Існує поділ між постсоціалістичними країнами по рівню розвитку інституціональних інвесторів Berglof Е., Bolton P. The Great Divide and Beyond: Financial Architecture in Transition // Journal of Economic Perspectives. — 2002. — №1. — P. 77.. Групу розвинутіших утворюють країни, які приєднуються до Європейського Союзу: Угорщина, Чехія, Словенія, Словаччина, Естонія, Латвія, Литва, а також Болгарія і Румунія. Групу відстаючих країн утворюють країни, утворені на просторі СРСР. Окремо в цій градації стоїть Китай.

У країнах Центрально-Східної Європи ще на початку 1990-х відбулося становлення інститутів небанківського фінан-сового сектору: процеси приватизації зумовили потребу у створенні інвестицій-них фондів і компаній, довірчих товариств; пенсійна реформа передбачала фор-мування накопичувальної системи, функціонування якої забезпечують недержавні пенсійні фонди; необхідність страхування в умовах підвищеного ри-зику в контексті економічних реформ дала підґрунтя для діяльності страхових компаній; з метою пожвавлення малого й середнього бізнесу створювалися кре-дитні спілки та інші установи з мікрокредитування. ці інститути вже функціонують, хоч масштаби їхньої діяльності нез-начні (табл.1).

В країнах другої групи процес становлення небанківських фінансових інститутів ще не завершився, що досить сильно впливає на розвиток інвестиційного процесу в даних країнах.

Найкращих результатів у цьому процесі досягли Угорщина, Польща і Чехія. Друга група країн (Болгарія, Румунія, Росія та Україна) перебуває на початковому етапі, оскільки у цих країнах триває форму-вання нормативно-правової бази. відбувається перерозподіл повноважень щодо регулювання й контролю за небанківськими фінансовими інститутами між різ-ними органами.

Таблиця 1. Показник реформ небанківських фінансових інститутів Berglof E., Bolton P. The Great Divide and Beyond: Financial Architecture in Transition //Jomal of Economic Perspectives. — 2002. — Volume 16. — № 1. — P. 83.(Оцінка дається за шкалою від 1 до 4+. 1 означає незначні початкові реформи, 4+ — не-банківські фінансові інститути відповідають нормам високорозвинених країн.)

Країна |

1991 |

1992 |

1993 |

1994 |

1995 |

1996 |

1997 |

1998 |

1999

Чехія |

1 |

1 |

2 |

3 - |

3 - |

3- |

3- |

3 |

3

Естонія |

1 |

1 |

2- |

2- |

2 - |

2 |

3 |

3 |

3

Угорщина |

2 |

2 |

2 |

2 |

3 |

3 |

3+ |

3+ |

3+

Латвія |

1 |

1 |

1 |

2 |

2 |

2 |

2+ |

2+ |

2+

Литва |

1 |

1 |

2- |

2 |

2 |

2 |

2+ |

2+ |

3-

Польща |

2 |

2 |

2 |

2 |

3 |

3 |

3+ |

3+ |

3+

Словенія |

2 |

2 |

2 |

3 - |

3 - |

3- |

3- |

3- |

3-

Словаччина |

1 |

1 |

2 |

3- |

3- |

3- |

2+ |

2+ |

2+

Болгарія |

1 |

1 |

1 |

1 |

2 |

2 |

2 |

2 |

2

Румунія |

1 |

1 |

1 |

1 |

2 |

2 |

2 |

2 |

2

Росія |

1 |

1 |

2- |

2- |

2 |

3 |

3 |

2- |

2-

Україна |

1 |

2- |

2 - |

2- |

2 |

2 |

2 |

2 |

2

Найбільш великим по обсягам (по відношенню до ВВП) є фінансовий сектор Чехії (156% від ВВП) Financial Sectors in EU Accession Countries / Editor: Christian Thimann. — European Central Bank. — July 2002. — P. 67.. Домінуючим залишається банківський сектор, який володіє 85% загальних активів. На другому місці за ве-личиною активів — страхові компанії, що за останні роки активізували свою діяльність. Значно зменшилася кількість інвестиційних фондів, яких на кінець 2001 року налічувалося 136 (під час приватизації було створено близько 600) Ватаманбк З.Г., Дорош О.Л. Небанківські фінансові інститути у перехідних економічних системах // Фінанси України. – 2003. - №8. – С. 77- 88.

Структура фінансового сектору Угорщини за останнє десятиріччя теж заз-нала значних змін. З'явилися нові фінансові інститути, які характерні для країн із розвиненою ринковою економікою. Проте угорський фінансовий сектор до-сі ще відрізняється від західноєвропейського. Він характеризується малою кількістю небанківських фінансових посередників, а також недостатньо розвиненим ринком цінних паперів (капіталізація фондового ринку наприкінці 2001 року становила 20% від ВВП, що на 16% менше, ніж у 1999 році Financial Sectors in EU Accession Countries / Editor: Christian Thimann. — European Central Bank. — July 2002. — P. 109.). Тому в Угорщині роль фінансових посередників виконують переважно кредитні інститути.

Наприкінці 2001 року в Угорщині налічувалося близько сорока кредитних інститутів, із яких 33 установи — банки, а 8 — спеціалізовані кредитні інститу-ти. Крім комерційних банків, в Угорщині є також велика кількість малих коо-перативних кредитних інститутів: 184 ощадних кооперативи та 7 кредитних ко-оперативів, які об'єднують понад 2 млн. членів. Найбільший серед країн Центрально-Східної Європи розвиток угорського кооперативного кредитуван-ня пояснює той факт, що кредитні спілки у цій країні існували і за часів соціа-лізму. Та попри те, що їх тепер багато, загальна частка залучених ними коштів становить лише 6%. Сукупні активи кредитних інститутів (банків, спеціалізова-них і кооперативних кредитних інститутів) наприкінці 2001 року становили 42 млрд. євро (60,5% ВВП) Там же. – С. 105..

До небанківського фінансового сектору Угорщини входять інвестиційні фонди, страхові компанії, пенсійні фонди та інвестиційні компанії. Останніми роками значно зросли обсяги небанківського фінансового посередництва, од-нак вони ще не відповідають міжнародним стандартам Ватаманбк З.Г., Дорош О.Л. Небанківські фінансові інститути у перехідних економічних системах // Фінанси України. – 2003. - №8. – С. 84..

Основну роль у фінансовому секторі Словенії відіграє банківська система, яка володіє 62% сукупних фінансових активів. Банківську систему Словенії вважають найрозвиненішою серед країн Центрально-Східної Європи Іванов В. М., Софіїценко 1. Я. Грошово-кредитні системи зарубіжних країн. — К.: МАУП.-2001.-С.201. . У секторі небанківських фінансових інститутів найрозвиненіші інвестиційні та страхові компанії.

Нерозвиненим є сектор небанківських фінансових інститутів і у країнах ко-лишнього