Органами місцевого самоврядування є сільські, селищні ті міські ради. Вони з ініціативи жителів можуть дозволяти створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації, спроможні вирішувати певні питання, що мають значення, відповідно, для жителів будинку, вулиці, кварталу тощо. Для врахування спільних інтересів територіальних громад кількох сіл, селищ і міст створюються загальні для них органи місцевого самоврядування – районні та обласні ради. Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” 21 травня 1997 року

2.4. Постійні і тимчасові функції

Постійні функції – напрямки діяльності держави, що здійснюються на всіх етапах її розвитку.

Тимчасові функції – напрямки діяльності держави, що обумовлені конкретним етапом історичного розвитку суспільства.

3. Форми та методи здійснення функцій держави

Форми здійснення функцій держави – це спеціальні аспекти її діяльності, за допомогою яких реалізуються державні функції. За правовими наслідками названі форми поділяються на правові й неправові (організаційні).

Правові форми – це такі види здійснення функцій держави, які тягнуть за собою правові наслідки. Існують різні види правових форм здійснення функцій держави – правотворча, управлінська, правоохоронна, правозаставна та ін.

Правотворча форма – відображається в діяльності держави з підготовки і прийняття нормативно-правових актів та інших джерел права.

Управлінська форма – характеризується діяльністю держави та її органів з оперативного застосування, виконання, використання й дотримання правових норм у процесі організації здійснення державних функцій.

Правоохоронна форма – проявляється в організації охорони правових норм від правопорушень, у контролі й нагляді за здійсненням законності, дисципліни і правопорядку.

Правозастосовна форма – застосування правових норм і винесення обов”язкових для виконання індивідуально-правових рішень.

Організаційні форми здійснення функцій держави – специфічні види фактичної діяльності, які не тягнуть правових наслідків. Види організаційних форм:

Методи здійснення функцій держави – це засоби і способи, за допомогою яких здійснюються спеціальні види діяльності держави з реалізації її функцій.

Управлінські методи – засоби і способи здійснення виконавчо-розпорядчої діяльності у сфері реалізації функцій держави.

Правоохоронні методи – засоби і способи правоохоронної діяльності відповідних державних органів. Організаційні методи – засоби і способи здійснення організаційного виду діяльності з забезпечення реалізації державних функцій.

Методи правотворчої діяльності держави – засоби і способи підготовлення, прийняття та оприлюднення законів та інших нормативних актів.

Висновки

Для формування збалансованої державної політики та ефективного проведення комплексу узгоджених заходів щодо захисту національних інтересів політичній, економічній, соціальній, воєнній, екологічній, науково-технологічній, інформаційній та інших сферах створюється система забезпечення національної безпеки України.

Система забезпечення національної безпеки - це організована державою сукупність суб'єктів: державних органів, громадських організацій, посадових осіб та окремих громадян, об'єднаних цілями та завданнями щодо захисту національних інтересів, що здійснюють узгоджену діяльність у межах законодавства України.

Правову основу забезпечення національної безпеки України становлять Конституція України , Закон України "Про національну безпеку України", інші закони і нормативно-правові акти, а також визнані Україною міжнародні договори та угоди. Діяльність щодо забезпечення національної безпеки має бути доступною для контролю відповідно до законодавства України.

Повноваження основних суб'єктів системи забезпечення національної безпеки:

Український народ - громадяни України всіх національностей на виборах, референдумах, через інші форми безпосередньої демократії, а також через органи державної влади та місцевого самоврядування висловлюють і реалізують своє бачення національних інтересів України, засобів і способів їх захисту, а також добровільно та в порядку виконання своїх конституційних обов'язків проводять заходи, визначені органами державної влади та місцевого самоврядування щодо забезпечення національної безпеки України; привертають увагу суспільних і державних інститутів до небезпечних явищ і процесів у різних сферах життєдіяльності країни; захищають власні права та інтереси, а також власну безпеку всіма законними способами і засобами;

Верховна Рада України у межах повноважень, визначених Конституцією України, здійснює законодавче регулювання та контроль за діяльністю органів державної влади та посадових осіб щодо здійснення ними відповідних повноважень у сфері національної безпеки;

Президент України як глава держави, гарант державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина та Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України і Голова Ради національної безпеки і оборони України забезпечує державну незалежність, здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони України;

Рада національної безпеки і оборони України як координаційний орган з питань національної безпеки і оборони при Президенті України координує та контролює діяльність органів виконавчої влади у сферах національної безпеки і оборони;

Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади, відповідальний перед Президентом України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України, вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина; забезпечення обороноздатності, національної безпеки України; громадського порядку і боротьби із злочинністю;

Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів у сфері національної безпеки Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України з відповідних питань; суди загальної юрисдикції здійснюють правосуддя у сфері забезпечення національної безпеки України;

Прокуратура України здійснює свої повноваження у сфері національної безпеки відповідно до Конституції України;

Національний банк України розробляє і здійснює емісійно-кредитну політику в інтересах національної безпеки України;

міністерства та інші центральні органи виконавчої влади в межах своїх повноважень,