засадою конституційного ладу України є принцип правової держави. Ідея правової держави зародилась досить давно, ще в античні часи, хоча сам термін не вживали. На думку античних філософів і юристів, правова держава це така держава, в якій правда, справедливість, право, закон традиційно вважались Божественними настановами, необхідними атрибутами космічних і земних порядків, антиподами насильства, свавілля і хаосу [16] Котюк В.О. Вказана робота. - С 23..
Традиційно, під правовою державою розуміють демократичну державу, де забезпечується принцип верховенства права, проводиться розподіл влад та визнаються і гарантуються права і свободи кожної людини.
Конституцією України наша держава проголошується правовою і закріплюються наступні ознаки, які характеризують Україну, як правову державу:
1) Верховенство права. Даний принцип закріплений ч.1 ст.8 Конституції і передбачає:
- пріоритет права щодо держави, політики, економіки, культури та інших інститутів держави, а також щодо інших соціальних норм (моралі, звичаїв тощо);
- пов'язаність законодавчої влади природним правом (держава може видавати лише такі закони, які відповідають приписам природного права);
- верховенство закону, що означає, по-перше, визнання за Конституцією України найвищої юридичної сили (ч.2 ст.8); по-друге, віднесення до предмету законодавчого регулювання ключових суспільних відносин в усіх сферах життєдіяльності суспільства (ст. 92); по-третє, панування закону, безумовне підпорядкування закону всіх членів суспільства та держави в цілому.
Слід підкреслити, що термін закон вживається у загальному розумінні цього слова, як будь-який нормативно-правовий акт, а не акт, який приймається Верховною Радою України.
2) Здійснення державної влади на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу і судову (ч.1 ст.6) Три гілки влади діють відносно самостійно і незалежно одна від одної таким чином, щоб не допустити домінування однієї з них та узурпації внаслідок цього всієї повноти влади в одних руках. Сама Конституція передбачає певний механізм «ваг і стримувань» у системі розподілу влади.
3) Вищий пріоритет прав і свобод людини і громадянина, які визнаються і гарантуються в Україні (ст. 22), Конституцією сформульовано принцип «ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством»,
4) Незалежність суду (ч.1 ст.126). В правовій державі суд відіграє роль головного елементу механізму гарантій прав і свобод людини. І тільки незалежний суд може ефективно захистити людину від свавілля органів виконавчої влади та їх посадових осіб.
5) Законність управління (ч.2 ст.19). Згідно Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
6) Правовий захист людини від порушення її прав. Такий захист здійснюється судом, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини; міжнародними судовими установами або органами міжнародних організацій, членом яких є Україна; кожною людиною за допомогою засобів, не заборонених законом [1] Конституція України. - Ст. 55, 56.
Визначення України правовою державою ще не відображає абсолютну реальність сьогодення, але є одним із першочергових завдань, яке необхідно вирішувати найближчим часом.
Державний лад України характеризується її державним устроєм, який одночасно є засадою конституційного ладу України Державний устрій - це політико-територіальна організація держави, яка характеризується статусом її територіальних одиниць, формою їх правових відносин між собою та з державою в цілому [8] Загальна теорія держави і права / За ред. академіка АПрНУ, д.юр.н., проф. В.В.Копєйчикова. - К.: Юрінком, 1997. - С. 76-78, 80-82..
2.2. Сутність та засади суспільного ладу України
Не менш важливою складовою конституційного ладу України є суспільний лад, який визначає характер державного ладу конституційного ладу в цілому.
Суспільний лад є багатогранним явищем за своєю суттю, змістом і формами.
Так, за своєю суттю суспільний лад України, як і будь-які інші держави, являє собою передбачену Конституцією і законами загальнонаціональну систему суспільних відносин - організаційних та функціональних, - зумовлену внутрішніми і зовнішніми факторами: політичними, економічними, соціальними, духовними, історичними, географічними, національними та ін. Нинішній суспільний лад України фактично є поєднанням кількох типів суспільного ладу. Українське суспільство перебуває на початку свого шляху до громадянського суспільства, поєднуючи риси нового суспільства з рисами попереднього.
Громадянське суспільство характеризується такими основними рисами:
- визнання людини, її інтересів, прав і свобод головною соціальною цінністю;
- рівноправність і захищеність усіх форм власності;
- економічна свобода громадян та їх об'єднань у виборі форм здійсненні підприємницької діяльності;
- свобода і добровільність праці на основі вільного вибору форм і видів трудової діяльності;
- надійна й ефективна система соціального захисту людини;
- політична та ідеологічна свобода;
- наявність демократичних інститутів, які забезпечують кожній людині можливість впливати на формування на здійснення державної політики тощо.
За змістом суспільний лад є системою політичних, економічних, соціальних, духовних та інших суспільних відносин, їх подальшого взаємоузгодженого розвитку. Як і суть, зміст суспільного ладу нині істотно змінюється. Це пов'язано, насамперед, із розвитком ринкових відносин, із свободою політичної діяльності та іншими не завжди ефективними стабільними процесами,
За формою суспільний лад є системою організаційних функціональних форм усіх сфер життя та діяльності суспільства. На сьогодні є очевидним збагачення такими формами, зокрема, функціонування понад 40 політичних партій, утвердження системи недержавних підприємств в економічній і соціальній сферах тощо.
Закріплення основ суспільного ладу України здійснюється в першу чергу Конституцією. Конституційні основи суспільного ладу становлять базові принципи організації і діяльності суспільства, а також сукупність його найважливіших організаційних і функціональних інститутів.
До таких принципів, зокрема, відносять:
- принцип суверенності суспільства, народу;
- принцип демократизму суспільства;
- принцип конституційності і законності суспільного ладу;
- принцип політичного, економічного й ідеологічного плюралізму;
- принцип етнічної багатонаціональності і політичної єдності українського народу;
- принцип соціальної справедливості тощо.
Розділ