Саме такий спосіб формування місцевої влади, її фактична підлег-лість територіальній громаді, контроль за діяльністю виконавчих органів з боку місцевої ради, можливості безпосереднього впливу виборців на обрані ними органи та посадові особи через демократичні процедури, що встановлюються місцевою радою відповідно до закону, забезпечують ефективність та прозорість діяльності місцевої влади. Звичайно, якщо сама територіальна громада готова до такої своєї значної участі у форму-ванні та діяльності місцевої влади.

Яким чином регулюється правовий статус місцевого самоврядування і які закони можна вважати найваж-ливішими для місцевого самоврядування в Україні? Як інститут публічної влади місцеве самоврядування розвивається відповідно до системи законодав-ства, що формується українським парламентом, створюючи свої правові традиції, тому щоб розуміти, яким чином працює система місцевого са-моврядування і як громадяни, що силою обставин живуть в конкретному селі, селищі чи місті, можуть впливати на органи та поса-дові особи місцевого самоврядування, необхідним є детальне вивчення зако-нів, які визначають їхні права та обов'язки.

Вище вже згадувався один із найважливіших для місцевого самовря-дування документ — «Європейська Хартія про місцеве самоврядування», але цим, хоча і вкрай важливим, документом не обмежується перелік за-конодавства, найбільш важливого для розуміння особливостей діяль-ності місцевого самоврядування в Україні.

В Конституції України в статті 7 відзначено, що «В Україні визнається і гаранту-ється місцеве самоврядування». Див. розділ І Загальних засад, де йдеться про визначальну роль інституту місцевого самоврядування в основах правового ладу в Україні. Конституційні положення місцевого самовря-дування розвиваються в окремому розділі XI Місцеве самоврядування. Конституційне закріплення основних засад місцевого самоврядування в Конституції України є важливим елементом гарантії його існування як незалежного інституту публічної влади в нашій державі.

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 24 квітня 1997року - це фактично «конституція місцевого самоврядування», ос-кільки саме тут визначаються система самоврядування, органи місцево-го самоврядування та їхня компетенція, повноваження місцевого самов-рядування в різних сферах, встановлюються права територіальної громади, порядок реалізації яких визначається радою, загальний поря-док формування виконавчих органів та припинення їхніх повноважень. Крім регулювання основного кола питань діяльності місцевого самовря-дування територіальних громад, закон також визначає повноваження та-ких специфічних органів самоврядування, як районні та обласні ради, а також регулює правовідносини стосунків між районними та обласними радами і відповідними державними адміністраціями.

Закон України «Про вибори депутатів місцевих рад, сільських, селищ-них та міських голів». Відповідно до назви цей закон украй важливий з точки зору встановлення правил проведення виборів до місцевих рад та сільських, селищних, міських голів. Законом визначається порядок вста-новлення чисельності депутатів ради, порядок оголошення виборів, пра-вила висування кандидатів, агітаційної кампанії, порядок проведення го-лосування та встановлення його результатів. За цим законом вибори депутатів та голів у селах, селищах, містах проводяться за одномандатни-ми округами і мажоритарною системою відносної більшості. Тобто обра-ним стає той з кандидатів, який отримав більше голосів відносно будь-якого з інших кандидатів, що балотувалися по даному округу. Вибори депутатів районних та обласних рад проводяться у багато-мандатних виборчих округах за мажоритарною виборчою системою від-носної більшості. Це означає, що, наприклад, до районної ради встанов-люється кількість округів відповідно до кількості територіальних громад у районі. У кожному з таких округів, згідно із законом, може бути 2 або З мандати. Обраними вважаються ті перші 2 або 3 кандидати, які набрали голосів більше, ніж решта кандидатів по цьому ж округу.

Закон України «Про статус депутатів місцевих рад». Відповідно до цього закону встановлюються права депутата в раді та в окрузі, його ком-петенція, правила взаємостосунків з виборцями, посадовими особами. Тут встановлюються права депутата на депутатський запит, депутатське звернення чи запитання та порядок реагування на них з боку посадових осіб установ, підприємств та організацій. Закон важливий для кожного депутата, оскільки саме ним визначаються гарантії для депутатської ді-яльності. Лише достеменно володіючи цим законом, депутат може ефек-тивно реалізовувати свої повноваження, а виборець знатиме способи впливу на депутата щодо вирішення проблем виборчого округу, мікрора-йону чи міста в цілому.

Бюджетний кодекс. Надзвичайно важливий документ, що визна-чає основні принципи формування та витрачання бюджетів державно-го та місцевого. Є основою фінансової спроможності місцевого самов-рядування.

Закон «Про закупку товарів, робіт, послуг за державні кошти». За-кон встановлює загальні принципи до ефективного витрачання бюджет-них коштів, у тому числі коштів місцевого бюджету для проведення за-купівель. Визначаються граничні суми, що передбачають проведення спеціальних конкурсів для закупівлі товарів, робіт чи послуг, а також встановлюються правила щодо формування конкурсних комісій та про-ведення конкурсів. Норми закону є важливими з точки зору недопущен-ня неефективного використання коштів та незаконного лобіювання ін-тересів окремих фірм перед замовником — територіальною громадою.

Закон України „Про органи самоорганізації населення”, який визначає правовий статус та функції органів самоорганізації населення.

1.4 Органи самоорганізації населення в контексті державної політики в галузі місцевого самоврядування

Відповідно до статті 14 Закону про „Місцеве самоврядування” органи самоорганізації населення це:

1. Сільські, селищні, міські, районні в місті (у разі їх створення) ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і