отримає кожен список під час розподілу. Найчастіше використовують простий коефіцієнт, що отримується після голосування шляхом ділення в кожному окрузі окремо загальної кількості поданих голосів на кількість місць на заміщення (заповнення). Існують інші види коефіцієнтів: коефіцієнт Хегенбаха-Бішоффа, стандартний коефіцієнт, коефіцієнт зниження, подвійний коефіцієнт, виборчий коефіцієнт.
Розподіл надлишків (остачі) проводиться двома основними методами:
метод найбільших надлишків включає розподіл місць за списком, що має найбільшу кількість непредставлених голосів, відкладених від першого розподілу, і так далі, доки всі місця не будуть розприділені;
метод найбільшого середнього – метод, шляхом якого загальна кількість голосів, отриманих за списком, ділиться на кількість місць, вже отриманих за цим списком плюс одне фіктивне місце. Список, який таким чином отримує найбільше середнє, отримує наступне місце і так далі, доки всі місця не будуть розприділені.
Існують інші методи обрахунку надлишків: метод д’Хонта, метод Сен-Лагю, модифікований метод Сен-Лагю.
З метою запобігання швидкому росту кількості дрібних , непредставницьких партій при пропорційних системах виборів запроваджують виборчий поріг, який полягає в тому, що для участі у розподілі місць після голосування допускаються тільки ті партійні списки, що набрали певний, встановлений у законодавстві відсоток голосів. Ці пороги бувають різні, наприклад у Нідерландах – 0,67, Ізраїлі – 1, Швеції, Росії, Німеччині – 5, Ліхтенштейні – 8, Туреччині 10%. В Україні за парламентським виборчим законодавством – 4%.
Пропорційна виборча система встановлена, зокрема, в таких країнах, як Швеція, Австрія, Бельгія, Норвегія, Данія, Нідерланди, Ізраїль та інші.
Ще одним різновидом виборчих систем є змішані системи, яким властиві елементи мажоритаризму та пропорціоналізму. Змішана (мажоритарно-пропорційна) виборча система передбачає, що частина мандатів представницького органу (як правило, половина) розподіляється по одномандатних виборчих округах, а решта – за пропорційним принципом представництва по багатомандатних округах.
Характеризуючи змішані та пропорційні виборчі системи, слід зазначити, що законодавства багатьох країн містять положення, які об’єктивно зумовлюють фактичне порушення пропорційне представництва. Найбільш характерним прикладом таких положень є норми, що регламентують застосування так званих відсоткових застережень. Тобто, у розподілі мандатів на основі пропорціоналізму мають право брати участь лише ті політичні партії, які одержали не менше певного відсотка голосів від їх загальної кількості у маштабах всієї країни або провели у депутати своїх кандидатів у певній кількості територіальних округів. Розглянуті обмеження пропорційного представництва звичайно пояснюються потребами не розпорошувати політичні сили в представницьких органах і тим самим забезпечити стабільність виконавчої влади. Подібні застереження об’єктивно сприяють зміцненню позицій великих партій. Змішану виборчу систему практикують у Литві, Грузії, Словенії, Болгарії.
Існує досить широкий спектр змішаних систем, які є поєднанням мажоритарної та пропорційної систем. Змішані виборчі системи застосовують, як правило, в тих країнах, де йде пошук і становлення виборчих систем або необхідно досягти компроміс між принципом представництва у парламенті різних політичних сил та стабільністю сформованого ними уряду.
Іноді змішані системи запроваджуються в модифікованому вигляді з перевагою тієї або іншої виборчої системи.
Виборчими системами, що надають перевагу мажоритарному методові при застосуванні і пропорційного голосування виступають наступні змішані системи:
система з єдиним голосом, що не допускає передачі. Зміст її полягає в тому, що в багатомандатному виборчому окрузі виборець голосує за одного кандидата, а не за список кандидатів від партії. Це практикується в Японії, Китаї;
обмежене голосування, яке передбачає, що виборці можуть обрати кількох кандидатів з одного бюлетеня, але їх має бути менше, ніж кількість місць для заповнення;
кумулятивне голосування передбачає, що виборець має стільки голосів, скільки мандатів у окрузі, і може її розподілити між всіма кандидатами, а може й віддати всі свої голоси за тільки одного з кандидатів.
Існує й змішана система, що використовує переважно модифіковану пропорційну систему представництва.
Система з єдиним голосом, який передається, передбачає, що виборці голосують за одного кандидата незалежно від числа мандатів у виборчому окрузі, але при цьому виражають перевагу і щодо інших кандидатів.
Найпростішим варіантом змішаної виборчої системи є паралельне комбінування: певна частина представницького органу обирається за мажоритарним, інша – за пропорційним принципом.
В Україні парламент обирається на основі загального рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування за змішаною мажоритарно-пропорційною системою. Усього обирається 450 депутатів. Із них 225 – в одномандатних виборчих округах на основі відносної більшості, а 225 – за списками кандидатів у депутати від політичних партій, виборчих блоків партій у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі на основі пропорційного представництва.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України “Про вибори народних депутатів України” 225 народних депутатів України обираються в одномандатних виборчих округах на основі відносної більшості. Відповідно до ст. 2 Закону України “Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” вибори депутатів селищної, сільської, міської, районної у місті ради проводиться за мажоритарною системою відносної більшості по одномандатних виборчих округах, на які поділяється вся територія відповідного села, селища, міста, району у місті. Згідно зі ст. 3 цього Закону, вибори сільського, селищного, міського голови проводиться за мажоритарною виборчою системою відносної більшості по єдиному одномандатному округу, межі якого збігаються із межами села, селища, міста. Також відповідно до ст. 4 цього Закону вибори депутатів районної ради проводяться за мажоритарною виборчою системою відносної більшості по багатомандатних виборчих округах, межі яких відповідають межам відповідних сіл, селищ, міст районного значення, які є адміністративно-територіальними одиницями, що входять до цього району. Вибори депутатів обласної ради проводяться за мажоритарною виборчою системою відносної більшості по одномандатних виборчих округах, межі яких є одночасно межами районів