1. Видобуток нафти (річний і накопичений);

2. Видобуток рідини (річний і накопичений);

3. Видобуток нафтового газу (річний і накопичений);

4. Коефіцієнт нафтовилучення;

5. % відбору нафти від початкових видобувних запасів;

6. Середньорічна обводненість продукції, %;

7. Фонд видобувних і нагнітальних свердловин;

8. Середній дебіт однієї видобувної свердловини: нафти ( тонн за
добу) і рідини (тонн за добу).

Розглянемо детальніше показник, що характеризує степінь повноти вилучення нафти - коефіцієнт нафтовилучення. Коефіцієнт нафтовилучення родовища характеризує ступінь вилучення нафти з родовища і розраховується як відношення кількості видобувної нафти до величини її початкових запасів. [1] Розрізняють поточний та кінцевий коефіцієнти нафтовилучення. Поточний коефіцієнт характеризує ступінь вилучення нафти на поточний момент розробки, а кінцевий – на момент закінчення розробки родовища.

При напірних режимах коефіцієнт нафтовилучення n ( за пропозицією А. П. Крилова ) відображається як добуток коефіцієнтів витіснення нафти із пласта n в і охоплення пласта розробкою n0:

n = n в n 0, (2.1)

Виходячи з концепції багатокритеріального вирішення задачі для економічної оцінки родовища слід застосувати такі показники:

- Чиста теперішня вартість родовища.

- Собівартість видобутку 1 тонни нафти.

- Капітальні вкладення.

- Рентабельність продукції.

- Індекс рентабельності.

Чиста теперішня вартість родовища - накопичений дисконтований грошовий потік, під яким розуміється різниця між сумою грошового чистого прибутку і амортизаційних відрахувань та необхідними капітальними вкладеннями за визначений термін. Даний показник розраховується із врахуванням фактору часу, для цього використовується обгрунтована величина дисконту.

Собівартість видобутку 1 тонни нафти - це величина експлуатаційних витрат, що припадає на 1 тонну видобутої з родовища нафти. Експлуатаційні витрати на видобуток нафти включають поточні витрати, витрати на ремонти, на геолого - розвідувальні роботи, плату за надра, амортизаційні відрахування.

Капітальні вкладення — сума коштів, виділених на фінансування розробки родовища, яка включає витрати на експлуатаційне буріння, на бурове обладнання, обладнання для нафтогазовидобутку, на транспорт та спецтехніку, на нафтопромислове облаштування, на охорону навколишнього середовища та інфраструктуру.

Саме тому подальший розвиток підприємств нафтогазового комплексу потребує значних капіталовкладень. Проте значну увагу слід приділити не лише пошуку та акумуляції інвестиційних ресурсів, але і їх ефективному використанню. Для цього необхідно провести належну економічну оцінку, що дасть можливість визначити доцільність вкладення інвестицій в покращення ефективності розробки родовищ.

При обгрунтуванні такого роду інвестиційних проектів необхідно маги на увазі, що вони є довготривалими, тобто необхідно всі потоки майбутніх грошових потоків і платежів привести до співставимого вигляду.

2.3 Фактори, що впливають на ефективність нафтогазовилучення родовищ.

Для проектування процесів, спрямованих на підвищення нафтогазовилучення родовищ, що розробляються, необхідно детально ознайомитись із факторами, що впливають на величину нафтогазовилучення. Дані фактори можна поділити на такі групи:

1. Геолого-фізичні параметри родовищ.

2. Економіко — географічні параметри родовищ.

3. Техніко-технологічні фактори.

4. Соціально-економічні фактори.

5.Фактори, що характеризують рівень організації виробництва і праці в процесі видобутку нафти і газу.

Серед геолого-фізичних параметрів основними є: геометрія родовища (форма, площа і висота продуктивної товщі родовища, розчленованість на окремі поклади і продуктивні пласти, глибина залягання); властивості колекторів (пористість, нафтонасиченість, проникність, гранулометричний склад, карбонатність та інші); фізико - хімічні властивості флюїдів; енергетична характеристика родовища; величина і щільність запасів нафти. [5]

До економіко - географічних параметрів належить територіальне розміщення родовища, яке характеризується віддаленістю площі родовища від економічно розвинутих районів; кліматом, рельєфом місцевості, характером грунту і рослинності, сейсмічністю району; ресурсами місцевих будівельних матеріалів , води, електроенергії; економічною освоєністю району.

До третьої групи факторів належить технологія і система розробки родовищ, рівень технічної забезпеченості та стан основних фондів. Ці фатори, а також природні умови, мають вагомий вплив на дебіт свердловин (продуктивність). З підвищенням продуктивності свердловин переважно знижується собівартість видобутку. Тому потрібно не допускати зниження дебіту свердловин. Цього можна досягти шляхом вдосконалення методів і систем розробки родовищ, впливу на привибійну зону свердловин.

Соціально-економічні фактори пов'язані із соціально-економічним розвитком суспільства і встановлюються рішеннями і постановами органів управління. Ці фактори включають в себе товарну якість нафти, газу та Інших супутніх компонентів; народногосподарське значення родовища; соціальне - історичну характеристику періоду розробки - забезпеченість запасами нафти на даній території і в країні в цілому; науково - технічний прогрес в розвитку технології і техніки видобутку нафти; політика держави щодо створення нових промислових комплексів, щодо розвитку міжнародної співпраці і розподілу праці.

Для проведення кореляційно - регресійного аналізу впливу окремих факторів на показник доцільно обрати результуючим показником собівартість видобутку нафти (У). Для дослідження впливу на даний показник розглянемо такі фактори:

2. Коефіцієнт експлуатації свердловин (Х2) - характеризує степінь використання в часі найбільш активної частини фонду свердловин. Відображає відношення сумарного часу роботи свердловин до сумарного календарного часу діючого фонду свердловин. Із збільшенням часу простоїв свердловин з різноманітних причин даний показник зменшується.

3. Витрати на проведення геолого - технічних заходів в загальній величині витрат на розробку родовища (Х3). Геолого - технічні заходи (кислотні, теплові обробки, гідравлічний розрив пласта) спрямовані на інтенсифікацію роботи свердловин, тобто збільшення дебіту нафти. Інколи дані витрати є економічно недоцільними через значні фінансові витрати порівняно з отриманим економічним ефектом.

4. Експлуатаційні витрати на нафту, які включають поточні витрати, ремонт, геолого-розвідувальні роботи, плату за надра, амортизацію (Х4).

5. Коефіцієнт нафтовилучення родовищ – ступінь вилучення нафти з родовища ( відношення кількості видобутої нафти до величини її початкових запасів.

Методика проведення кореляційно-регресійного аналізу описана в наступному розділі даної дипломної роботи.

2.4. Методика аналізу ефективності