Засади конституційного ладу.

Зміст

ВСТУП

Прийняття Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 р. і проголошення 24 серпня 1991 р. незалежності України створило умови для радикальних демократичних перетворень у нашому суспільстві і державі. У зв'язку з цим відійшли у небуття колишні загальносоюзні державні органи організації та численні недемократичні інститути (однопартійність, цензура тощо). Змінилась організація державної влади - відбувся поділ її на законодавчу, виконавчу і судову; виникли нові інститути, властиві суверенній демократичній правовій державі, зокрема інститут президентства, конституційної юрисдикції та ін.; почала складатись реальна багатопартійна система тощо.

Історичною подією, а також важливим етапом в українському державотворенні було прийняття нової Конституції України 28 червня 1996 р. Вперше на конституційному рівні в Україні був закріплений якісно новий статус особи - людини і громадянина, держави і суспільства, органів державної влади і органів місцевого самоврядування.

Поряд із змінами в організації держави і суспільства і завдяки їм відбуваються зміни у правовій системі в цілому. З перших років незалежності України і до сьогоднішнього дня прийнято значну кількість принципово нових закононодавчих актів та істотно оновлено чимало чинних нормативно-правових актів.

За часів колишнього Союзу РСР панувала традиційна уява про конституційний лад, прибічником якої був вчений-конституціоналіст Ю.П.Єременко [7] Еременко Ю.П. Советская конституция й законность.- Саратов, 1982..

Особливо посилилась увага до проблем конституційного ладу в Україні і за її межами і відповідно збагатилась наукова думка з цих питань в останнє десятиліття, що пов'язано із прийняттям нових конституцій і відповідно із змінами в конституційному ладі.

Так, серед російських правознавців-дослідників вказаної проблеми певний внесок зробили вчені Кабишев В.Т. [9] Кабишев В.Т. Становление конституционного строя России.- Саратов, 1993. і Румянцев О.Г. [28] Румянцев О.Г. Основы конституцинного строя России.- М., 1994. Заслуговують на увагу думки К.І.Козлової, О.О.Кутафіна, М.В.Баглай, Б.Н.Габрічідзе та ін.

Найбільш значні і порівняно вдалі спроби дослідження конституційного ладу України здійснено українськими вченими Ю.М.Тодикою і Є.В.Супрунюком [32] Тодыка Ю.М., Супрунюк Е.В. Конституция Украины - основа стабильности конституционного строя и реформирования общества.-Симферополь, 1997., А.М.Колодієм, В.В.Копєйчиковим, С.Л.Лисенковим, В.В.Медведчуком та рядом інших [24] Основи конституційного ладу України.- К.: Либідь, 1997; Основи конституційного права України.- К.: Юрінком, 1997..

Розділ І. Загальна характеристика конституційного ладу

1.1. Поняття конституційного ладу України

Доволі часто доводиться чути такі вислови, як «конституційний лад», «становлення конституційного ладу в Україні», «зміна конституційного ладу насильницьким шляхом», «право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові» та й інші. Тому й не дивно, що постає питання: що ж таке конституційний лад України?

Сам термін «конституційний лад» в науці конституційного права вживається, як правило, у двох значеннях:

- по-перше, як цілісна система основних політико-правових, економічних та соціальних відносин,, які встановлюються та захищаються Конституцією;

- по-друге, як такий стан даних відносин, що характеризує державу як конституційну, забезпечує підпорядкованість держави праву, сприяє закріпленню в суспільній практиці і правосвідомості справедливих, гуманних і правових взаємозв'язків між людиною, громадянським суспільством і державою [17] Кравченко В.В. Конституційне право України: Навчальний посібник. Ч.1.-К.: 1998.- С.38..

Цікаво, що аналізуючи наукову, правову, політологічну, філософську та іншу літературу як вітчизняних, так і зарубіжних авторів, можна прослідкувати розмаїтість визначень даного явища.

На думку українського вченого, доктора юридичних наук, професора В.Ф.Погорілка, існування такої неоднозначності у розумінні змісту конституційного ладу пов'язане з декількома моментами.

Зокрема, на формування поглядів великий вплив мають процеси державотворення, з якими пов'язані докорінні зміни в державному суспільному ладі. Досить чітко це прослідковується, наприклад, в кінці 80-х на початку 90-х років, коли з числа союзних республік колишнього Союзу РСР почали утворюватись нові суверенні незалежні держави. Прийняття 24 серпня 1991 року Акту проголошення незалежності України створило умови для радикальних демократичних перетворень у нашому суспільстві, державі правовій системі в цілому. Крім цього, і як наслідок вищезазначених обставин, у ході розбудови незалежної Української держави вже набуто значного досвіду державно-правового розвитку. Останній, у свою чергу, потребує відповідної наукової розробки термінологічного апарату, що ним оперує наука конституційного права, та його роз'яснення. Тому посилилась увага до різних конституційно-процесуальних проблем і збагатилась наукова думка у цій сфері. Сучасний розвиток науки конституційного права характеризується певними зрушеннями щодо суті, змісту й форми конституційного ладу [15] Конституційне право України / За ред. докт. юрид. наук, проф. В.Ф.Погорілка.- К.: Наукова думка, 1999.- С.136..

Щодо виникнення самого поняття «конституційний лад», то, як зазначає Ю.М.Тодика, воно розвивається із таких первісних категорій, як суспільний і державний лад [32] Тодика Ю.М., Супрунюк Е.В. Конституция Украины - основа стабильности конституционного строя й реформирования общества. -Симферополь, 1997.- С. 7.. Таке уявлення про «конституційний лад» мають більшість українських вчених-конституціоналістів, і, на їх думку, «конституційний лад» опосередковує, насамперед, і головним чином, суспільний та державний лад [25] Основи конституційного права України. Підручник / За ред. академіка АПрН України проф. В.В.Копєйчикова.- К., 1997.- С.8-12, 30-37.

.

Спосіб побудови суспільства і держави утворює певний устрій, лад. А звідси можна вести мову про суспільний державний лад України.

Суспільний лад країни визначають існуюча в ній система суспільних відносин, що розвивається на основі певного виду власності й системи господарювання, а також суб'єкти цих відносин, починаючи з конкретної людини, об'єднань громадян і закінчуючи великими державними і громадськими акціями. Поняття державного ладу визначається основними рисами держави, напрямками та формами впливу останньої на суспільство та охоплюється питаннями, пов'язаними із сутністю та функціями держави, статусом громадянина в ній,