а) гірсько середземноморський | 13 | 11,5

б) гірський | 1 | 0,9

в) адвентивний | 1 | 0,9

Бореальний | 15 | 13,3

а) панбореальний | 13 | 11,5

б) євробореальний | 1 | 0,9

в) західнобореальний | 1 | 0,9

Субсередземноморський | 3 | 2,7

Південносибірський | 2 | 1,8

Хорологічний спектр флори

1 – Європейський тип геоелемента

2 – Євразійський

3 – Гірський

4 – Бореальний

5 – Голарктичний

6 – Субсередземноморський

7 – Південносибірський

5. Біоекологічна характеристика флори.

5.1. Біоекологічні особливості рідкісних видів рослин.

Одним з наслідків антропогізації є поява великої кількості рідкісних і зникаючих видів рослин. За визначенням В.І. Чопика рідкісними є види за обмеженим числом популяцій, які локалізовані в межах вузького ареалу або трапляються розсіяно на значній території.

Флора урочища “Станіславівка” різноманітна і досить цікава. Для неї характерні види рослин, які занесені до Червоної книги [36]. Це такі види рослин, як сосна кедрова (Pinus cembra L.), астранція велика (Astrantia major L.), білоцвіт весняний (Leucojum Vernum L.), шафран Гейфелів (Crocus heuffelianus Herb.), любка дволиста (Plastanthera bifolia (L.)Rich), зозулинець Фукса (Dactilorhiza fuchsia L.), пізньоцвіт осінній (Colchicum autumnale L.).

Любка дволиста (Plastanthera bifolia Rich). Рослина з довгастими цілісними кореневими більбами. Стебло прямостояче, голе, ребристе, біля основи з бурими піхвами. Прикореневі листки (їх 2, рідко 1-3) великі (8-18 см завдовшки, 3-5,5 см завширшки), майже супротивні, еліптичні, голі, звужені у крилатий черешок. Квітки в пазухах ланцетних приквітків, білі, великі (6-15 см завдовжки), запашні, у негустих циліндричних китицях. Оцвітина віночковидна, із 6 листочків, 3 листочки сходяться шоломом, 2 бічні неоднакові між собою і 1 утворює лінійну цілісну губу з тонким зігнутим на кінці зеленуватим шоломом. Плід – коробочка. Росте в листяних і мішаних лісах, у чагарниках [1], [21], [36].

Астранція велика (Astrantia major L.). Рослина з надземним прямостоячим стеблом. Листки пальчастороздільні, з довгасто-обернено-яйцевидними, здебільшого 2-3 надрізаними великопичастими частками, які закінчуються щетиною. Зонтики 3,5-4,5 см у діаметрі, з білувато-рожевою обгорткою з великих видовжено-ланцетних листочків, які перевищують квіти. Цвіте VІ-VІІ. Росте в лісах Карпат, Західного Полісся і Західного Лісостепу [1].

Зозулинець Фукса (Dactilorhiza fuchsia L.). Рослина із стиснутими 2-3-довголопатевими бульбами. Стебло прямостояче, виповнене, щільне. Листків (5-15 см завдовжки, 1-4 см завширшки) 4-10, вони чергові, дуговидні, плоскі, яйцевидні або ланцетні; зверху – темно-зелені, тупі з коричнево-фіолетовими плямами, знизу- сизуваті; верхні – лінійно-ланцетні або вузьколінійні, загострені. Квітки неправильні, невеликі, яскраво-рожево-лілові або фіолетові, у вузькому рідкому колосі (4-15 см завдовжки), з приквітками. Оцвітина віночковидна, зрослопелюсткова, із 6 листочків (3 зовнішніх листочки утворюють шолом, 2 бічних – схожі на зовнішній, відігнуті, а середній – утворює губу із шпоркою біля основи). Губа (до 10 мм завдовжки, 12 мм завширшки) округло-ромбічна, до половини 3-роздільна, з фіолетовим рисунком. Тичинка 1, зростається із стовпчиком і утворює колонку. Маточка 1. Зав’язь нижня, сидяча і скручена. Плід – коробочка.

Росте в мішаних і листяних лісах на вогких луках і по чагарниках. Розсіяно в Поліссі, в Лісостепу, в Карпатах [1], [36].

Білоцвіт весняний (Leucojum Vernum L.). Рослина заввишки 10-35 см. Стебло сплюснуте, вгорі з приквітками, прямостояче. Листки лінійні, цілокраї. Квітки поодинокі, рідко квіток 2; білі. Оцвітина шестироздільна; листочки її на верхівці з зеленою плямою. Тичинки з тупими плямками, довшими за нитки. Стовпчик булавовидний. Насінина бліда, гладенька, з принасінником.

Росте в мішаних і листяних лісах, на вологих луках. Звичайно в Закарпатті, рідше в Карпатах, рідко у Розточчі-Опіллі [1].

У флорі досліджуваного урочища зустрічаються рослини, які занесені до регіонального списку [20]: рівноплідник рутвицелистий (Isopyrum thalictrodes L.), первоцвіт весняний (Primula veris L.), тирлич ваточниковий (Gentiana asclepiadea L.), веснівка дволиста (Majanthemum bifolium L.), вороняче око звичайне (Paris quadrifolia L.).

Первоцвіт весняний (Primula veris L.). Світло-зелена рослина з розеткою прикореневих листків і безлистим квітконосним стеблом. Листки (5-20 см завдовшки) еліптичні або довгастояйцевидні, тупі, по краях хвилястозубчастовиїмчасті, зморшкуваті, до основи звужені в черешок. Квітки двостатеві, правильні, у простих однобічних зонтиках, з обгорткою з лінійних листочків. Оцвітина подвійна, на час цвітіння вузька, після цвітіння здута, залишається при плодах. Віночок світло-жовтий, з видовженою трубочкою і коротким 5-зубчастим відгином. Тичинок 5, з нитками, прирослими до трубочки віночка. Маточка 1, стовпчик 1. Зав’язь верхня. Плід – багатонасінна міцевидна коробочка такої самої довжини, як чашечка.

Росте в мішаних лісах, на узліссях, лісових галявинах. Багаторічна рослина 5-20 см заввишки. Рослина лікарська, декоративна.

Веснівка дволиста (Majanthemum bifolium L.). Гола кореневища рослина. Стебло прямостояче, просте. Листки (їх 2-3) серцевидно-яйцевидні, черешкові; зі споду – опушені по жилках. Квіти дрібні (2 – 2,75 мм завдовжки), білі, запашні, у невеличкій китиці. Приквітки плівчасті. Оцвітина з 4 незрослих довгасто-яйцевидних тупих листочків. Тичинок 4. плід – червона куляста ягода 4-4,5 мм у діаметрі.

Росте в листяних і машаних лісах. Звичайно на Поліссі, у північній частині Лісостепу і в Карпатах. Багаторічна рослина 10-20 см заввишки. Цвіте у травні-червні.

5.2 Біоекологічні особливості лікарських, медоносних, кормових видів рослин.

Встановлено, що на території урочища “Станіславівка” зростають лікарські, медоносні, декоративні, кормові рослини та рослини з корисною деревиною (табл.8).

Зокрема, лікарських рослин нараховується 53 види, що складає 43,5% від загальної кількості. Найбільш типовішими є такі, як деревій звичайний, цикорій звичайний, пижмо звичайне, підбіл звичайний, чебрець повзучий, м’ята польова, медунка лікарська, золототисячник малий, звіробій звичапйний та ін.

Підбіл звичайний (Tussilago farfara L.). Рослина з повзучим товстим кориневищем. Навесні виростають тільки квітконосні безлисті опушщені пагони з численними буркувато-червоними притиснутими листочками. Після