їй кримінального обвинувачення, має право, на основі повної рівності, на те, щоб її справа була розглянута прилюдно і з додержанням усіх вимог справедливості незалежним і безстороннім судом;
ніхто не може зазнавати безпідставного втручання у його особисте і сімейне життя, безпідставного посягання на недоторканність його житла, тайну його кореспонденції Кримінальний Кодекс України 2001року або на його честь і репутацію;
кожна людина має право на захист закону від такого втручання або таких посягань;
кожна людина має право вільно пересуватися і обирати собі місце проживання у межах кожної держави Конституція України 1996 року;
кожна людина має право покинути будь-яку країну, включаючи й свою власну, і повертатися у свою країну;
кожна людина має право на свободу думки, совісті і релігії; це право включає свободу змінювати свою релігію або переконання і свободу сповідувати свою релігію або переконання як одноособово, так і разом з іншими, прилюдним або приватним порядком в ученні, богослужінні і виконанні релігійних та ритуальних обрядів Загальна Декларація прав людини 10 грудня 1948 року.
Держави соціально-демократичної орієнтації мають відповідні внутрішні напрямки (функції) своєї діяльності. Основи держави і права / за ред.Колодій А.М., Олійник А.Ю. – К.,1997
У гуманітарній сфері – це : забезпечення прав людини і громадянина; охорона навколишнього природного середовища; забезпечення охорони здоров”я, матеріальне та інше соціальне забезпечення нормальних умов існування людини; організація освіти, виховання, розвиток мистецтва й культури тощо.
В економічній сфері такими функціями є: господарсько-стимуляційна (виробнича); господарсько-організаторська (програмування та організація виробничої діяльності); науково-організаторська (організація та стимулювання наукових досліджень у господарській сфері); економічно-регулювальна (регулювання та охорона праці, забезпечення мінімального рівня споживання) та ін.
У політичній сфері до таких функцій відносяться національно-забезпечувальна (створення і збереження умов національної самобутності всіх корінних народів і національних меншин); демократизаторська (створення умов для реалізації народом своєї влади); охоронна (охорона конституційного ладу, правопорядку і дисципліни, всіх форм власності, прав, свобод і законних інтересів людини й громадянина) та деякі інші.
Національна безпека України як стан захищеності життєво важливих інтересів особи, суспільства та держави від внутрішніх і зовнішніх загроз є необхідною умовою збереження та примноження духовних і матеріальних цінностей.
Головними об'єктами національної безпеки є:
громадянин - його права і свободи;
суспільство - його духовні та матеріальні цінності;
держава - її конституційний лад, суверенітет, територіальна цілісність і недоторканність кордонів.
Основними принципами забезпечення національної безпеки є:
пріоритет прав людини;
верховенство права;
пріоритет договірних (мирних) засобів у вирішенні конфліктів;
адекватність заходів захисту національних інтересів реальним та потенційним загрозам;
демократичний цивільний контроль за воєнною сферою, а також іншими структурами в системі забезпечення національної безпеки;
додержання балансу інтересів особи, суспільства та держави, їх взаємна відповідальність;
чітке розмежування повноважень органів державної влади.
Національна безпека України досягається шляхом проведення виваженої державної політики відповідно до прийнятих доктрин, стратегій, концепцій і програм у таких сферах, як політична, економічна, соціальна, воєнна, екологічна, науково-технологічна, інформаційна тощо. Конкретні засоби і шляхи забезпечення національної безпеки України обумовлюються пріоритетністю національних інтересів, необхідністю своєчасного вжиття заходів, адекватних характеру і масштабам загроз цим інтересам, і грунтуються на засадах правової демократичної держави Концепція (основи державної політики) національної безпеки України 16 січня 1997 року.
Зовнішні функції – основні напрямки діяльності держави за межами у взаємовідносинах з іншими державами, світовими громадськими організаціями і світовим товариством у цілому. Такими функціями є:організація співробітництва з іншими суб”єктами міжнародних відносин; захист державного суверенітету; підтримка миру в регіоні та боротьба за мирне співіснування держав різного напрямку орієнтації.
Зазначені вище держави мають і зовнішні функції Основи держави і права/ За ред.Колодій А.М., Олійник А.Ю. – К., 1997рік.
У гуманітарній сфері – це: міжнародне забезпечення прав людини і громадянина; допомога народам інших країн у разі стихійного лиха та інших кризових ситуацій; забезпечення чистоти та ін.
В економічній сфері – це участь у : створенні на основі міжнародної кооперації та інтеграції виробництва і праці світової економічної системи; розв”язання глобальних господарських проблем та ін.
У політичній сфері ними є: розвиток міждержавних договірних відносин; забезпечення суверенітету і обороноздатності країни; участь у боротьбі з міжнародними правопорушеннями та ін.
Державна політика національної безпеки визначається виходячи з пріоритетності національних інтересів та загроз національній безпеці України і здійснюється шляхом реалізації відповідних доктрин, стратегій, концепцій і програм у різних сферах національної безпеки відповідно до чинного законодавства.
Основними напрямами державної політики національної безпеки України є:
у політичній сфері:
створення дійових механізмів захисту прав громадян України в країні та в світі;
запобігання та усунення спроб втручання у внутрішні справи України;
входження в існуючі та створювані системи універсальної та регіональної безпеки;
уникнення політичного екстремізму, підтримка громадянської злагоди та соціальної стабільності;
побудова надійної системи захисту конституційних засад, запобігання та боротьба з порушеннями законності і правопорядку, створення необхідних умов для ефективної боротьби з корупцією та злочинністю, особливо її організованими формами;
забезпечення належного виконання законних рішень органів державної влади та місцевого самоврядування;
в економічній сфері:
недопущення незаконного використання бюджетних коштів і державних ресурсів, їх перетікання в тіньову економіку;
контроль за експортно-імпортною діяльністю, спрямованою на підтримку важливих для України пріоритетів та захист вітчизняного виробника;
боротьба з протиправною економічною діяльністю, протидія неконтрольованому відпливу національних матеріальних, фінансових, інтелектуальних, інформаційних та інших ресурсів;
у соціальній сфері:
виявлення та усунення причин, що призводять до різкого розшарування суспільства під час переходу до ринкової економіки;
вжиття своєчасних заходів щодо протидії кризовим демографічним процесам;
створення ефективної системи соціального захисту людини, охорони та відновлення її фізичного і духовного здоров'я;
стимулювання розвитку та забезпечення всебічного захисту освітнього та культурного потенціалу країни;
захист прав споживачів;
у воєнній сфері:
створення ефективних механізмів