здійснення заходів щодо захисту інтересів України, забезпечення законності, прав і свобод громадян, охорони власності та громадського порядку, боротьби із злочинністю.

У системі органів виконавчої влади в Україні неможливо недооцінювати роль і значення місцевих органів влади, адже лише вони мають можливість взаємодії з парламентом, урядом і Президентом України. Відповідно до ст. 14 Закону «Про місцеве самоврядування» [44] такими органами є місцеві державні адміністрації і органи місцевого самоврядування.

Виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Голови місцевих державних адміністрацій контролюють виконання Конституції та інших законів, актів Президента і органів виконавчої влади.

Згідно зі ст. 119 Конституції [1] місцеві державні адміністрації на відповідній території забезпечують: законність і правопорядок; додержання прав і свобод громадян; виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля.

Місцеві ради є органами місцевого самоврядування в областях, районах, містах, селищах. У межах своїх повноважень і компетенції вони вирішують усі питання місцевого рівня, організовують виконання законів та підзаконних актів, забезпечують дотримання законності та правопорядку.

Згідно з Законом України «Про місцеве самоврядування» [44] до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад щодо гарантування основних соціальних прав належать: підготовка програм соціально-економічного та культурного розвитку сіл, селищ, міст, подання їх на затвердження ради, організація їх виконання та подання раді звітів про хід і результати виконання цих програм; до повноважень у галузі житлово-комунального господарства відносять облік громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов, розподіл та надання відповідно до законодавства житла, що належить до комунальної власності; сприяння розширенню житлового будівництва, надання громадянам, які мають потребу в житлі, допомоги в будівництві житла, в отриманні кредитів, у тому числі пільгових, та субсидій для будівництва чи придбання житла; надання відповідно до закону громадянам, які потребують ,соціального захисту, безоплатного житла або за доступну для них плату; до повноважень у сфері охорони здоров'я відносять організацію медичного обслуговування у закладах освіти, культури, фізкультури і спорту, оздоровчих закладах, які належать територіальним громадам або передані їм, забезпечення розвитку всіх видів медичного обслуговування, розвитку і вдосконалення мережі лікувальних закладів усіх форм власності; до основних повноважень у сфері соціального захисту населення відносять вирішення питань про надання допомоги інвалідам, ветеранам війни та праці, сім'ям загиблих, інвалідам з дитинства, багатодітним сім'ям, підготовка і подання на затвердження ради територіальних програм зайнятості та заходів щодо соціальної захищеності різних груп населення від безробіття, надання одноразової допомоги громадянам, які постраждали від стихійного лиха та ін.

Місцеве самоврядування відповідно до Конституції України [1] є правом територіальної громади жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста – самостійно вирішувати питання місцевого значення у межах Конституції та інших законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні і міські ради та їхні виконавчі органи.

Гарантами прав та свобод людини і громадянина в Україні можуть виступати міністерства.

Зокрема, Міністерство юстиції України є центральним органом виконавчої влади, головною метою якого є організація здійснення державної правової політики. Основними функціями цього міністерства щодо забезпечення реалізації прав та свобод людини і громадянина є: розробка проектів законів щодо захисту і розвитку прав людини, регулювання відносин між громадянами і державною владою, організація розгляду скарг та заяв громадян з питань, що належать до повноважень міністерства і пов'язані з роботою його органів, установ, організацій. Аналізуючи основні напрями діяльності органів виконавчої влади по забезпеченню прав і свобод громадян, слід підкреслити значення розвитку механізму захисту прав і свобод громадян у межах виконавчої влади.

Сьогодні створена певна правова база для практичної реалізації громадянами наданого їм Конституцією права вносити в органи виконавчої влади пропозиції про поліпшення їхньої діяльності, оскаржувати дії та рішення посадових осіб державних і громадських органів. Громадяни можуть звертатися зі скаргою до вищого у порядку підлеглості органу або посадової особи, що не позбавляє особу права звернутися до суду згідно з чинним законодавством. Водночас було б доцільно, щоб усі зазначені способи оскарження органічно створювали єдиний механізм захисту прав і свобод людини у сфері державного управління.

Одним із пріоритетних напрямів державної політики в галузі прав людини має бути запровадження такого типу взаємовідносин між громадянами і організацією виконавчої влади, за яким кожній людині було б забезпечено реальне дотримання і захист прав і свобод.

Для цього потрібно, щоб виконавча влада орієнтувалася не лише на управління суспільними справами держави, скільки на виконання нею функцій щодо створення належних умов для повноцінної реалізації громадянами своїх прав і свобод.

Відповідно до Конституції судочинство в Україні здійснюється Конституційним Судом та судами загальної юрисдикції.

Конституційний Суд України має велике значення в судовому механізмі захисту прав і свобод людини і громадянина. Саме він забезпечує верховенство Конституції, а також правові принципи, які підлягають підвищеному захисту згідно з Основним Законом.

Конституційний Суд являє собою окремий, незалежний від судів загальної юрисдикції єдиний в Україні орган конституційної юрисдикції. Повноваження і порядок діяльності цього державного судового органу регулюється Конституцією, а також Законом «Про Конституційний Суд України» [48] та його Регламентом.

Підставами для прийняття