Міністерство освіти і науки України.

РЕФЕРАТ

на тему:

“Вибори та їх роль в політичному житті”.

2001р.

План.

Вступ.

Вибори як індикатор і чинник національної інтеграції.

Передвиборча і виборча компанії.

Електоральна поведінка громадян.

Вибори народних депутатів України.

Демократичні вибори.

Вибори президента України.

Вступ.

Питання про вибори є актуальними в наш час, оскільки відіграють неабияку роль в політичному житті. До цього питання звертаються багато вчених, політиків і намагаються вияснити проблеми, які були і є на сьогоднішній час актуальними. Такими питаннями займаються:

1) Олександр Нельма, який у своїй статті: Вибори, як індикатор і чинник національної інтеграції (Теорія етносу. Курс лекцій. – Київ, 1997, // Нова політика №6 (26), 1999), дає відповідь на багато питань, які його хвилювали його в першу чергу, і які не можуть залишитися байдужими для всього суспільства. Це питання щодо основних концептуальних засад виборчого процесу в Україні, національної інтеграції, громадськості виборів, президентських виборів. Дає відповідь на питання не тільки хто був обраний Президентом України, але й з‘ясовує ті обставини, де хто і як його обрав. Тобто у його монографії викладені більш детальні й широкі погляди на етнічні та націотворчі процеси.

2) Процьків М. // Молода нація. – 1999. - №10. Вибір, вибори та політична комунікація // Політика, політичні науки. – 1999. - №9, Київ.

Об‘єктом статті є передвиборча кампанія як форма політичної комунікації.

3) Дзюба Н.// Маркетинг и реклама. – 1999. - №1(29). Передвиборча компанія: з чого почати?// Політика політичні науки. - №4. – Київ - 1999.

4) Хома НЕ.М. // Наук. зап. Укр. акад. друкарства – 1999. – вип., Мотивація електоральної поведінки громадян, // Політика, Політичні науки. - №8, - Київ, 1999.

Він розкриває питання дослідження мотивації поведінки особи у виборчому процесі, а також завдання мотивації голосування виборців та певних кандидатів.

5) Вілена І. // Наук. вісн. Укр. Фін. – екон. ін-ту – 1998. - №2(3)

До питання про умови ефективності демократичних виборів, // Політика, Політичні науки. - №3, - Київ, 1999.

6) Ващенко К. // Вісн. Терноп. Держ. Техн. Ун-ту. – 1998. – Т3, чис.2. Технології організації та проведення демократичних виборів: світ і Україна.

7) Хініч М., Хіменко В., Оре щук П. // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 1999. - №2. Просторовий аналіз парламенських виборів 1998 року в Україні. // Політика. Політичні науки. - №10, - Київ, 1999.

Мета статті – переконати в доцільності широко застосованої методики аналізу електоральних процесів, цінність якої полягає в тому, що вона безпосередньо спирається на теоретичну парадигму дослідження виборів – просторову модель голосування.

Основними концептуальними засадами виборчого права в Україні, що викладені в Конституції нашої держави, є:

його загальність, поширення на всіх без винятку громадян України, які мають право голосу;

його рівність, передбачення однаковості застосування до всіх виборців і будь-які прямі або непрямі привілеї або обмеження прав громадян України забороняються;

прямота його дії, тобто не може проголосувати замість громадянина;

його таємність.

Перелічені засади стосуються здебільшого реалізації активного виборчого права, тобто права обрати. Однак під час надзвичайно обраної кампанії точиться за найефективнішу реалізацію й пасивного виборчого права, тобто права бути обраним. Викладені концептуальні засади мають забезпечити здійснення прямого народовладдя і є виключно гуманними й демократичними, але на практиці забезпечити дію бездоганних механізмів та їх реалізації дуже важко отож Олександр Нельма зазначає: “Ми маємо намір протягнути вплив виборі в на будь-яке суспільне життя, на будь-які соціальні процеси, і маємо зважати на існування зазначеної відстані і робити висновки, виходячи з реалій життя Олександр Нельма. Вибори як індикатор і чинник національної інт6еграції // нова політика №6 (26), 1999, ст..2”

Вибори є не тільки формою прямого народовладдя. Вони є виокремленими людьми кращими поміж себе, виділенням еліт. Вибори є національними процесом, що формуються політичне ядро нації та визначає політичного лідера нації. Таким чином виори постають не тільки як індикатор рівня національної інтеграції. Вони безумовно, й самі певним чином вибори постають як не тільки індикатор рівня національної інтеграції. Вони безумовно самі певним чином впливають на національно-інтеграційний процес, підсилюючи або навпаки, гальмуючи його. Найбільш показовими у цьому плані є вибори народних депутатів та вибори Президента України. Що ж до місцевих виборів, то вони радше пов‘язані із виконанням завдань розвитку інституту самоврядування.

Передвиборчою кампанією, як формою політичної комунікації, можна представити у вигляді схеми, яка складається з чотирьох комунікативних активів:

створення політичної партії, генерація та формування ідей у вигляді програми, заяв, звернень;

виборці віддають або не віддають свої голоси за партію чи політика на виборах;

політична структура або припиняє своє існування або трансформується з урахуванням вимог, побажань та вимог виборців та політичної ситуації вцілому;

електорат підтримує або не підтримує претендента на наступних виборах.

Виборча кампанія є апогеєм політичного життя, завершенням політичного циклу в діяльності окремої політичної структури чи окремого політика . під час виборчого марафону, політична комунікація займає центральне місце у політичні й діяльності й має вирішальне значення в подальшій долі політика чи політичної структури, у розвитку політичних процесів у суспільстві. “Напередодні виборів акцент комунікації зміщується з буденної діяльності на агітацію, переконання, популяризацію, рекламу тощо, увага переноситься на ідеальну та психологічну сфери Процьків М. Вибір, вибори та політична комунікація. // Молода нація. – 1999. - №10. – с. 60-71.”. Збільшується потік інформації, змінюються уставлені уявлення, порушується інформаційний баланс у суспільстві та когнітивний – у індивідів. У зв‘язку з цим