КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ – ВИЩИЙ ОРГАН ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІ
Кабінет міністрів України – вищий орган виконавчої влади в Україні
Кабінет Міністрів України визначається вищим органом у системі органів виконавчої влади. До останніх в Україні інституційно також входять центральні органи виконавчої влади та місцеві державні адміністрації. Розширення суб'єктів здійснення виконавчої влади здійснюється через включення до неї функціонально Президента України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, насамперед, виконавчих комітетів сільських, селищних та міських рад.
Статус вищого органу виконавчої влади передбачає певні особливості формування і функціонування Кабінету Міністрів України. Традиційно до складу уряду в Україні входять Прем'єр-міністр, перший віце-прем'єр, віце-прем'єри (один або три) та міністри. Однак, існували випадки включення до складу уряду і керівників інших, окрім міністерств, центральних органів виконавчої влади. Наприклад, відповідно до постанови Верховної Ради Української РСР від 13.05.1991 року № 1030 а до складу Кабінету Міністрів був включений Голова Комітету Державної безпеки Української РСР, а відповідно до Указу Президента України «Деякі питання формування складу Кабінету Міністрів України» від 17.08.1996 року № 707 статус міністра і відповідно урядовця отримували Голова Антимонопольного комітету України, Голова Фонду державного майна України, Голова служби безпеки України та Голова Державного комітету України у справах охорони державного кордону України. Починаючи з 18 квітня 1991 року (утворення Кабінету Міністрів Української РСР) ідо 15 грудня 1999 року (прийняття Президентом України відповідного указу щодо складу Кабінету Міністрів) до нього також входив керівник апарату уряду, який з 1996 року по 1999 рік мав статус міністра.
Конституція України, говорячи про Кабінет Міністрів, термін «уряд» до нього не застосовує. Формуванню і функціонування Кабінету Міністрів присвячено розділ VI Основного Закону України. Склад Кабінету Міністрів конституційно окреслений у загальному вигляді. Ст. 115 передбачає, що до складу Кабінету Міністрів входять: Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр, три віце-прем'єр-міністри та міністри. Кількість останніх ні конституційно, ні на рівні законів не встановлена. На сьогодні це право належить Президенту України, який його реалізує через право створення центральних органів виконавчої влади, одним з видів яких є міністерства, очолювані міністрами. Включення до складу уряду міністрів означає, що серед всіх керівників центральних органів виконавчої влади, лише їх посади є урядовими. З іншого боку, законодавство не передбачає обов'язковості набуття статусу міністра лише через керування міністерством, тобто на практиці в Україні не виключається можливість існування в складі уряду так званих «міністрів без портфеля». Останні у свою чергу здійснюватимуть лише функціональні повноваження члена уряду і лише за них нестимуть відповідальність.
Історії існування українського уряду відомі приклади включення до його складу максимально 29 міністрів (разом з міністром Кабінету Міністрів як керівником апарату) у грудні 1999 року та мінімально 15 міністрів у грудні 1999 року. До останніх відносяться: Міністр аграрної політики України, Міністр внутрішніх справ України, Міністр екології та природних ресурсів України, Міністр економіки України, Міністр палива і енергетики України, Міністр закордонних справ України, Міністр культури і мистецтв України, Міністр з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи України, Міністр оборони України, Міністр освіти і науки України, Міністр охорони здоров'я України, Міністр праці та соціальної політики України, Міністр промислової політики України, Міністр транспорту України, Міністр фінансів України та Міністр юстиції України.
Термін повноважень Кабінету Міністрів залежить від: 1) терміну повноважень Президента України, у даному випадку повноваження уряду припиняються з моменту принесення присяги новообраним Президентом України; 2) порушеного питання про відповідальність уряду; 3) від особистого бажання Прем'єр-міністра припинити свої повноваження. У другому і третьому випадках повноваження Кабінету Міністрів припиняються з моменту прийняття Президентом України указу про відставку уряду чи припинення повноважень Прем'єр-міністра. Як правило, у всіх цих випадках, глава держави своїм указом доручає виконувати уряду його повноваження до початку роботи новосформованого, але не довше ніж на 60 днів. Цей період необхідний главі держави для підбору і призначення нових осіб, тобто формування нового уряду.
Формування уряду в Україні є прерогативою Президента України та Верховної Ради України. Першою стадією формування нового уряду є призначення Прем'єр-міністра України, яке здійснюється на підставі Конституції України та Регламенту Верховної Ради України від 27.07.1994 р. Представлення кандидатури на засіданні Верховної ради України Президент здійснює особисто. Кандидат повинен виступити з короткою доповіддю, у якій окреслюються основні положення майбутньої програми діяльності уряду. Згода на призначення надається більшістю від конституційного складу парламенту і оформляється у вигляді постанови Верховної Ради. Постанова є підставою для видання Президентом України указу про призначення Прем'єр-міністра України. Якщо згода щодо представленої кандидатури не буде отримана, Президент України протягом 10 днів повинен представити іншу кандидатуру. Представлення вже відхиленої кандидатури як і можливість впливу глави держави на парламент через його розпуск у випадку затягування надання згоди українським законодавством не передбачається.
Призначення інших членів Кабінету Міністрів України є другою стадією формування уряду і здійснюється Президентом України за поданням Прем'єр-міністра шляхом видання відповідних указів. При цьому указ видається по кожній кандидатурі окремо, а міністри призначаються не як члени уряду, а як керівники відповідних міністерств, посади яких є урядовими.
Новосформований Кабінет Міністрів України може приступити до роботи у випадку призначення і присутності на засіданні уряду двох третин від його складу. При цьому повноваження члена Кабінету Міністрів виникають не з моменту принесення присяги на