3) Вищий пріоритет прав і свобод людини і громадянина, які визнаються і гарантуються в Україні (ст. 22), Конституцією сформульовано принцип «ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством»,

4) Незалежність суду (ч.1 ст.126). В правовій державі суд відіграє роль головного елементу механізму гарантій прав і свобод людини. І тільки незалежний суд може ефективно захистити людину від свавілля органів виконавчої влади та їх посадових осіб.

5) Законність управління (ч.2 ст.19). Згідно Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

6) Правовий захист людини від порушення її прав. Такий захист здійснюється судом, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини; міжнародними судовими установами або органами міжнародних організацій, членом яких є Україна; кожною людиною за допомогою засобів, не заборонених законом [22, c. 76-78, 80-82].

Визначення України правовою державою ще не відображає абсолютну реальність сьогодення, але є одним із першочергових завдань, яке необхідно вирішувати найближчим часом.

РОЗДІЛ 4.

РОЛЬ КОНСТИТУЦІЙНОГО ЛАДУ В РОЗБУДОВІ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

Кожна країна, що вважає себе цивілізованою, має свій конституційний лад. І це закономірно. Конституційний лад важливий і необхідний для сучасної держави, перш за все тому, що він визначає її початкові принципи і призначення, функції і основи організації, форми і методи діяльності конституційно-правових інститутів. Конституційний лад встановлює межі і характер державного регулювання у всіх основних сферах суспільного розвитку, взаємовідношення держави з людиною і громадянином [49, c. 6]. Найголовніше – конституційний лад додає визначає фундаментальні права і свободи людини, захищає її честь і гідність.

Конституційний лад справедливо називають основним, головним конституційно-правовим інститутом держави. Основи конституційного ладу - це сукупність закріплених Конституцією основних засад і принципів, відповідно до яких повинні прийматись і інші положення Конституції, і всі нормативні акти, що приймаються в Україні [52, c. 329]. В той ж час основи конституційного ладу як би моделюють нову українську державу і громадянське суспільство. Спеціальних комплексних актів, які б розвивали і ілюстрували конституційні характеристики держави (демократичне, правове, унітарне, суверенне, соціальне, світське, з республіканською формою правління і принципи конституційного ладу: народовладдя, розподіл влад, ідеологічне і політичне різноманіття і ін. ), ні. Є, зрозуміло, законодавчі і інші нормативно-правові акти прямо або побічно ілюструючі положення нового розділу Конституції України, і це робота є спробою підтвердження цього.

Українська Конституція сприйняла структуру, характерну для багатьох новітніх конституцій. Окремий її розділ встановлює основи конституційного ладу України, складові сукупність принципів, основних її положень, що є первинною нормативною базою, як для інших положень конституції, так і інших нормативно-правових актів.

Конституційний лад - це спосіб побудови держави, який повинна знати кожна людина, яка живе в демократичній, соціальній і правовій Україні, і є її громадянином [43, c. 122].

Конституційний лад формулює початкові зв'язки державної влади з людиною, народом (суспільством), іншими державами, а також її внутрішній устрій. Цю цілісну систему утворюють: визнання людини, її прав і свобод, вищою соціальною цінністю, а також обов'язки держави дотримувати і захищати такі; демократичний характер влади; суверенітет народу; верховенство права; політичне і ідеологічне різноманіття; єдність економічного простору і свобода економічної діяльності; розподіл влад; соціальний характер держави; світський характер держави; верховенство конституції; пріоритет міжнародного права над внутрідержавним; унітарність; визнання і гарантування місцевого самоврядування.

Конституційного лад визначає найважливіші риси державного і суспільного устрою, характер відносин влади, форми правління і політичного режиму, головні сторони правового регулювання суспільних відносин, а також порядок взаємодії політичної, соціальної і економічної систем суспільства [40, c. 36].

Конституційний лад в Україні як правовій державі покликаний забезпечувати:

- верховенство закону (в правовій державі жоден державний орган, жоден посадовець або громадська організація, жодна людина не має права посягати на закон; Конституція, її положення обов'язкові абсолютно для всіх державних і громадських органів, установ і організацій, громадських об'єднань, будь-яких посадовців, а також приватних фізичних і юридичних осіб);

- взаємну відповідальність держави і особи (важливим гарантом непорушності прав і свобод громадян є конституційне положення, відповідно до якого владні структури держави зобов'язані забезпечити кожному можливість ознайомлення з документами і матеріалами, що безпосередньо стосуються його прав і свобод; відповідальність державних органів і посадовців перед громадянами за їхнє посягання на їхні права і свободи знаходить реальний характер тільки за наявності відповідних нормативно-правових актів; все разом узяте робить державу відповідальною перед громадянином, у свою чергу громадянин несе відповідальність за свої незаконні дії перед державою в особі його органів;

- розподіл влади (це правовий принцип, суть якого полягає в недопущенні зосередження всієї повноти державної влади в руках якій-небудь одній з її гілок: законодавчої, виконавчої або судової, щоб тим самим запобігти можливості зловживання владою);

- гарантування прав і свобод особи (реальна гарантія прав і свобод особи є надзвичайно важливою конституційною ознакою правової держави. Людина, його права і свободи, є вищою цінністю. Визнання, дотримання і захист прав і свобод людини і громадянина - обов'язок держави. Іншими словами, держава зобов'язана не тільки закріплювати права і свободи людини, але і створювати умови для їхнього реального втілення) [18, c. 33-35].

Все ці і інші засади конституційного ладу визнані особливо важливими і тому вони