температур, біохімічні та біофізичні методи дії, які застосовуються у сільському господарстві, легкій промисловості, медицині. Відповідно до зміни технології змінюються і матеріали, сировина, все більш широке застосування знаходять штучні матеріали, різко збільшується виробничі потреби електроенергії. Усі ці процеси, що визначають корінні зміни виробничих сил суспільства, відбуваються на досягненні сучасної науки, на основі зрощення науки і техніки, науки і матеріального виробництва. В сучасних умовах цей процес проходить всебічно, тобто, наука перетворюється в безпосередню виробничу силу, втілюючись не тільки у техніці, але і в самих виробниках матеріальних благ, підвищуючи їх культурно-технічний рівень, розвиваючи їх інтелект і творчі здібності. В умовах розгортання НТР на виробництво впливають уже не окремі “авангардні” науки, а все більш широкий спектр досліджень. Сюди входять не тільки природничі, але і суспільні науки: економіка і організація виробництва, наукова організація праці, розробка принципів наукового управління суспільством, конкретні соціологічні дослідження, соціальна психологія, виробнича естетика, прогнозування соціального і науково-технічного прогресу. Соціальна сутність НТР полягає в зміні місця і ролі людини у виробництві. Впровадження автоматизації в принципі не тільки не зменшує цю роль, напроти, різко підвищує її, так як звільняючись від виконання механічних, технічних функцій, людина отримує можливість присвятити себе більш змістовній, творчій праці. Як наслідок перерозподілу функцій між людиною і технікою виникає необхідність змін у змісті праці, в професіональній структурі кадрів, в культурно-технічному рівні робітників. Під впливом росту продуктивності праці скорочується відносний процент зайнятих в матеріальному виробництві і відповідно розвивається невиробнича сфера, особливо наукова діяльність, освіта і медичне обслуговування.” (Философский словарь /Под ред. И.Т. Фролова/.-М.: Политиздат, 1981).
Задовольняючи свої потреби, люди мають справу не лише з природою, яку використовують, пристосовують до своїх вимог, а також з так званою «другою природою», тобто з тим, що вони створюють. «Створене» знову використовується у виробництві. Між людиною і тим, що вона створює, діють взаємозумовлені, досить складні діалектичні зв’язки, які значною мірою змінюють умови її життєдіяльності.
Сучасне виробництво характеризується не лише матеріальним, а й духовним фактором, поєднанням науки й виробництва, Обов’язковими елементами виробництва виступають результати науково-технічних досліджень, нові технології, наукові програми, плани та прогнози, автоматизовані системи управління, системи наукової організації праці тощо. Дедалі зростаючу роль у виробництві відіграє наука, яка забезпечує теоретичну, духовну сторону практичної виробничої діяльності. Безпосереднім виявом цього стану є науково-технічний прогрес (НТП), який перетворився в головний чинник економічного прогресу.
Адже щоб успішно здійснювати сучасне суспільне виробництво, необхідне знання основних об’єктивних тенденцій розвитку науки і техніки. Окрім того, глибоке розуміння процесів, пов’язаних з НТП, має враховуватися в морально-етичному виробничої діяльності суспільства, у вирішенні проблем взаємовідносин людини і природи, виживання людства тощо.
Відомо, що будь-яке соціальне явище слід розглядати в розвитку, в чіткому усвідомленні його суті, тобто в сукупності глибинних зв’язків, відношень і внутрішніх законів, які визначають основні риси і тенденції розвитку даного явища. Сучасний етап НТР прийнято називати науково-технічною революцією (НТР). Насамперед необхідно уточнити співвідношення понять “НТП” і “НТР”.
Науково-технічний прогрес – це поступальний рух науки і техніки, еволюційний розвиток усіх елементів продуктивних сил суспільного виробництва на основі широкого пізнання і освоєння зовнішніх сил природи, це об’єктивна, постійнодіюча закономірність розвитку матеріального виробництва, результатом якої є послідовне вдосконалення техніки, технології та організації виробництва, підвищення його ефективності.
Науково-технічна революція – це більш вузьке поняття. Вона являє собою одну із стадій чи форм НТП, коли він набуває прискореного, стрибкоподібного характеру. Виявом науково-технічної революції є докорінна перебудова всієї технічної і технологічної основи виробництва, його організації й управління, які здійснюються на базі практичного використання фундаментальних відкриттів сучасної науки. Виробництво перетворюється з простого процесу праці в науковий процес, у технологічне застосування науки.
Необхідно правильно визначити етапи науково-технічної революції, що дає змогу уточнювати перспективу НТР, накреслити головні напрямки її подальшого розгортання. Це в свою чергу сприятиме вдосконаленню управління науково-технічним прогресом з метою успішного вирішення основних економічних, політичних та соціальних завдань, що стоять перед суспільством.
Однією з обов’язкових умов визначення етапів НТР є чітке визначення її сутності. Більше того, сутність НТР має виступати визначальним критерієм, що дає змогу науково з’ясувати початок НТР та основні етапи її розвитку. Адже неможливо дати науково обґрунтоване визначення місця і часу розвитку будь-якого явища суспільного життя без чіткого уявлення про його зміст, знання глибинних основ, об’єктивних закономірностей існування даного явища. З’ясування сутності НТР дає змогу уявно охопити і усвідомити в цілісності масштаби науково-технічної революції та основні етапи її розгортання, а також своєрідність соціальних наслідків НТР у певних соціальних умовах.
Методологічною основою дослідження сутності науково-технічної революції може бути такий підхід до розвитку науки і техніки, коли в процесі аналізу їхньої ролі та значення у виробництві і взагалі в житті суспільства в центр уваги ставиться трудова людська діяльність в її історичному русі. При цьому розвиток техніки слід розглядати не як самостійний, сам по собі, а через призму людської активності, тобто як процес послідовної передачі виробничих функцій від робітника до техніки, як заміну “природних виробничих інструментів” штучними. В результаті прогресу техніки дедалі більше функцій передається техніці, машині. Можливий такий стан, коли людина в кінцевому рахунку вийде з безпосереднього процесу виробництва, стане поряд із цим процесом. Отже, розглядаючи сутність НТР, необхідно враховувати цей бік явища, а саме – зміну місця та ролі людини в процесі виробництва, що відбувається в результаті технічного прогресу.
Слід звернути