За своїм змістом права людини – це політичні, економічні, соціальні, культурні та інші блага, права на певні блага, на Їх одержання, захист, збереження, володіння, користування і розпорядження.

Наприклад, змістом громадянських прав є одне з найцінніших природних благ – життя. Змістом права на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції є таємниця інформації.

Змістом політичних прав є певні політичні блага: управління державними справами, вибори, референдуми, об'єднання, мирні збори, мітинги тощо. Наприклад, проголошене Конституцією України право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації за своїм змістом являє собою створення політичних партій та громадських організацій та участь у їхній діяльності. Змістом економічних прав є насамперед власність, підприємництво тощо. Змістом права на підприємницьку діяльність є також створені державою умови для повної реалізації цього права. Змістом культурних прав є освіта, наука, культура та створені державою умови для володіння, користування та розпорядження культурними благами. Зокрема, змістом права на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості є свобода літературної, наукової та іншої творчої діяльності, захист інтелектуальної власності, авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, умови для одержання, захисту, володіння, користування та розпорядження цими правами.

За своєю формою (формами) права та свободи людини і громадянина – це міра або образ, спосіб, форма поведінки, виявлення волі, інтересів, можливостей. Так, за своєю формою політичні права – це, зокрема, форми участі в управлінні державними справами, форми об'єднань, зборів, мітингів тощо. За своєю формою економічні права – це форми господарювання у порядку і спосіб, передбачені Конституцією та іншими законами України. Наприклад, формою права на підприємницьку діяльність є можливість займатися будь-якою підприємницькою діяльністю, що не заборонена законом.

Характеризуючи інститут прав та свобод людини і громадянина в Україні за суттю, змістом і формою можна стверджувати, що права та свободи людини і громадянина в Україні – це певні можливості людини володіти, користуватися та розпоряджатися політичними, економічними, соціальними, культурними та іншими благами, наданими суспільством та державою, а також набувати їх в порядку, межах, формах і спосіб, передбачених Конституцією та іншими законами України і захищати їх.

Права і свободи людини і громадянина є найважливішою складовою Конституції України. Конституційні права і свободи об'єктивно визначаються досягнутим рівнем економічного, політичного, культурного і духовного розвитку суспільства і є загальними.

Одна з найважливіших рис державно-правового інституту прав і свобод полягає в тому, що громадяни України є вільними і рівними перед законом і у користуванні конституційними правами і свободами. Ніякі соціальні верстви і групи населення не можуть бути обмежені в своїх правах, так само як і неприпустиме користування привілеями і перевагами, що не встановлені законом і суперечать принципам соціальної справедливості. Чинна Конституція України розглядає вільність і рівність із позиції природних прав, тобто таких, які властиві кожній людині від народження. Цією ж нормою закріплюється принцип невід'ємності від людини прав і свобод.

Закріплені Конституцією України права і свободи людини і громадянина не можуть бути вичерпними, що означає, що в подальшому система прав і свобод може бути розширена й удосконалена. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод людини і громадянина.

Конституційні права і свободи людини і громадянина мають ряд властивостей і рис, які не тільки виділяють їх із загальної системи прав, а й зумовлюють їхню вирішальну роль у визначенні правового статусу особи в суспільстві і державі. Вони відрізняються від інших прав за змістом та формою закріплення, оскільки права та свободи набувають статусу конституційних лише після закріплення Конституцією України. Права і свободи людини і громадянина є основними за змістом, оскільки за їхньою допомогою глибоко і повно проявляються і регулюються найбільш важливі відносини між державою і громадянином.

Конституційні права і свободи людини і громадянина відрізняються від інших прав формою правового закріплення. В Конституції України права і свободи громадян закріплюються в спеціальному розділі, що має назву «Права, свободи та обов’язки людини і громадянина». Цей розділ розміщений після розділу «Загальні засади» і перед розділом про органи влади, що підкреслює важливе значення інституту прав і свобод людини і громадянина [56, с.68]. Виділення в Конституції певного кола прав громадян у спеціальний розділ пояснюється не їхньою відмінністю від інших конституційних прав і свобод, а вимогами систематизації норм Конституції. Тоді як права і свободи, що містяться у другому розділі Конституції України, мають певну самостійність щодо інших розділів Основного Закону, інші права і свободи розміщені в решті розділів Конституції, не можуть бути виділені з них.

Місце тих або інших прав і свобод у Конституції не впливає і не може вплинути на їхню природу, Права і свободи є основними не лише фактично, а і юридично, оскільки закріплені в Конституції.

Соціальне призначення прав і свобод людини і громадянина визначається тим, що вони втілюють ідеали демократії, гуманізму і справедливості, слугують всебічному розвитку особи, надають громадянам широкі можливості для активної участі в управлінні справами суспільства і держави, функціонуванню всього державного і політико-правового механізму. Характеризуючи соціальне призначення прав і свобод, їхню соціальну цінність, слід зазначити, що вони сприяють підвищенню рівня загальної і правової культури особи, вдосконаленню демократичного способу життя.

Соціальна значущість прав і свобод людини і громадянина визначається також тим, що вони