цвітіння виростають укорочені пагони з розеткою прикореневих листків. Листки (10-25 см завшмиршки) округлосерцевидні, нерівномірнокутастозубчасті, зверху голі, зісподу білоповстисті, довгочерешкові. Кошики одиничні, до і після цвітіння пониклі. Спільне квітколоже плоске, голе , крапчасто-ямчасте. Обгортка 1-рядна, з лінійно-ланцетних, зелених, по краях білоплівчастих листочків. Квітки золотисто-жовті; крайові – язичкові, маточкові, плідіні, розміщені в кілька рядів; серединні – трубчасті, двостатеві, безплідні.
Росте на глинистих схилах, у ярах, на берегах річок і озер. Звичайно по всій території України. Багаторічна рослина 10-30 см заввишки. Цвіте в березні-квітні. Рослина лікарська, медоносна [1], [20], [36].
Медоносних рослин у флорі урочища зустрічається 28 видів, що складає 23,1%. Серед них такі, як сідач коноплевий, любочки осінні, горлянка повзуча, конюшина середня, астрагал солодколистий та ін.
Конюшина середня (Trifolium medium L.). Рослина перетиснуто опушена. Стебло визхідне, розгалужене у вузлах звичайно колінчастозігнуте. Приекореневі листки довгочерешкові. Листочки майже цілокраї, голі, знизу сіро-зелені. Головки з короткими ніжками, на верхівках пагонів, одиничні, негусті, кулясті або яйцевидні, обгорнуті верхівковими листками. Віночок яскраво-червоний, пурпуровий або ліловий, іноді рожевий або білий. Біб яйцевидний, плівчатий.
Росте в мішаних лісах, на узліссях, луках, у чагарниках. Багаторічна рослина.
До групи декоративних рослин належать 23 види, а це складає 19% (золотушник звичайний, підмаренник північний, астанція велика, незабудка болотна, дзвоники скупчені, дзвонико персиколисті, зірочник лісовий, барвінок малий, веснівка дволиста, пізньоцвіт осінній та ін. Кормових рослин у флорі досліджуваного урочища нараховано 17 видів (14%). Серед них такі, як конюшина середня і лучна, люцерна серповидна, китятки чубаті, перлівка одноквіткова, тонконіг дібровний, костриця лучна, куничник наземний, щучник дернистий та ін.
До групи рослин з корисною деревиною належать такі види, що зростають на території урочища: ялиця біла, ялина звичайна, сосна кедрова, граб звичайний; вони складають 3,3% від загальної кількості.
Таблиця 8.
Чисельність і поцентне співвідношення груп видів господарсько корисних рослин флори урочища “Станіславівка”
Групи видів господарсько корисних рослин | К-ть видів | % число
Лікарські | 53 | 43,5
Медоносні | 28 | 23,1
Декоративні | 23 | 19
Кормові | 17 | 14
З корисною деревиною | 4 | 3,3
Чисельність груп видів господарсько корисних рослин флори урочища “Станіславівка”
1 – Лікарські
2 – Медоносні
3 – Декоративні
4 – Кормові
5 – З корисною деревиною
Висновки
На території урочища “Станіславівка” виявлено 47 родин, які включають 106 родів і 122 види
Домінантними родинами є : Asteraceae (9,8%), Lamiaceae (9,8%).
Найменш чисельними виявились родини: Oxalidaceae (0,8%), Balsaminaceae (0,8%), Polygalaceae (0,8%), Lytraceae (0,8%), Alismataceae (0,8%).
Переважає лучний флорорценотип (41,3%) і європейський тип геоелемента (45%).
Виявлено 7 видів занесених до Червоної книги (5,74%) [16]. 53 види лікарських рослин, 28 медоносних, 23 декоративних, 17 кормових.
Флора урочища “Станіславівка” відзначається видовою різноманітністю, характеризується широким систематичним спектром. Представлена родинами, які входять до покритонасінних, голонасінних і спорових.
Має цінні природні ресурси: високопродуктивне насадження ялиці, бука, смереки, граба і липи в 1 ярусу; червонокнижні види, раритетні види регіональної Зеленої книги. Характеризується великою кількістю цінних лікарських, медоносних, кормових, декоративних рослин.
Оцінюючи всю видову різноманітність флори , а також беручи до уваги наявність цінних для природно-заповідного фонду видів, на даній території слід обмежити антропогенний вплив: зривання рапнньовесняних видів Leucojum Vernum L., Crocus heuffelianus Herb на букети, випасання худоби та сінокос на галявині – місці зростання Platanthera bifolia (L.)Rich, Dactilorhiza fuchsia L.
Література
Визначник рослин Українських Карпат. – Київ: “Наукова думка”, 1973.
К.І.Геренчук. природа Івано-Франківської області. – Львів. Видавниче об'єднання “Вища школа”, 1973.
Герушинський З.Ю. Типи лісів Івано-Франківської області. – Івано-Франківськ, 1970.
Гладун Я.Д., Ткачик В.П., Яцик Р.М., Косяков М.Н., Макогон М.А. Ресурсы основных видов плодово-ягодных растений Украинских Карпат.
Григора І.М., Соломаха В.А. Основи фітоценології. – К.: Фітосоціоцентр 2000 р.
Гринь Ф.О. Дубові та широколистяно-дубові ліси. – В кн.: Рослинність УРСР: ліси. Київ.: Наукова думка, 1971.
Гринь Ф.О., Косець М.І. Лісова рослинність Радянських Карпат та її народногосподарське значення в зб. “Питання розвитку продуктивних сил західних областей УРСР”. Київ. 1954.
Заверуха Б.В. Флора Волыно-Подолии и ее генезис. – Киев: Н.думка, 1985.
Ємін Ю.Я., Зерова М.Я., Лушпа В.І. Дари лісів: Київ: “Урожай”, 1979.
Ємін Ю.Я. Рослинність наших лісів. – Київ: “Радянська школа, 1983.
Кондратюк Є.М. Географія рослин України. – Київ: Наукова думка, 1958.
Комендар В.І. Лікарські рослини України. – Ужгород кн..-газ.вид-во, 1961
Косець М.І. Букові ліси Західного Поділля. – Бот.жур., 1947, 4 № 3-4.
косець М.І. Нарис лісової рослинності Львівської області Української РСР. – Ботанічний журнал. 1953, 10 №4
клеопов Ю.Д. Анализ флоры эвропейськой части СРСР. – Київ: Н.думка, 1990. – 53 – 72 с.
Красная книга. Дикорастущие виды флоры СРСР, нуждающиеся в охране. – Львов. «Наука», 1975
Ловчий Е.Г. Надрові багатства західних областей України. – Львів, 1946.
Малиновський К.А. Рослинність високогір'я Українських Карпат. – Київ: Наукова думка, 1980. – 28 – 65 с.
Мельник В.И. Редкие виды флоры равнинных лесов Украины. – Киев: фотосоциоцентр, 2000. – 40 – 45 с.
Косаль І.М. Від рослини - до людини. – Київ: “Веселка”, 1995
Оприделитель Высших растений Украины. – під редакцією Д.Н.Доброчаева, Б.В.Заверуха, В.И.Чопик. – Киев: Наукова думка, 1987
Охорона природи Українських Карпат та прилеглих територій. – Київ: Наукова думка, 1980
Рослинність УРСР. Ліси. – Київ: Наукова думка, 1971.
Соломаха В.А. Рослинність України. Т.1
Стойко С.М. Гірські діброви Карпат та їх відновлення. – В кн. Лісове господарство Карпат. Вид-во УАСГМ, 1960.
Стойко С.М., Мілкіна Л.І. Раритетні фітоценози західних регіонів України (Регіональна “Зелена книга”). – Львів, 1997
Стойко С.М. Заповідники та пам'ятники природи Українських Карпат. – Львів, Видавництво Львів, у-ту, 1966
Природно-заповідні території та об'єкти Івано-Франківщини. – Івано-Франківськ, 2000
Ткачик В.