Щодо Західної Європи картина очевидно дещо інша. Втім і тут економічні організми мають від праці чужинців неабияку користь, враховуючи те, що вони беруть на себе переважно чорну роботу. Витрати на їх робочу силу, особливо нелегальну, значно менші, ніж вартість "власних" "корінних" трудових ресурсів.

Отже, не применшуючи впливу сил, які орієнтовані на обмеження чи заборону в'їзду більшості категорій іммігрантів і біженців, можна твердити, що "потенціал поглинання" Заходом чужинців істотно не зменшиться в найближчі роки. Поряд з цим є безперечним і те, що тенденції до більш суворого регулювання пересування людських потоків набудуть помітного розвитку.

Саме це, передусім, потребує всебічного врахування при формуванні курсу міграційної політики та у відповідних законодавчих і нормативних актах. Водночас, існує незаперечна потреба об'єктивного інформування населення України про зовнішні умови міграційного процесу, економічну ситуацію в країнах - об'єктах виїзду, соціально-політичну та психологічну атмосферу сприйняття чужинців.

Не можна обминути і фактів, що погіршують атмосферу сприйняття громадською думкою на Заході та Сході Європи емігрантів з України. Не є винятком, приміром, коли інженер погоджується працювати вантажником, а лікар підсобним робітником у фермера. Чималої шкоди образу вихідців з України надають кримінальні елементи, рекетири або ті, що зайняті в "автомобільному бізнесі", тобто викраденні та перегоні автомобілів. На площах і вулицях німецьких міст, у Відні, у стокгольмському метро можна нині зустріти самодіяльні дуети та тріо, які, граючи і співаючи, просто жебракують. Почасти ці явища пов'язані з відсутністю нормального правового режиму еміграції. При його введенні в дію, як свідчить зарубіжний досвід, є можливість якщо не позбутися, то обмежити їх.

ВИСНОВОК

Невирішеність найгостріших проблем трудової міграції і, особливо, закордонної, яка в основному є нелегальною, здатна звести нанівець зусилля з побудови соціальної держави. Максимальне забезпечення правового та соціального захисту населення є однією з умов гарантування національної безпеки України. В цьому плані висока масовість нелегальних зовнішніх трудових поїздок українських громадян не може не викликати тривогу.

А тому завдання міграційної політики держави полягають у тому, щоб спираючись на існуючі науково-технічні та організаційно-фінансові засоби досягти упорядкування міграційного простору країни і взяти під дієвий державний контроль як зовнішні, так і внутрішні міграційні процеси.

Основними завданнями, які визначені в стратегії регулювання міграційних процесів в Україні на сучасному етапі є:

- скорочення масштабів нелегальної трудової міграції населення за межі країни;

- забезпечення соціальної захищеності українських трудових мігрантів за кордоном;

- забезпечення зворотності зовнішніх трудових поїздок;

- якнайширше залучення фінансових коштів від закордонної трудової міграції в економіку України;

- запобігання зниженню кваліфікації високоосвічених спеціалістів внаслідок виконання ними за кордоном низькокваліфікованих робіт;

- недопущення нелегальної міграції і передусім транзиту нелегальних мігрантів через територію України;

- сприяння поверненню етнічних українців та представників раніше депортованих народів.

Вирішальна роль у регулюванні трудових міграційних процесів як загалом в Україні, так і в її окремих регіонах належить управлінню соціально-економічними факторами, тобто такими умовами життя і трудової діяльності людей, які можуть змінюватися в результаті перерозподілу капітальних вкладень, фонду заробітної плати, суспільних форм споживання. Принагідно зазначити, що в сучасних умовах реалізація заходів активної демографічної та міграційної політики будуть успішними тоді, коли будуть враховуватися обсяги, напрями та структура міграційних потоків, їх регіональні особливості.

Регулювання соціально-економічних умов міграцій робочої сили має передбачати проведення цілої системи заходів, інженерію і технологію, які будучи адаптовані до нинішніх умов господарювання, мають широке коло взаємопов'язаних комбінаційних можливостей, здатних менш болісно, ніж директивне управління, впливати на розвиток постійних і тимчасових трудових міграційних процесів, явищ та тенденцій, які визначають спрямованість і характер просторової мобільності трудоресурсного потенціалу України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Папієв М. Соціальна політика та її вплив на доходи і рівень життя населення. // Україна: аспекти праці. - 2004. - №7. - С.3-9.

Україна у цифрах 2005. Статистичний довідник./ За ред. Осауленка О.Г. Державний комітет статистики України. К.: Консультант, 2006. - 248 с

Романюк М.Д. Зовнішні міграції населення України та їх регулювання в контексті реформи соціально-економічної системи: національні пріоритети та регіональна диференціація//Вісник Прикарпатського університету. Економіка. - Івано-Франківськ: Плай. - 2004. - Вип. 1. - С.8-22.

Стратегія демографічного розвитку на 2006-2015 роки: Проект/ Від. за вип. І.М. Новак - К.: КНЕУ, 2005 - 20 с

Зовнішні трудові міграції населення України / За ред. Е.М. Лобанової, О.В. Позняка. -К.: РВПСУкраїни НАН України, 2002. - 206 с

Романюк М.Д. Міграційний рух населення в соціальній політиці держави // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Соціальні пріоритети ринку праці в умовах структурної модернізації економіки» - Т.2. - К.: РВПС України НАН України, 2000. - с 61 -68.

Романюк М.Д. Теоретико-методологічні та практичні аспекти управління міграційним рухом населення України в контексті нової політичної ситуації // Формування ринкової економіки: 36. наук, праць: Спец, вип: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конфер. «Демографічний