Конституцією України закріплено складові як суспільного, так і державного ладу. Виходячи з цього, поняття «конституційний лад» передбачає об'єднання суспільних і державних начал у єдине ціле. Особливо це притаманно новим конституціям, що були прийняті після Другої світової війни, а також після розпаду так званого соціалістичного табору.

Цілком справедливо, що конституційний лад набуває реального змісту лише за умови демократичного характеру Конституції та дотримання конституційних положень, що забезпечує обмеженість державної влади правом. А конституційна держава і характеризується, насамперед, тим, що в повному -обсязі забезпечене підпорядкування держави праву.

Слід зауважити, що в науковій літературі з конституційного права сформувалась думка, що поняття "державний лад" є ширшим, ніж поняття "конституційний лад". Її прихильник Кравченко В.В. вважає, що державний лад - система основних політико-правових. економічних, соціальних відносин, які закріплюються державно-правовими (конституційно-правовими) нормами. Державний лад може бути конституційним, якщо мова йде про конституційну державу, тобто державу, яка впливає на суспільний лад правовим шляхом (встановлюючи або санкціонуючи правові норми, забезпечуючи їх реалізацію на основі Конституції та інших легітимних джерел права), виконує певні обов'язки перед людиною суспільством, неконституційним - державний лад тоталітарної держави [17] В.В.Кравченко. Вказана робота. - С. 38..

Поряд з терміном «конституційний лад» інколи вживався термін «конституційний порядок» [2] Баглай М.В., Габричидзе Б.М. Конституционное право Российской Федерации. - М., 1996. - С. 96.. Зокрема, вчені М.В.Баглай і Б.Н.Габрічідзе стверджують, що порядок, за якого забезпечуються права і свободи людини громадянина, а держава діє у відповідності з Конституцією, називається конституційним ладом. Звичайно, конституційний лад - це є певна побудова, устрій, юридично та фактично це є певний порядок, що встановлений гарантований Конституцією та існує у відповідності з Конституцією. Однак, терміни «конституційний лад» і «конституційний порядок» не тотожні, і перший з них є значно ширшим.

1.2. Основні засади конституційного ладу як конституційно-правовий інститут

Термін засади асоціюються із загальноприйнятими термінами «принципи», «начала», «вихідні ідеї».

Під засадами конституційного ладу розуміють систему вихідних принципів організації державної влади, взаємовідносин держави з людиною та інститутами громадянського суспільства [17] Кравченко В.В. Вказ.роб.- С.39..

Аналізуючи принципи організації державної влади, а також основи взаємовідносин державних і суспільних структур, в т.ч. взаємовідносини особи з державою, до основних засад конституційного ладу можна віднести:

- народовладдя;

- суверенітет і незалежність України;

- республіканську форму правління, яка відповідає вимогам демократії та розподілу влад;

- унітарний устрій України;

- людину як найвищу соціальну цінність, утвердження і забезпечення її прав і свобод;

- соціальний захист людини;

- розподіл влад;

- гарантованість місцевого самоврядування;

- політичну, економічну та ідеологічну багатоманітність;

- вищу юридичну силу Конституції України і пряму дію її норм;

- рівність усіх суб'єктів права власності перед законом та ін.

Вищеперелічені засади конституційного ладу існують самі по собі. Вони встановлюються, закріплюються і гарантуються правовими нормами.

Сукупність таких правових норм утворює конституційно-правовий інститут.

Система конституційного права характеризується багатством і різноманітністю, і її складають інститути і норми, розміщення яких, а також їх структуризація зумовлені як зовнішніми, так і внутрішніми чинниками, системоутворюючими факторами, головними з яких є процес формування демократичного права держави, предмет правового регулювання, момент зацікавленості в регулюванні тих чи інших спеціальних відносин на конституційному рівні, рівень розвитку соціальних цінностей тощо Див.: Мелащенко В.Ф. Основи конституційного права України: Курс лекцій; для студентів юрид.вузів і факультетів.- К.: Вентурі, 1995.- С.29-44..

Конституційно-правовий інститут «Загальні засади конституційного ладу України» - це угрупування норм галузі конституційного права, які закріплюють основні принципи організації Української держави, які характеризують її як конституційну державу, а також визначають засади і найважливіші принципи взаємовідносин держави з людиною та інститутами громадянського суспільства.

Конституційно-правові інститути у своїй сукупності утворюють струнку систему, яка є основою Конституції України. Інститути розташовані у певному порядку, належним чином включені до тексту Конституції. Загальну уяву про систему цих інститутів дає зміст Конституції України.

Оскільки всередині галузі конституційного права вони відокремились в певну групу, то нормам і інституту «загальні засади конституційного ладу України» притаманні певні властивості. До них належать:

1) особливий предмет правового регулювання. Дана ознака полягає в тому, що норми інституту «загальні засади конституційного ладу України» регулюють суспільні відносини, що визначають найважливіші питання організації державного і суспільного життя. Наприклад, відповідно до ст.6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Держава гарантує свободу політичної діяльності, не забороненої Конституцією і законами України, - встановлює ст.15 Конституції України;

2) загальна характеристика норм. Останні закріплюють засади і принципи організації держави в найбільш загальній формі, а їх конкретизація здійснюється в Інших розділах Конституції України та в актах чинного законодавства. Наприклад, Згідно із ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі: в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Названа стаття встановлює загальний принцип діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, не деталізуючи їх компетенції повноважень. Такий принцип отримав розвиток і логічне продовження у наступних розділах Конституції та чинних нормативно-правових актах. Зокрема, розділ IV Конституції закріплює правовий статус Верховної Ради України як єдиного законного органу держави регламентуючи при цьому її повноваження [1] Див.: Конституція України.- Ст.85. Правовий статус Кабінету Міністрів України визначається розділом VI Конституції України