягнуть накладання штрафу від трьох до шести офіційно встановлених міні-мальних розмірів заробітної плати.
Видача членам дільничної виборчої комісії вибор-чого бюлетеня для голосування за іншу особу тягне на-кладення штрафу до п'яти офіційно встановлених міні-мальних розмірів заробітної плати.
Втручання в роботу виборчих комісій, що перешкод-жає виконанню ними обов'язків, пов'язаних з реєстра-цією кандидатів у Президенти або депутати, підрахунком голосів чи визначенням результатів або підбиттям за-гальних підсумків виборів тягне накладення штрафу від трьох до шести офіційно встановлених мінімальних розмірів заробітної плати.
До адміністративної відповідальності відповідно до частини першої і третьої цієї статті може бути притягну-та будь-яка особа, що досягла 16-річного віку, якщо во-на психічно здорова. Нести відповідальність за порушен-ня, передбачені ч. 2 цієї статті, мають тільки спеціальні суб'єкти — члени виборчих комісій.
Кримінальні правопорушення, пов'язані з порушен-ням виборчого законодавства, належать до злочинів, які посягають на суспільні відносини, пов'язані з формами, завданнями, змістом діяльності держави і посягають на політичні права громадян: права брати участь в управ-лінні державними справами, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Зазіхання на виборчі права громадян можуть мати місце на будь-якій стадії виборчого проце-су, тому кримінально-правові норми, що встановлюють відповідальність за порушення виборчого законодавства, є бланкетними (відсилочними): їх застосування потребує уточнення змісту статей, посилань на базові закони про вибори.
Кримінально-правовим захистом забезпечується на-самперед здійснення виборчих прав. Ст. 127 Криміналь-ного Кодексу України передбачає, що перешкоджання здійсненню громадянином України його виборчих прав або роботі виборчої комісії, вчинене з метою вплинути на результати виборів, карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років. Ті ж діяння, вчинені шляхом підкупу, обману, або поєднані з пошкодженням майна або з застосуванням насильства до громадянина, який здійснює свої виборчі права, або члена виборчої комісії чи їх близьких родичів, або з погрозою застосува-ти таке насильство чи знищити майно, а так само вчи-нені за попереднім зговором групою осіб або членом ви-борчої комісії чи іншою посадовою особою з використан-ням влади або посадового становища караються позбав-ленням волі на строк від п'яти до восьми років.
Ст. 128 Кримінального Кодексу України за такі зло-чини, як неправомірне використання виборчих бюлете-нів, підлог виборчих документів або неправильний під-рахунок голосів чи неправильне оголошення результатів виборів, що виражається у видачі членом виборчої комі-сії виборчого бюлетеня особі, яка не внесена до списку виборців, або видачі виборцю виборчих бюлетенів (ви-борчого бюлетеня) інших виборців карається позбавлен-ням волі на строк до п'яти років. Підлог, тобто виготов-лення виборчого документа невстановленого зразка чи виготовлення у спосіб, не передбачений законом, вне-сення до виборчого документа завідомо неправдивих ві-домостей або будь-яка інша його підробка, а так само використання завідомо підробленого виборчого доку-мента чи виготовленого у спосіб, не передбачений зако-ном, караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років. Ці ж дії, але вчинені членом виборчої діль-ниці або іншою посадовою особою, а так само завідомо неправильний підрахунок голосів або завідомо не-правильне оголошення результатів виборів караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права займати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років.
Ще один вид