Вступ.

На даний час нафта є одним з основних енергоносіїв. Практично немає такої галузі економіки, де б не використовувались нафта та продукти її переробки. Щорічний світовий видобуток, який ведеться майже у 20–х країнах, сягнув гігантських масштабів і становить понад 3 млрд. т. нафти.

Україна є державою з давніми традиціями видобутку нафти і газу і належить до найстаріших нафтогазовидобувних регіонів світу.

Однак за останні роки в нафтогазовидобувній промисловості України помітно проявляються негативні тенденції і падіння видобутку нафти, недостатній приріст розвідних запасів, призупинення вдосконалення технологічних процесів нафтогазовидобування, зменшення обсягів інвестицій у цю галузь.

Тому основним завданням нафтогазовидобувників України в цілому і Долинщини зокрема є нарощування видобутку нафти і газу.

Для реалізації цього завдання працівники НГВУ “Долинанафтогаз” найефективнішими напрямками діяльності вважають реконструкцію та технічне переоснащення виробництва повніше використання розвіданих запасів, що дасть змогу збільшити поточний рівень видобутку в цьому нафтовому районі, на підготовлених, облаштованих площах, забезпечених кваліфікованою робочою силою. Важливими завданнями також є: застосування нових технологічних та технічних засобів з метою підвищення нафтовилучення, залучення альтернативних інвестиційних ресурсів як вітчизняних, так й іноземних і найголовніше забезпечення їх ефективного використання.

Однією з проблем нафтової галузі є збільшення нафтовилучення родовищ економічно- доцільними засобами.

З метою повнішого вилучення нафти з покладів фахівцями України створено ряд прогресивних технологій, частина з яких пройшла промислові випробування і показала їх технологічну та економічну ефективність.

В цьому напрямку колектив НГВУ ”Долинанафтогаз” співпрацює зі спеціалістами науково – дослідного інституту ВАТ “Укрнафта”, Івано – Франківським національним технічним університетом нафти і газу і іншими установами, котрі діють в напрямку вирішення проблем видобутку нафти і газу.

Метою даної дипломної роботи є оцінка резервів підвищення нафтогазовилучення родовищ, що розробляє НГВУ “Долинананфтогаз”, зокрема Струтинського нафтового родовища. Для цього родовища здійснено розрахунок економічної ефективності резервів підвищення нафтогазовилучення, обгрунтовано доцільність їх запровадження, а також здійснено обгрунтування перспективних напрямків його розробки.

1.Характеристика підприємства НГВУ “Долинанафтогаз”.

1.1.Геолого-економічна характеристика Долинського нафтопромислового району.

НГВУ “Долинанафтогаз” розробляє родовища, що розташовані на території Долинського, Рожнятівського районів Івано-Франківської області і міста Болехова, яке є містом обласного підпорядкування.

За геологічним районуванням родовища розташовані у Долинському нафтогазопромиловому районі Карпатської нафтогазоносної провінції. Технологічно провінція пов’язана з Передкарпатським прогином, розташованим на границі альпійської складчастої споруди Карпат і двох платформ.

У прогині виділяють три зони: Більче-Волицьку, Самбірську і Бориславсько-Покутську. Перші дві зони розвинуті на платформенній, а остання на геосинклінальній основі. Значна територія Долинського НГПР належть до Бориславсько-Покутської зони, насунутої у північно-східному напрямку на алохтонні відклади Самбірського покриву, який у свою чергу перекриває Більче-Волицьку зону.

Бориславсько-Покутська зона – це складно – побудований антиклінорій, утворений крейдовим і палеогеновим флішем і нижньоміоценовими моласами.

Для Бориславсько-Покутської зони характерним є багатоярусне розміщення по вертикалі антиклінальних структур. Окремі покриви утворені насувами ІІ порядку. В Долинському НГПР розвинуті в основному два окремі покриви: Бориславський і Битківський.

В межах Долинського НГПР в будові Бориславського покриву виділяються два основні елементи. На північний захід від м. Долина розвинуті крупні, шириною до 8-9 кілометри, лежачі складки з мало розвинутими північно-східними розгорутими крилами і майже горизонтально залягаючими південно – західними крилами ( Стинавська, Танявська складки).

Другий елемент Бориславського покриву розвинутий в південно – східному напрямку від м. Долини. Тут складки більш круті, товщина палеогенового флішу сильно збільшується, в ядрі стуктури розвинута потужна товща верхньокрейдових відкладів (Долинська, Північно-Долинська, та Вигодська складки).

На північному заході НГПР сейсмічними дослідженнями закаротовано ряд антиклінальних складок, які залягають під Танявськими структурами І ряду на глибинах 5500 метрів і більше. В південно-східному напрямку, між Турянськими і Лицівським розломами на глибинах 5600 метрів і більше простягаються Лугівська складка і Ясиновецька антикліналь. За Лисовецьким розломом структури ІІ ряду поступово піднімаються і в південно-східній частині НГПР розкриті свердловинами на глибинах до 3000 метрів.

Для Бориславсько-Покутського покриву характерним є велика кількість розривних перетинів: поперечні перетини скидо-зсувного і підкидо-зсувного характеру, які мають південно-західне простягання.

Скибковий покрив представляє собою зовнішню структурно-фаціальну одиницю складчатих Карпат. Покрив характеризується крутим нахилом біля денної поверхні (50-80градусів) і незначним ближче до основи (15-30 градусів). В межах Долинського нафтопромислового району зустрічаються тільки флішеві відклади Берегової та Орівської скиб.

Всі родовища Долинського НГПР пов’язані з складками Бориславського покриву, виповненими крейдової, палеогенової та неогенової систем.

Нафтові поклади пов’язані з палеоценовими, еоценовими і олігоценовими відкладами палеогену і залягають на глибині 1550-4000 метрів. Поклади пластові, тектонічні, екрановані, поверх нафтоносності сягає до 1500 метрів. Продуктивна товща представлена чергуванням теригенних осадів шарів пісковиків, алевролітів аргілітів товщиною від сантиметрів до десятків метрів.

Колекторські властивості продуктивних горизонтів родовищ характеризуються порисністю до 19 %; проникністю до 80*103 квадратних мкм, нафтонасиченістю до 79%. Причому в еоценових відкладах вони кращі ніж в олігоценових.

Характерним для родовищ ( крім Спаського) є перевищення початкового пластового тиску над умовним гідростатичним і його блискістю або рівністю початковому тиску насичення.

Нафта родовищ відноситься до метано-нафтенових, належить до складу мало сіркових, смолистих і високопарафінових. У пластових умовах її в”язкість не перевищує 1,5 мПА*с газовміст доходить до 300 м3/т.

Ці особливості розробки родовищ Західного регіону обумовлюють темпи відбору запасів та можливі обсяги видобутку нафти, що позначається на термінах експлуатації свердловин, їхній продуктивності, поточному і кінцевому нафтовилученні.

1.2.Характеристика видобувних запасів родовищ

Долинського нафтопромислового району.

НГВУ “Долинанафтогаз” проводить промислову розробку семи нафтових родовищ ( Долинське, Північно-Долинське, Спаське, Струтинське, Рожнятівське, Чечвинське, Вигода – Витвицьке, Ріпнянське). У дослідно-промисловій розробці знаходиться Підлісівське