Позитивним сигналом для закордонних інвесторів став вступ у силу Арбітражного процесуального кодексу і схвалення урядом Кодексу корпоративного управління. Останній документ, хоча і не має обов'язкової сили, але надає акціонерам, реальну можливість для захисту своїх прав.

Однак, незважаючи на істотне поліпшення юридичних умов діяльності іноземних інвесторів у Росії, обсяг інвестицій з-за кордону в російську економіку зберігається на досить скромному рівні. На кінець 1-го 2003 поточного року накопичений іноземний капітал в економіці Росії склав 43 млрд. дол. США, що на 25% більше в порівнянні з відповідним періодом минулого року Копилов О. К вопросу об Инвестиционном сотрудничестве Украины и Российской Федерации // Економіст. – 2003. - №8. С. 20.. У загальній структурі частка прямих інвестицій складає 45,5%, портфельних — 2,7%, інших (у першу чергу торгових і інших кредитів) — 51,8%.

Як правило, участь у вирішенні питань, щодо інвестиційної діяльності та контролю виконує велика кількість органів, причому функції багатьох органів розмиті і часто дублюються. Так, у Білорусі передбачена інвестиційним кодексом система органів забезпечення інвестиційної діяльності практично не диференційована по суб'єктах. Більшість значимих функцій акумулює Президент Республіки Бєларусь, правомочний вирішувати більшість питань у відношенні як національних, так і іноземних інвесторів. Більш фрагментарними функціями наділений уряд Республіки Бєларусь. Так, приміром, на рішення про висновок інвестиційного договору (п. ст. 47) концесійного договору (ст. 58), про надання гарантій іноземним кредиторам (п. 1 ст. 26) податкових/митних вилучень виробництвам, заснованим на високих технологіях (п. 2 ст. 37) визначальне вплив робить тільки Президент Республіки Бєларусь Науменко А. Вместо комментария // Информбанк НЭГ. 2001. 27 июля. С. 18. Роль місцевих органів державного керування в даній схемі не обговорена, що породжує питання, чи свідомо законодавець передбачило неучасть місцевої влади в інвестиційному процесі, чи ж у правозастосуванні піде довільне делегування частини функцій, що загрожує деякою невизначеністю в інвестиційному процесі. Актуально це, зокрема, у відношенні функції контролю організацій з іноземними інвестиціями, передбаченою статтею 98 ІК, якщо врахувати всю розгалуженість системи органів державного контролю, що склалася на дійсний момент Функ Я. Мягкий вариант // De jure. № . С. 12.

У Казахстані недоліком існуючої системи державного регулювання інвестиційної діяльності є непослідовна реалізація принципу поділу управлінських функцій. Так, закон “Про державну підтримку прямих інвестицій” згадує, що державне регулювання інвестиційної діяльності забезпечується Агентством по інвестиціях, суб'єктами РК і органами місцевого самоврядування. Однак жоден із правових документів, що регламентують інвестиційну діяльність, не містить розмежування їхній компетенцій. Дотепер не створений механізм ефективної взаємодії і співробітництва центра, регіонів і органів місцевого самоврядування з питань залучення інвестицій.

Ще більш розпорошені функції державних органів Росії в сфері регулювання інвестицій. Аналіз діючих законодавчих і підзаконних актів і сформованої практики дозволяє визначити сукупність таких органів у Російській Федерації, а також виявити і систематизувати функції, здійснювані ними сьогодні на державному (насамперед федеральному) рівні в сфері регулювання і контролю інвестиційної діяльності.

Так, функції державної легалізації і реєстрації інвестицій в діяльності покладені одночасно на Міністерство фінансів, Центральний банк, Федеральну комісію з ринку цінних паперів, Державну реєстраційну палату при Міністерстві юстиції, Російський фонд федерального майна, Державний митний комітет і ряд інших федеральних і регіональних органів.

Функції загальноекономічного і зовнішньоторговельного регулювання в сфері здійснюють реорганізоване Міністерство економічного розвитку і торгівлі (раніше ці функції виконувалися міністерствами економіки і зовнішньоекономічних зв'язків) і Державний митний комітет. Функції фінансово-кредитного і валютного регулювання і контролю в розглянутій сфері виконують знов-таки Міністерство фінансів, Центральний банк, Міністерство економічного розвитку і торгівлі й органи валютного контролю.

Функції фіскально-податкового державного регулювання і контролю у відношенні суб'єктів інвестиційної діяльності віднесені до ведення Міністерства по податках і зборам, Федеральної служби податкової поліції і знов-таки Державного митного комітету й органів валютного контролю.

Таким чином, у даний час названі функції регулювання, координації і контролю інвестиційної на території Російської Федерації розмиті і розосереджені між багатьма федеральними міністерствами, відомствами й установами, кожне з який реалізує їх у межах своєї предметної компетенції і по своїх напрямках. Найчастіше виконувані цими органами функції або їм не властиві, або дублюються іншими органами і державними установами. У результаті за формування і реалізацію загальнодержавної інвестиційної політики дотепер жоден з федеральних органів виконавчої влади не відповідає.

Країни СНД, економіка і законодавство яких менш стабільне в порівнянні зі східноєвропейськими сусідами, вимушені додатково гарантувати захист від несприятливих змін в законодавстві іноземних інвесторів.

Фактор передбачуваності в законотворчій техніці забезпечується, як правило, принципом незастосовності стосовно іноземних інвестицій несприятливих змін у законодавстві протягом визначеного терміну. Так, відповідно до інвестиційного кодексу Республіки Бєларусь даний термін у цій країні складає п'ять років.

В Росії згідно діючого Закону Російської Федерації від 9 липня 1999 р. № 160-ФЗ "Про іноземні інвестиції в Російській Федерації" уряд Російської Федерації наділено повноваженнями визначати критерії оцінки зміни в несприятливому для іноземного інвестора і комерційної організації з іноземними інвестиціями відношенні умов стягування ввізного мита, федеральних податків режиму заборон і обмежень здійснення іноземних інвестицій на території Російської Федерації і, відповідно встановлювати особливий режим. Незастосовність несприятливих змін щодо іноземних інвесторів у законодавстві даний закон гарантує на термін окупності проекту.

Важливе місце в інвестиційно-інноваційній політиці займає розвиток і підтримка інституційних інвесторів Shihata I. F. I. MIGA and Foreign Investment… Dordrecht; Boston; Lancaster, 1988. P. 7.. Важливу роль у забезпеченні