Конкретні положення про гарантування цього права закріплені насамперед Конституцією, а також у відповідних законодавчих актах України, за якими звернення мають розглядатися в строк до одного місяця з дня надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення і перевірки – невідкладно, але не пізніше 15 діб з дня надходження в орган, який зобов'язаний вирішити питання по суті і повідомити про вжиті заходи.

Розділ ІІІ. Механізм реалізації і захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина.

Вся історія людства є, по суті, історією боротьби за права людини, в яких би соціальних конфліктах, суперечностях, зіткненнях ця боротьба не виявлялась – класово-економічних, етнонаціональних, релігійних, духовно-ідеологічних та ін. Приступаючи до аналізу механізму реалізації конституційних праві свобод людини і громадянина, доцільно насамперед зупинитися на питанні про те, що являє собою в загальному вигляді реалізація зазначених прав людини і громадянина.

Стадія реалізації прав і свобод громадян – завершальна і певною мірою вирішальна, оскільки саме в процесі її реалізації права і свободи громадян набувають реальності, забезпечують громадянам, які мають ці права, безпосередньо задоволення інтересів, користування благами, які є основою конституційних прав і свобод.

Значення цієї стадії механізму реалізації зумовлене тим, що на даній стадії конституційно-правові установлення втілюються в життя, виражаються у конкретних діях і вчинках людей, в діяльності державних органів, самоврядних структур, політичних партій, інших угруповань. Проте ефективність реалізації прав і свобод громадян залежить не тільки від високопрофесійної організуючої діяльності цих органів і уважного ставлення посадових осіб до реалізації прав, а й від рівня загальної і правової культури громадян, міри їхньої соціально-політичної активності. Громадянин як носій прав і свобод усвідомлює межі їх змісту, порядок реалізації та інші умови, передбачені нормами права, визначає і спрямовує свої дії в межах цих норм, маючи на увазі досягнення бажаних результатів реалізації конституційного права або свободи.

На реалізацію прав і свобод громадян, на ефективність цього процесу в реальному житті впливає багато економічних, політичних, організаційних, соціально-психологічних чинників, які включені в процес здійснення прав і свобод. Іншими словами, процес, реалізації прав і свобод характеризується комплексною єдністю: всі форми його функціонування (правові і неправові) зв'язані воєдино і справляють вплив один на одного.

Таким чином, реалізація конституційних прав і свобод людини - складний демократичний процес, регламентований нормами права, який необхідно розглядати з позицій аналізу конкретних функцій державних органів, громадських об'єднань, політичних партій і трудових колективів по створенню соціальних, організаційних і соціально-психологічних умов для успішної реалізації прав і свобод особи. Цей процес за своїм змістом і формами здійснення має забезпечувати кожному громадянину ті матеріальні і духовні блага, які є основою суб'єктивних прав, що йому належать, а також захист цих прав від будь-яких посягань.

Однією з найважливіших ознак правової держави, розвинутої демократії є реальне забезпечення прав людини і громадянина. Прагнення до побудови в Україні демократичної і соціально орієнтованої держави, формування дієздатних структур громадянського суспільства передбачає знаходження ефективних механізмів забезпечення основних соціальних прав і свобод людини і громадянина.

Для розуміння механізму реалізації і захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина важливо насамперед з'ясувати місце і роль системи їх гарантій в Україні. Гарантії прав і свобод людини і громадянина як загальне поняття являють собою передусім основні умови, способи і засоби, за допомогою яких кожна особа має можливість реалізувати свої права. Традиційно гарантії прийнято поділяти на загальносоціальні та юридичні. Але в умовах правової держави всі гарантії слід визначати як правові, що поділяються на нормативно-правові та організаційно-правові.

Під юридичними гарантіями слід розуміти передбачені Конституцією та іншими законами України організаційно-правові і нормативно-правові гарантії.

Пріоритетним видом юридичних гарантій є нормативно-правові гарантії, під якими слід розуміти систему норм по реалізації прав та свобод людини і громадянина, тобто норм, що передбачають юридичну відповідальність, юридичні обов'язки та процесуальні норми.

Пріоритетним видом нормативних гарантій є норми-принципи, зокрема ті, що забезпечують права і свободи людини і громадянина (ст. 21, 57 – 64 Конституції [1]), насамперед щодо невідчужуваності, непорушності, невичерпності, рівності, необмежуваності конституційних прав і свобод людини і громадянина, рівності громадян, презумпції невинуватості особи, принципу неприпустимості зворотної дії закону або іншого нормативно-правового акта в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи тощо. Згідно зі ст. 21 Конституції [1] усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. У цій статті відображені ідеали свободи та людської гідності. Причому вільність і рівність прав людей розглядаються з позицій природних прав тобто таких, які притаманні кожній людині від народження і існують незалежно від діяльності держави. Ці положення закріплюють загальновизнаний цивілізованим людством і нормами міжнародного права принцип невід’ємності від людини прав і свобод. Наведене положення слід розглядати як принцип універсальної невідчужуваності прав і свобод, коли жодна людина не може бути позбавлена своїх прав ні будь-яким актом держави, в тому числі волею більшості суверенного народу, ні навіть своїм власним актом.

Важливою демократичною гарантією захисту прав і свобод людини і громадянина є право на знання кожним своїх прав і обов'язків, закріплене Конституцією. Змістом цієї норми є те, що держава зобов'язана за допомогою існуючих засобів інформації доводити до відома всіх, кого стосуються ті чи інші правові приписи, про їх зміст, що означає, що