одиниці.
Принцип рівності передбачає, що всі громадяни України беруть участь у виборах і кожен має рівну з іншими вагу, тобто кожен виборець впливає на результати виборів однаково. Рівність голосів на виборах в Україні забезпечується, зокрема, утворенням виборчих округів з приблизно однаковою кількістю виборців, тобто за єдиними нормами представництва окремо для кожного виду виборів. При цьому здійснення громадянами України права обирати і бути обраними не залежить від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного чи соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови або інших ознак.
Принцип прямого виборчого права визначає право громадян обирати кандидатів на виборах безпосередньо. Конституцією передбачаються прямі вибори народних депутатів України, Президента України, депутатів селищних, сільських, міських, районних, обласних рад та сільських, селищних, міських голів.
Принцип таємності голосування означає, що контроль за волевиявленням виборців не допускається.
Залежно від підстав можна розглядати кілька класифікацій видів виборів.
За територіальною ознакою вибори бувають:
Загальнонаціональні (загальнодержавні), які здійснюються на території всієї держави: вибори до Верховної Ради України, вибори Президента України.
Місцеві вибори: вибори до представницьких органів місцевого самоврядування (сільських, селищних, міських, районних у містах, районних, обласних рад та сільських, селищних, міських голів).
За об’єктом, що передбачає органи або посади, до яких входять або на які обираються представники народу, вибори можна класифікувати як:
Вибори парламенту – вибори до Верховної Ради України.
Вибори на посаду Президента України.
Вибори представницького органу територіальної автономії – вибори Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
Вибори представницьких органів самоврядування сільських, селищних, міських, районних у містах, районних, обласних рад.
Вибори на посади сільських, селищних, міських голів.
За часом проведення виборів вони поділяються на:
Чергові. Вибори, що проводяться в період закінчення строку повноважень, передбаченого Конституцією та законами України для функціонування певного виду виборного органу або посади.
Позачергові або дострокові. Вибори, що проводяться у разі дострокового припинення строку повноважень, передбаченого Конституцією України і законами України для функціонування певного виду виборного органу або посади.
Повторні. Вибори, що проводяться у випадках, коли вибори у виборчому окрузі визнані недійсними або такими, що не відбулись.
Вибори замість депутатів, голів, які вибули. На відміну від старого порядку проведення виборів в Україні, коли цей вид виборів був характерним для виборів депутатів всіх представницьких органів, за новим виборчим законодавством України вибори замість депутатів, що вибули, відбуваються тільки в разі обрання депутатів безпосередньо у одномандатних виборчих округах, а заміна депутатів, що обирались за списками політичних партій, виборчих блоків партій у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі по виборах народних депутатів України, відбувається шляхом передачі депутатського мандату першому за черговістю необраному кандидату із відповідного списку.
Вибори, що проводяться у разі утворення нової адміністративно-територіальної одиниці.
За кількісною ознакою участі виборців вибори бувають:
Загальними, основними, коли в них за законом мають право брати участь вісі виборці держави.
Частковими (додатковими), коли поповнюється склад Верховної Ради України, місцевих рад у разі дострокового вибуття деяких депутатів або визнання виборів недійсними.
Місцеві вибори, в яких беруть участь жителі певної адміністративно-територіальної одиниці.
З огляду на правові наслідки вибори поділяються на:
Дійсні – це вибори, проведені у порядку, визнаному Конституцією України і відповідним виборчим законом.
Недійсні – вибори, у ході яких мали місце порушення законодавства, які вплинули на підсумки виборів.
Вибори бувають прямими і непрямими. Прямі вибори відбуваються за умов, коли виборці безпосередньо виявляють своє ставлення до кандидатів шляхом голосування. Прямими, як правило, є парламентські вибори та вибори до інших представницьких органів. Шляхом прямих виборів звичайно обирається глава держави у переважній більшості президентських республік і республік із так званою змішаною формою правління.
На непрямих виборах волевиявлення виборців опосередковується спеціальною колегією виборців (президентські вибори у США) або самим парламентом чи іншим представницьким органом (президентські вибори в парламентських республіках).
Визначальним для характеристики парламентських виборів та виборів до органів місцевого самоврядування як форми реалізації ідей представницької демократії є поняття виборчої системи.
Виборча система – це встановлений Конституцією і законодавством порядок визначення результатів виборів. У деяких країнах як синонім поняття виборчої системи використовується термін “система представництва”. Існує три різновиди виборчих систем, кожен з яких має багато конкретних варіантів. Це мажоритарні, пропорційні та змішані виборчі системи.
Виборчі системи в основу яких покладено принцип більшості називаються мажоритарними. Історично саме ці системи були запровадженні першими. Незважаючи на всю відмінність правил, що становлять зміст мажоритарних систем у різних країнах, розрізняють дві головні їх форми.
Однією з таких форм є мажоритарні виборчі системи абсолютної більшості, за якими обраними вважається той кандидат, який одержав 50 відсотків встановленої в законі загальної кількості поданих голосів у окрузі і ще один голос, тобто той, хто користується абсолютною підтримкою виборців, які брали участь у голосуванні. У випадках, коли жоден із кандидатів не набере необхідної кількості голосів, питання про заміщення виборної посади залишається відкритим. Для того, щоб зробити вибори результативними, проводиться повторне голосування, на яке пропонується дві кандидатури, які попередньо набрали найбільшу кількість голосів.
Недолік мажоритарних систем абсолютної більшості полягає у тому, що голоси, подані за переможених кандидатів, фактично пропадають. Хоча кількість цих голосів може наближатись до половини поданих у окрузі і в результаті волевиявлення відповідних виборців не матиме практичного значення. Тобто 51 відсоток голосів тут дає 100 відсотків влади.
За правилами мажоритарної системи відносної більшості, обраним у даному виборчому окрузі визнається той кандидат або партійний список кандидатів, який набрав більше голосів, ніж кожен окремий його конкурент, хоча це і може складати менше половини всіх поданих у