1. Здійснення одних конституційних прав, свобод і обов'язків слугує підставою для реалізації інших. Так, здійснення громадянином свого права на працю є підставою для реалізації права на відпочинок і права на матеріальне забезпечення у старості, у разі хвороби, повної чи часткової втрати працездатності, інвалідності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від нього обставин.

2. Реалізація одних прав і обов'язків може бути підставою для припинення інших обов'язків і здійснення інших прав. Так, тимчасова або постійна втрата працездатності є підставою для використання конституційного права на матеріальне забезпечення.

3. Порушення будь-яких прав і невиконання громадянами обов'язків безпосередньо впливає на більшість прав. Наприклад, порушення права на працю, незаконне звільнення громадянина з роботи може призвести до порушення його права на відпочинок та права на матеріальне забезпечення.

При побудові системи прав і обов'язків громадян вважається доцільним виходити із однорідності матеріального змісту прав і обов'язків, єдності і відмінностей між економічними, політичними, культурними міжособистісними відносинами і відповідними їм правовими установленнями, які забезпечують активну участь людини у виробничому, духовному і суспільно-політичному житті народу.

Єдність і внутрішня погодженість системи конституційних прав, свобод і обов'язків зовсім не виключає їхнього групування за однією або кількома підставами. Необхідність наукової класифікації зумовлюється завданням більш глибокого їхнього вивчення і неоднорідності їхнього конкретного змісту.

Класифікація конституційних прав, свобод і обов'язків побудована не довільно, а виходить із наявності в демократичному суспільстві п'яти основних видів діяльності, якісно різних за змістом суспільних відносин: взаємовідносин держави і громадянина в сфері правоохоронної діяльності держави, спрямованої на захист життя, здоров'я, індивідуальної свободи і безпеки, честі і гідності; взаємовідносин у політичній галузі; економічній, соціальній і культурній сферах.

Беручи до уваги окремі сфери діяльності держави і громадян, і керуючись відомими міжнародними пактами 1966 р. і Конституцією можна виділити п'ять груп прав і свобод громадян:

1) основні громадянські права і свободи громадян;

2) основні політичні права і свободи;

3) основні економічні права і свободи;

4) основні соціальні права і свободи;

5) основні культурні права і свободи.

Водночас ці п'ять груп прав і свобод повністю не вичерпують усього кола прав, наданих громадянам України Конституцією. Основний Закон передбачає ще одну групу прав і свобод, які містять повноваження громадян пов'язаних із захистом всіх інших прав, свобод і інтересів, які охороняються законом від можливих порушень. Ці права містяться в ст. 55 – 63 Конституції [1].

Аналіз конституційних прав, свобод і обов'язків дає підстави для висновку про те, що вони, будучи складною правовою категорією, являють собою внутрішньо погоджену систему прав і свобод громадян, яка охоплює своїм регулюючим впливом усі найважливіші і найістотніші сфери життя і діяльності людини: соціально-економічну, політичну, а також галузь забезпечення і розвитку кожній людині її індивідуальних фізичних і духовних якостей.

Що стосується політичних прав, то вчені – державознавці завжди надавали особливого значення політичній свободі як одній з найважливіших умов участі громадян в управлінні справами суспільства і держави, розвитку їх ініціативи і суспільно-політичної самодіяльності. Політична свобода громадян в умовах демократичного суспільства – це не тільки усвідомлена ними необхідність, а й свідома діяльність для вирішення завдань, що стоять перед суспільством і державою.

Отже, політична свобода громадян демократичної держави являє собою сукупність фактичних (соціальних) можливостей, які випливають із системи суспільних відносин, що складаються і розвиваються в даний час і які забезпечують їх участь у суспільно-політичній і державній діяльності, розвиток їх ініціативи і політичної самодіяльності.

Політичні права і свободи особи, складаючи єдність, характеризують рівень політичної свободи в даному суспільстві. Зміст, міра реальності політичних прав і свобод залежать від соціального і державного ладу.

Чинна Конституція повно і чітко сформулювала основні права і свободи громадян у сфері політичних відносин, тісніше ув'язала систему цих прав і свобод з усіма сторонами політичного самоврядування народу і формами реалізації народовладдя.

Політичні права і свободи – це можливості громадян України брати участь в управлінні державними справами, впливати на діяльність різних державних органів та органів місцевого самоврядування, а також громадських організацій політичного спрямування, користуватися правами на свободу думки, слова, світогляду і переконань та їх прояву й поширення.

Здійснення політичних прав і свобод спрямоване на задоволення суспільних потреб і особистих інтересів громадян. Гармонійне поєднання цих потреб і інтересів слугує тими межами, в яких мають здійснюватися політичні права і свободи. Їх реалізація неповинна суперечити інтересам суспільства й держави, законним інтересам особи. Будь-яке використання зазначених прав і свобод на шкоду народу, суспільству, державі суперечить їх істинній природі.

Управляє державою весь український народ безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування, тому здійснення політичних прав і свобод має переважно не індивідуальний, а колективний характер.

Систему політичних прав і свобод складають: право кожного на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації; на участь в управлінні державними справами; на мирні збори, мітинги, походи й демонстрації; на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування.

Всі зазначені політичні права і свободи громадян України опосередковують політичну свободу особи, її прямий, безпосередній зв'язок з народовладдям. Вони відповідають вимогам Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Такий комплекс існуючих і діючих політичних прав і свобод громадян України, який забезпечує кожній людині можливість бути самостійним суб'єктом суспільного життя: В міру подальшого розвитку і вдосконалення демократії політичні права