3.5. Обгрунтування та оцінка можливих резервів підвищення ефективності нафтогазовилучення на Струтинському родовищі.

На основі досліджень, проведених в розділі 3 даної дипломної роботи. Можна сказати, що подальша розробка Струтинського родовища є доцільною з економічної і технологічної точок зору. Але серед альтернативних варіантів розробки, спрямованих на підвищення нафтогазовилучення з родовища необхідно обрати найбільш економічно доцільний ( який принесе найбільший прибуток).

Щоб оцінити резерви підвищення нафтогазовилучення, доцільно розглінути ефективність розробки родовища при незмінній виробничій базі і незмінних умовах виробництва ( при існуючому фонді свердловин і режимі розробки ), порівнявши її з техніко-економічними показниками розробки при залученні резервів підвищення нафтогазовилучення.

Проектом пропонується два авріанти розроби родовища, спрямовані на підвищення нафтогазовилучення. Очікувані результати мають імовірний характер, але розраховується, виходячи з реальних даних.

Струтинський і Північно-Струтинський блоки забезпечують від 92% до 93% поточного видобутку нафти із родовища. В названих блоках основний об’єм видобутку ( 80% припадає на менілітовий поклад. Тому резерви слід залучати при розробці вигодського поладу і Підборівської ділянки, які забезпечують тільки 20% видобутку.

Ефективність розробки родовища оцінюється за економічними показниками, які розраховуються, виходячи з передбачених на проектний період обсягів видобутої нафти і газу та необхідних для цього капітальних та експлуатаційних витрат.

З метою підвищення нафтовилучення за допомогою раціональних шляхів освоєння запасів нафти, слід розглянути декілька варіантів розробки: при незмінній виробничій базі і незмінних умовах виробництва та із залученням резервів підвищення нафтовилучення

( соляно-кислотна обробка та потужній гідророзрив пласта – варіанти 1 і 2). Як показав аналіз ефективності методів підвищення нафтовилучення на Струтинському родовищі за 2001-2005 роки найбільший ефект у вигляді додаткового видобутку дали ці методи. Соляно-кислотна обробка та потужній гідророзрив пласта є найефективніші і тому саме їх впровадження слід пропонувати для підвищення нафтогазовилучення на Струтинському родовищі.

Доцільність запровадження даних резервів на окремих покладах розглянемо в розділі 4.

Висновки до розділу ІІІ.

В даному розділі був проведений аналіз основних техніко-економічних показників діяльності підприємства НГВУ “Долинанафтогаз”, який показав, що в цілому діяльність підприємства є прибутковою, та для підтрмання цього рівня і нарощування обсягів прибутків необхідно ефективно використовувати оновні фонди, здійснювати вчасне їх оновлення, значну увагу приділяти пошуково-розвідувальним роботам, що дасть змогу ефективно використовувати наявні запаси нафти і газу.

Що стосується аналізу фактичного стану розробки Струтинського родовища, варто відзначити, що існуюча система розробки дозволяє повноцінно вести промислове освоєння родовища. Фактичні рівні видобутку нафти протягом 2001- 2005 років практично відповідають проектим. Однак досягнуто це за рахунок високої ефективності розробки Струтинського і Північно-Струтинського блоків при низькій продуктивності решти ділянок. Нафтові поклади родовища відносяться до пластових, склепінних, тектонічно-екранованих.

Основний об’єм видобутку по Струтинському родовищі припадає на менілітовий поклад ( близько 80%). Тому заходи щодо підвищення нафтогазовилучення слід використовувати при розробці вигодського покладу та Підборівської ділянки, які забезпечують тільки 20% видобутку.

Враховуючи деякі розбіжності між проектними і фактичними показниками розробки родовища, необхідно прискорити закінчення уточненого підрахунку запасів нафти і після затвердження ДКЗ скласти новий проектний документ.

Кореляійно-регресійний аналіз показав, що значний вплив на собівартість видобутку нафти зі Струтинського родовища мають коефіцієнт експлуатації свердловин, прямі витрати на нафту та величина відбору нафти, що залежить від коефіцієнту нафтовилучення. Зменшення собівартості видобутку відбудеться за рахунок збільшення коефіцієнта експлуатації свердловин та збільшення величини нафтовилучення, що можливе за рахунок впровадження заходів підвищення нафтовилучення.

На родовищах НГВУ використовуються наступні методи підвищення нафтовилучення пластів:

- підтримання пластового тиску нагнітанням води з забезпеченням в пластових умовах компенсації відбору флюїду;

- дренування застійних зон – полягає в експлуатації свердловин, пробурених в слабодренованих зонах;

просування облямівки ПАР закачкою води;

впровадження технології потужного гідророзриву пластів (ПГРП) в нафтових і газових свердловинах їз застосуванням ненютонівських рідин та високої концентрації закріплювача тріщин в пульпі;

солянокислотне оброблення привибійної зони пласта.

Аналіз ефективності методів підвищення нафтовилучення на Струтинському родовищі показав, що найбільше збільшується видобуток завдяки солянокислотному обробленню та ГРП. Тому можна сказати, що дані технології є ефетивні і доцільно використовувати їх і надалі. Саме їх впровадження слід пропонувати для підвищення нафтовилучення на Струтиському родовищі.

Розробка заходів щодо підвищення величини нафтовилучення на Струтинському родовищі.

4.1. Обгрунтування заходів підвищення нафтовилучення на Струтинському родовищі.

Виходячи з інформації, наведеної в розділі 3 даної дипломної роботи можна сказати, що найефективнішими для впровадження на Струтинському родовищі є наступні заходи:

Захід № 1. Солянокислотне оброблення (СКО), яке пропонується здійснити на свердловині 3-Підборвка. Солянокислотне оброблення використовують дуже часто через простоту технології, наявність сприятливих умов для його застосування, а головне, через високу ефективність.

СКО призначене для оброблення карбонатних колекторів і пісковиків з карбонатним цементом для очищення привибійної зони від забруднення, для розчинення відкладів солей і очищення від глини, цементу і т.ін.

Солянокислотне оброблення базується на властивості соляної кислоти розчиняти карбонатні породи і карбонатний цемент пісковиків та інших порід, у результаті чого виникають порожнини у привибійній зоні, зростає пористість, підвищується проникність. При цьому утворюється добре розчинні у воді солі (хлористий кальцій і магній), вода і вуглекислий газ (у вигляді газу або рідини).

На свекрдловині 3-Підборівка планується провести просте (звичайне) солянокислотне оброблення.

Просте кислотне оброблення є найпоширенішим. Спочатку у свердловині проводять звичайні підготовчі операції: промивання вибійних пробок, вилучення парафінистих і смолистих відкладів тепловим обробленням або промиванням вуглеводневими розчинниками (гасом, газоконденсатом, пропанбутановими або бутилбензольними фракціями, бензолом). Кислотний розчин запомповують у НКТ одним насосним агрегатом за тиску 6-8 МПа і відкритого затрубного простору. У момент підходу кислотного розчину до башмака