На сьогодні статус асоціацій та об’єднань органів місцевого самоврядування законодавчо не визначений, що ускладнює їх офіційну реєстрацію (у тому числі й Конгресу місцевих та регіональних влад України) в Міністерстві юстиції України. Президент України у своєму Дорученні за результатами Всеукраїнських зборів представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування на громадськості, що 10 вересня 2002 року у місті Києві, вже доручив Кабінету Міністрів України розробити відповідний законопроект щодо статусу асоціацій та об’єднань органів місцевого самоврядування. Важливо, щоб представники КМРВУ також активно залучилися оцієї роботи.

Було б важливим передбачити в статуті КМРВУ можливість інтеграції до існуючої структури Конгресу інших асоціацій та об’єднань органів місцевого самоврядування (мова йдеться, насамперед, про Асоціацію шахтарських міст Донбасу, Асоціацію органів місцевого самоврядування Автономної Республіки Крим, Асоціацію демократичного розвитку та ін.). Безперечно, новостворений Конгрес як демократична організація має відкривати рівні можливості для всіх учасників муніципального руху.

Заснування КМРВУ створює унікальну можливість для налагодження міжсекторного співробітництва у галузі місцевого та регіонального розвитку відповідно до європейських стандартів. Мова йдеться про побудову трикутника “держава – органи місцевого самоврядування та асоціації (КМРВУ) – громадські організації”. Очквидно, що в будь-якій, навіть заможній та забезпеченій країні ані держава, ані органи місцевого самоврядування не зможуть на 100 % задовольнити потреби громадян. Ось чому з метою практичної реалізації основного принципу Європейської Хартії місцевого самоврядування – принципу субсидіарності потрібно не тільки здійснити децентралізацію системи надання державних послуг, але й активно залучити до цих процесів й громадські організації, що безперечно сприятиме активності громадян у суспільному на місцевому та регіональному рівні.

Питання консолідації громадських організацій, що займаються питаннями місцевого самоврядування, були розглянуті на науково-практичній конференції “Роль громадських організацій та інших неурядових організацій у становленні та розвитку місцевого самоврядування в Україні”, що відбулася у грудні 2002 року у Київській міській раді. Утворення Всеукраїнської Муніципальної Ліги, безперечно, сприятиме не тільки виконанню Рекомендації щодо підвищення активності громадян у суспільно-політичному житті на місцевому та регіональному рівні, ухваленої Комітетом Міністрів Ради Європи у грудні 2001 року, а й сприятиме більш ефективному вирішенню питань місцевого значення. В перспективі слід розглянути питання розробки та підписання Угоди про соціальне партнерство між органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх асоціаціями, а також громадськими організаціями з метою розв’язання актуальних проблем місцевого та регіонального розвитку. Ці пропозиції можна було б реалізувати в рамках виконання комплексної програми “Пакт стабільності в Європі”, розробленого Дирекцією з питань співробітництва у галузі розвитку місцевої та регіональної демократії Директорату з правових питань Секретаріату Ради Європи у співробітництві з Керівним Комітетом з питань місцевої та регіональної демократії Ради Європи.

Як вже зазначалося, утворення Конгресу місцевих та регіональних влад України стало помітною подією у політичному житті нашої держави, ознакою підвищення ролі регіонів у загальнонаціональних процесах. Одночасно слід зазначити, що важливою рисою новоствореної інституції є її неполітичний характер. На сьогодні вже більше стає зрозумілим, що саме політична незаангажованість муніципального руху, спрямованість на вирішення конкретних проблем місцевого та регіонального розвитку здатні не тільки об’єднати різних представників органів місцевого самоврядування, але й отримати відповідну підтримку з боку органів державної влади та міжнародних організацій.

Висновки та пропозиції

Становлення місцевого самоврядування в Україні детерміноване формуванням правової держави та громадянського суспільства, їх дійсним співвідношенням, яке має виходити на глобальні проблеми - від суверенітету держави, демократії, народовладдя та самоврядування до прав людини і громадянина.

Місцеве самоврядування — важлива складова всієї системи влади в Україні. І саме місцеве самоврядування несе відповідальність за забезпечення мешканців міст основними послу-гами, які необхідні людині для її повсякденного життя. Більш ніж за десять років розвитку цього інституту, зроблено відчутні кроки на шляху його нормативно-правового закріплення та забезпечення. На рівні Конституції проголошено та гарантоване право на місцеве самоврядування, визначено його поняття та принципи, форми здійснення. Створено діючу систему його органів. Окреслено передумови матеріально-фінансової та правової основ місцевого самоврядування. Але процес становлення місцевого самоврядування сьогодні ще триває.

Безсумнівно однією з найважливіших подій в сфері розвитку місцевого самоврядування в Україні стало прийняття Закону України „Про органи самоорганізації населення”. Відповідно до статті 2 Закону - органи самоорганізації населення - представницькі органи, що створюються жителями, які на законних підставах проживають на території села, селища, міста або їх частин, для вирішення завдань, передбачених Законодавством. Основними завданнями органів самоорганізації населення є: створення умов для участі жителів у вирішенні питань місцевого значення в межах Конституції і законів України; задоволення соціальних, культурних, побутових та інших потреб жителів шляхом сприяння у наданні їм відповідних послуг; участь у реалізації соціально-економічного, культурного розвитку відповідної території, інших місцевих програм.

Повноцінна реалізація інституту місцевого самоврядування в Україні дозволить забезпечити захист і зміцнення народовладдя, розвиток громадянського суспільства, а тож і демократії в цілому. Являючи собою необхідну гарантію та передумову забезпечення демократії в Україні, існування реально функціонуючої системи місцевого самоврядування, можливо лише паралельно із формуванням інших інститутів демократії, перш за