Для у Росії на даний час ціла система діючих (тобто прийнятих у встановленому порядку і тих, що вступили в силу) законодавчих і підзаконних актів, що регулюють правовідносини в інвестиційній сфері Блохина Т. Рынок институциональных инвестиций: Состояние и перспективы // Вопросы экономики. – 2000. - №1. – С. 156.. Цю систему актів можна класифікувати по двох основних групах. Першу групу складають комплексні законодавчі і підзаконні акти, що носять універсальний характер і основні принципи, що встановлюють, і загальні положення правового регулювання діяльності на території Російської Федерації вітчизняних і інвесторів поряд з іншими суб'єктами господарської діяльності, або комплексно регулюючі правовідносини в окремих сферах економіки. До таких актів відносяться Цивільний кодекс Російської Федерації, законодавчі акти в сфері приватизації, федеральні закони «Про акціонерні товариства», «Про товариства з обмеженою відповідальністю», система галузевих актів податкового законодавства, федеральні закони «Про державне регулювання зовнішньоторговельної діяльності», «Про валютне регулювання і валютний контроль», Митний кодекс і інші акти митного законодавства, федеральні закони «Про конкуренцію й обмеження монополістичної діяльності на товарних ринках», «Про природні монополії», Закон Російської Федерації «Про надра» і деякі інші законодавчі акти, а також правові акти Президента Російської Федерації (наприклад, укази «Про державну програму приватизації державних і муніципальних підприємств у Російській Федерації», «Про упорядкування державної реєстрації підприємств і підприємців на території Російської Федерації» і ін.), правові акти Уряду Російської Федерації (наприклад, постанови про порядок ліцензування окремих видів діяльності, про ввізні митні тарифи і т.д.), деякі акти Центрального банку Російської Федерації й окремих нормативних актів федеральних органів виконавчої влади.

Другу групу складають предметні (чи рамкові) законодавчі і підзаконні акти, спеціально орієнтовані на регламентацію правового режиму власне діяльності інвестиційних організаційних і правових форм, легалізованих у Російській Федерації.

До подібних актів відносяться насамперед Закон РРФСР «Про інвестиційну діяльність», Федеральний закон « інвестиційну діяльність, здійснювану у формі капітальних вкладень», нова редакція Закону «Про іноземні », федеральні закони «Про ринок цінних паперів», «Про лізинг», «Про угоди про розділ продукції», «Про захист конкуренції на ринку фінансових послуг» і деякі інші законодавчі акти, а також правові акти Президента Російської Федерації (наприклад, укази «Про удосконалювання роботи з іноземними », «Про додаткові заходи по залученню іноземних у галузі матеріального виробництва» і ін.), правові акти Уряду Російської Федерації (наприклад, постанова «Про порядок визначення продукції, імпортованої підприємствами з іноземними для власних потреб» і ін.) і окремі відомчі нормативні акти Міністерства фінансів, Федеральної податкової служби, Державного митного комітету і т.д.

Аналогічна ситуація практично в усіх країнах на території колишнього Радянського Союзу.

Виключення становить Республіка Бєларусь, де введено в дію Інвестиційний кодекс Республіки Бєларусь. Даний кодекс є комплексним інвестиційним нормативно-правовим актом, що замінив велику кількість законів нормативних актів, які регулювали інвестиційну діяльність в країні в минулому Науменко А. Вместо комментария // Информбанк НЭГ. 2001. 27 июля. С. 18..

Досить сприятливу законодавчу базу для здійснення інвестиційної діяльності сформовано в Казахстані, де прийнято закон “Про державну підтримку прямих інвестицій”. Документ передбачає надання державної підтримки високоефективним інвестиційним проектам, добір яких здійснюється на конкурсній основі, включаючи створення нормальних умов діяльності приватних інвесторів і стимулювання більш активної їхньої участі в державних цільових програмах розвитку економіки країни. Зроблено ранжирування інвестиційних проектів у залежності від їхньої значимості, цим критерієм визначається розмір і адресність державної допомоги. Особливий режим передбачений для тих, котрі спрямовані на випуск продукції, що не має аналогів за кордоном.

Ще однією особливістю законодавчого регулювання інвестиційної діяльності в постсоціалістичних країнах є мінливість законодавчої бази. Якщо країни Східної Європи характеризуються більшою стабільністю в законодавстві, то всіх країн СНД характерна ситуація, коли за рік-два приймається кілька нових законодавчих актів у сфері регулювання інвестиційної діяльності.

Для прикладу в Росії, за тільки останні кілька років набрали сили зміни і доповнення до федеральних законів про іноземні інвестиції, про угоди про розділ продукції, про іпотеку, прийнятий новий митний тариф, що знизив ставки ввізного мита на інвестиційне устаткування, виробництво якого не здійснюється в Росії, прийнята нова редакція закону про валютне регулювання, що дозволило розрахунки в іноземній валюті по багатьом видам операцій, значимим для іноземних інвесторів Копилов О. К вопросу об Инвестиционном сотрудничестве Украины и Российской Федерации // Економіст. – 2003. - №8. С. 20.. Введені в дію положення другої частини Податкового кодексу помітно поліпшують положення інвесторів, прагнуть до забезпечення однакового регулювання податкових правовідносин. Ставка податку на доходи фізичних осіб складає в даний час 13%, ставка податку на прибуток підприємств знижена до 24%, а процедура повернення ПДВ значно спрощена.

У 2002 році набрав сили Земельний кодекс, що по-новому регулює права користування земельними ділянками (за винятком земель сільгосппризначення), що законодавчо закріпив право приватної власності на землю. Іноземні компанії тепер мають право здобувати і володіти земельними ділянками в Росії, за винятком прикордонних і інших особливих територій. У 2002 російське земельне право було доповнено законом «Про оборот земель сільськогосподарського призначення», що також допускає у визначених рамках приватну власність на землю. Разом з тим передача земельних ділянок, що відносяться до земель сільгосппризначення, іноземним компаніям або ж російським підприємствам