Загальна характеристика і основні положення проекту Закону. Законом передбачається внесення мінімальних правок до Закону "Про органи самоорганізації населення " від 11 липня 2001 року N 2625-III( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, N 48, ст. 254 ). А саме до статті 5, додати ще один принцип діяльності ОСН, принцип неприбутковості та уточнити редакцію статей 17 та 26 щодо майна, яке може бути у власності або користуванні ОСН та обмеження на його використання не за призначенням.
У Законі "Про оподаткування прибутку підприємств" ( В редакції Закону N 283/97-ВР від 22.05.97, ВВР, 1997, N 27, ст.181 ) уточнюється п.п. а) ч. 7.11.1., а саме до переліку неприбуткових організацій вносяться органи самоорганізації населення.

Аналіз стану нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання свідчить про наступне:

Оподаткування будь-яких юридичних осіб в Україні регулюється Законом "Про оподаткування прибутку підприємств" ( В редакції Закону N 283/97-ВР від 22.05.97, ВВР, 1997, N 27, ст.181 ). За цим законом у нас вирізняються два режими оподаткування: загальний, де діє загальна ставка оподаткування прибутку - 30% та спеціальний - для неприбуткових організацій, які у випадку їх відповідності ознакам, визначеним у ч.7.11 Закону, не оподатковуються податком на прибуток.

На жаль п.п. а) п.7.11.1 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" відносить до неприбуткових організацій лише "органи місцевого самоврядування та створені ними установи або організації, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів". Тобто тут не йде мова про органи самоорганізації населення, які, хоча й входять до системи місцевого самоврядування, можуть фінансуватись з місцевого бюджету, проте створюються фізичними особами, а не органами самоврядування тому під визначення п.п. а) не підпадають.

П.п. г) цього ж пункту 7.11.1 в принципі міг би дати деякі шанси для реєстрації ОСН як НПО, але знову ж таки це залежатиме від доброї волі місцевої податкової. Адже цей пункт відносить до НПО інші юридичні особи " діяльність яких не передбачає одержання прибутку згідно з нормами відповідних законів;". Проте в законі про ОСН ні слова не сказано, що ОСН - неприбуткова організація.

Впровадження Закону не потребує додаткових видатків з бюджету, проте може стати важливим стимулом для розвитку місцевої ініціативи і становлення органів самоорганізації населення, як важливого інструменту місцевого розвитку.

Ухвалення запропонованих змін не призведе до збільшення видатків чи зменшення надходжень до державного та місцевих бюджетів, проте буде мати значний соціальний ефект. Надання ОСН статусу неприбуткових організацій дасть можливість розвиватись цим органам, зміцнювати їхні організаційні можливості, що в свою чергу дозволить місцевим радам передати ОСН частину повноважень щодо контролю за благоустроєм території, перевіркою якості комунальних послуг, вирішення питань ефективного використання прибудинкових територій в інтересах мешканців, тощо. Залучення місцевих активістів до роботи в органах самоорганізації населення сприятиме стабільності громади та створенню клімату причетності її мешканців до вирішення проблем повсякденного життя міста.

Важливим питанням є також сприяння на законодавчому рівні процесам консолідації та розвитку муніципального руху як одного з пріоритетів державної регіональної політики.

3.2 Перспективні напрямки вдосконалення нормативно-правової бази, яка регулює функціонування органів самоорганізації населення  

Для подальшого розвитку місцевого самоврядування знаменним став минулий рік. Насамперед тому, що у березні 2002 року відбулися вибори до Верховної Ради України та органів місцевого самоврядування усіх рівнів. Минула виборча кампанія стала серйозним випробуванням політичної зрілості для всього українського суспільства, яке цей іспит успішно витримало. Більш ніж тисяча міжнародних спостерігачів, які перебували у нашій державі під час виборчої кампанії, засвідчили демократичність та прозорість виборів 31 березня, їх відповідність міжнародним стандартам.[23]

Позитивним результатом виборів є той факт, що близько 60 відсотків міських голів обрано повторно на другий-третій термін. Це є не тільки свідченням високої довіри виборців до більшості керівників органів місцевого самоврядування, але й важливим чинником у збереженні суспільно-політичної стабільності у державі.

Успішне завершення виборчих перегонів та збереження суспільно-політичної стабільності в державі безперечно сприяло й подальшому розвитку та консолідації муніципального руху в Україні. Так вже у квітні 2002 року керівники 3-х найпотужніших асоціацій органів місцевого самоврядування (Асоціації міст України, Української Асоціації місцевих та регіональних влад, Асоціації сільських та селищних влад України), а також Спілки лідерів місцевих та регіональних влад України підписали Декларацію про утворення Конгресу місцевих та регіональних влад України. Важливою подією у суспільно-політичному житті усієї держави стало проведення 5 грудня 2002 року першої сесії Конгресу, у роботі якої взяли участь понад 400 керівників органів місцевого самоврядування, центральних та місцевих органів виконавчої влади, народних депутатів України, представників громадських організацій та наукових інституцій тощо. Утворення Конгресу відбулося за активної участі та особистого сприяння Президента України Л.Д.Кучми, Кабінету Міністрів України, інших центральних та місцевих органів державної влади.

Таким чином, можна стверджувати що, пріоритетними завданнями подальшої діяльності Конгресу є співробітництво КМРВУ з органами державної влади з метою ефективного вирішення найважливіших питань місцевого та регіонального розвитку.

Насамперед від діяльності Конгресу багато в чому залежить успішна реалізація Програми державної підтримки розвитку місцевого самоврядування в Україні, затвердженої Указом Президента України від 30 серпня 2001 року. Слід зазначити, що виконання заходів Програми, до