До політичної реформи Солона варто віднести розподіл жителів по майновому цензі. Усі вільні громадяни Афін поділялися на 4 розряди, про що вже говорилося вище.

Одночасно передбачалося, що тільки особиз 1-го розряду могли обиратися военначальниками й архонтами. З представників 2-го розряду формувалося кінне військо (вершники), з інших – піше військо. Ополченці зобов'язувалися мати своя зброю і знаходитися в походах на власному утриманні.

Солон значно підвищив авторитет і значення народних зборів, що стали скликатися частіше і на ньому розглядалися найбільш важливі державні питання: приймалися закони, обиралися посадові особи, в роботі зборів брали участь також і незаможні громадяни.

Одночасно був заснований "Рада чотирьохсот"– по 100 чоловік від кожної філи. У його склад могли обиратися усі вільні, крім батраків і жебраків. Згодом Рада відтіснила ареопаг на другий план. Його роль зросла в зв'язку з тим , що народні збори скликалися регулярно. Проекти багатьох рішень готувала Рада, а в необхідних випадках діяв від імені зборів.

Солон також заснував суд присяжних-"геліею", причому в її склад обиралися громадяни всіх розрядів. Участь незаможних громадян у народних зборах, у суді присяжних сприяло розвитку афінської рабовласницької демократії. "Галіея" була не тільки головним судовим органом Афін, вона також контролювала діяльність посадових осіб.

Отже, Солоний прагнув послабити протиріччя між багатими і бідними громадянами, не допустити соціальних потрясінь. Ущемивши майнові інтереси евпатрідів, він запобіг можливості масових виступів общинників, що розорилися. Він задовольнив вимоги заможної частини демосу: землевласників, купців, ремісників. Реформи Солона вплинули на демократизацію Афінської держави, соціальною основою якого стали середні і дрібні землевласники, верхівка ремісників і купців.

Через те, що після Солона влада захопив тиран Пісістрат, реформи були скасовані, залишені без застосування. Але прийшов після скинення писистатидов, Клісфен продовжив справу Солона. У результаті його реформ державний лад став ще більш демократичним, чим при Солоні.

Список використаної літератури:

1.Плутарх, Порівняльні життєписи,т.1,М.,1961

2.Кечекьян С.Ф. Держава і право Древньої Греції,М.,1963

3.Федоров К.Г. Історія держави і права закордонних країн,Л.,1977