Конституційний лад України

ПЛАН

Cтр.

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КОНСТИТУЦІЙНОГО ЛАДУ УКРАЇНИ 5

РОЗДІЛ 2. ЗАСАДИ КОНСТИТУЦІЙНОГО ЛАДУ УКРАЇНИ ЯК ЗАГАЛЬНОГО КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВОГО ІНСТИТУТУ 9

РОЗДІЛ 3. ПРИНЦИПИ КОНСТИТУЦІЙНОГО ЛАДУ УКРАЇНИ 22

РОЗДІЛ 4. РОЛЬ КОНСТИТУЦІЙНОГО ЛАДУ В РОЗБУДОВІ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ 31

ВИСНОВОК 34

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 36

ВСТУП

Питання конституційного ладу здавна були предметом дискусій провідних вчених – державознавців та філософів. На жаль, в радянський період історії України це питання розглядалося дуже однобоко, жодні альтернативні позиції не допускалися. В новітньому часі історії нашої держави, а особливо після прийняття Конституції України, виникла потреба заповнити цю прогалину в правовій науці. Аналіз інституту конституційного ладу і дається автором у цій роботі.

Конституція України як Основний Закон держави займає центральне місце в системі законодавства, оскільки є головним джерелом права України.

Розділ І «Загальні засади» — провідний у структурі Конституції та має особливе значення як для самої Конституції, так і для всієї системи національного законодавства. Тому що в ньому закріплюються засади конституційного ладу України, тобто система суспільних відносин, передбачених і гарантованих Конституцією і законами, прийнятими на її основі і відповідно до неї. .

Своїм змістом конституційний лад України опосередковує насамперед передбачені і гарантовані Конституцією державний та суспільний лад, конституційний статус людини і громадянина, систему безпосереднього народовладдя, організацію державної влади й місцевого самоврядування, територіальний устрій, основи національної безпеки та інші найважливіші інститути конституційно-правових відносин в Україні, детальне висвітлення яких дасть можливість для осмислення важливості даних положень та їх значення для побудови національної, демократичної, правової держави.

Доволі часто доводиться чути такі вислови, як «конституційний лад», «становлення конституційного ладу в Україні», «зміна конституційного ладу насильницьким шляхом», «право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові» та й інші. Тому й не дивно, що постає питання: що ж таке конституційний лад України?

Сам термін «конституційний лад» в науці конституційного права вживається, як правило, у двох значеннях:

- по-перше, як цілісна система основних політико-правових, економічних та соціальних відносин,, які встановлюються та захищаються Конституцією;

- по-друге, як такий стан даних відносин, що характеризує державу як конституційну, забезпечує підпорядкованість держави праву, сприяє закріпленню в суспільній практиці і правосвідомості справедливих, гуманних і правових взаємозв'язків між людиною, громадянським суспільством і державою.

Цікаво, що аналізуючи наукову, правову, політологічну, філософську та іншу літературу як вітчизняних, так і зарубіжних авторів, можна прослідкувати розмаїтість визначень даного явища.

Актуальність обраної теми даного дослідження та її значення для практики державного будівництва Української держави полягає в тому щоб з’ясувати значення державного ладу для побудови демократичної, правової держави.

Метою даного дослідження є: висвітлення основних положень, які стосуються поняття, змісту та системи основних засад конституційного ладу, а також його принципів та значення.

Для досягнення цієї мети використовувались такі методи:

- аналізу запропонованих нововведень;

- порівняння з нормами зарубіжного законодавства - як західних держав, так і країн СНД.

При написанні роботи використовувались здебільшого публікації в юридичній періодиці, а також матеріали підручників, посібників, енциклопедичні дані. При цьому брались до уваги погляди різних авторів (часто суперечливі), робились і власні висновки щодо визначення поняття конституційного ладу України та доцільності тих чи інших засад, які складають конституційний лад держави.

Структурно курсова робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновку та списку використаних джерел.

РОЗДІЛ 1.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КОНСТИТУЦІЙНОГО ЛАДУ УКРАЇНИ

В українській і зарубіжній науковій правовій, політологічній, філософській та іншій літературі існує ряд визначень конституційного ладу. Розмаїтість таких поглядів зумовлена істотними змінами в конституційному ладі України та інших держав, особливо з числа колишніх союзних республік колишнього Союзу РСР, так і зрушеннями в науковій конституційній думці щодо суті й змісту конституційного ладу.

У понятійному апараті вітчизняної науки конституційного права термін «конституційний лад» почав застосовуватися відносно недавно. Радянська державно-правова наука оперувала поняттями «суспільний устрій», «суспільний лад»,[35, c.74] що певною мірою ускладнює його аналіз. Крім того, ознайомлення з працями праць вітчизняних та зарубіжних вчених дозволяє зробити висновок, що в поняття конституційного ладу вкладається різне значення.

На думку більшості українських юристів-конституціоналістів, конституційний лад опосередковує насамперед головним чином суспільний та державний лад [42, c.8-12]. Це стосується й виникнення самого поняття "конституційний лад". Як стверджує Ю. М. Тодика, поняття конституційного ладу розвивається з категорій суспільного і державного ладу[55, c.7]

З прийняттям нових конституцій і відповідно із змінами в конституційному ладі країн з числа колишніх республік колишнього Союзу РСР посилилась увага до проблем конституційного ладу і відповідно збагатилась наукова думка з цих питань.

Так, В. Т. Кабишев зазначає, що конституційний лад — це вся система суспільних відносин як предмет конституційного регулювання, а також система конституційних норм і принципів, що регулюють окремі види суспільних відносин існуючого реального ладу.[55, c.10] Дане визначення значно повніше і точніше» порівняно з традиційним, хоча в цілому є нього конституційні норми і принципи.

О. Г. Румянцев вважає конституційний лад цілісною системою соціально-правових відносин і інститутів підпорядкованою безумовним моральним і конституційним вимогам й заснованою на сукупності основних регуляторів, які сприяють закріпленню в суспільній практиці і правосвідомості стабільних, справедливих, гуманних та правових зв'язків між людиною, громадянським суспільством і державою.[48, c. 22]

К. І. Козлова та О. О. Кугафін визначають конституційний лад як певну форму або певний спосіб організації держави, закріплений в її конституції3, ототожнюючи його фактично з державним ладом.

Обґрунтовуючи своє визначення, вони, зокрема, зазначають, що кожна держава характеризується певними рисами,