У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


увагу на органічну єдність науки і техніки в процесі їхнього розвитку. Сучасна техніка і технологія немислимі без втілення в них наукових досягнень. Особливо сильний її взаємозв’язок з виробництвом, технікою. Здійснюючи на них суттєвий вплив, вона сама вже не може прогресувати без них.

Правда, наукові відкриття не завжди стають оперативним надбанням виробництва. Ілюстрацією можуть служити такі дані. Відомо, що практична реалізація ідеї одержання фотографічного знімка відбулася лише через 35 років (1727-1839), ідея телефону – через 56 років, радіо – через 35 років, радара – 15 років, телебачення – 14 років, атомна бомба була створена через 6 років після теоретичного обґрунтування можливостей її створення, транзистор пробив собі дорогу протягом року. Але спостерігається тенденція до скорочення часу реалізації наукових відкриттів.

При характеристиці сучасного виробництва набуває величезного теоретичного і методологічного значення тенденція до технологічного застосування науки і неухильне поступове перетворення науки в безпосередню продуктивну силу. Наука виступає в ролі суспільної продуктивної сили. (Надольний І.Ф., Андрущенко В.П., Бойченко І.В. Філософія. Навчальний посібник. - К.:“Вікар”.-1998.с.498 – 500).

Головні ознаки і напрями сучасної науково-технічної революції

Довгий час розвиток науки і техніки йшов повільно і відносно паралельно, начебто незалежно один від одного. Техніка розвивалася, в основному спираючись на удосконаленні прийомів і способів емпіричного досвіду, таємниць ремісничого мистецтва, які передавались, як правило, незалежно від потреб виробництва, які передавались строго за канонами спадковості. В свою чергу наука розвивалася, як правило, незалежно від потреб виробництва, підпорядковуючись своїй внутрішній логіці. Правда, тісний зв’язок наукових знань з практичними потребами проявлялася в галузі розвитку воєнного мистецтва. Саме задачі удосконалення воєнної техніки вимагало точних наукових знань – механіки, математики і т. д.

Початок науково-технічного прогресу датується ХVІ - ХVІІІ ст. - часом надзвичайно бурхливого соціального і економічного розвитку. Потреби торгівлі, мореплавання, мануфактурного виробництва вимагали теоретичного і експериментального вирішення ряду практичних, промислових завдань. Подальший розвиток виробничих сил ставав неможливим на попередній основі. Правда, техніка як уречевлене знання так чи інакше завжди включала в себе результати наукового пізнання. І в цьому розумінні розвиток техніки з самого початку зумовлювало і розвиток науки. Однак тільки з переходом до машинного виробництва була висунута в якості самостійної задачі розвитку науки з метою використання нею результатів для розвитку техніки.

В загальному поступі науково-технічного прогресу виділяються особливо крупні віхи, пов’язані з якісним перетворенням виробничих сил, що приводять до різкого збільшення продуктивності праці. Вони характеризують ці етапи науково-технічної революції. Першим етапом, який революціонізував і помітно стимулював суттєвий підйом в розвитку продуктивних сил, став етап механізації, машинізації виробництва, який звільнив людину від тяжкої праці і в багато разів збільшив його продуктивність.

Головний напрямок сучасної науково-технічної революції, яка складає нову епоху (другий етап) в розвитку науково-технічного прогресу, - автоматизація, пов’язана з науковими досягненнями в галузі автоматики, електроніки, вичислювальної техніки. Це зумовлює можливість переходу до вищих форм автоматизації – автоматизації цілих цехів, заводів – і на цій основі багатократного збільшення продуктивності праці. Корінні зміни у виробничих силах направлені на повну автоматизацію виробництва в масштабах усього суспільства.

Нова сходинка науково-технічної революції, на яку ми піднялися, пов’язана з бурхливим розвитком мікроелектроніки, інформатики, біотехнології, створенням робототехніки, масовою комп’ютеризацією і т.д. Науково-технічний прогрес на сучасному етапі, таким чином, зумовлений тісним союзом виробництва з досягненнями таких фундаментальних наук, як фізика, математика, хімія. біологія, а також наук, що виникли на стику різних областей знання, наприклад, таких, як біотехнологія, яка основана на інтеграції методів біохімії, генетичної і клітинної інженерії в сполученні з мікробіологічним синтезом. Остання нині займає одну з ведучих позицій в науково-технічному прогресі. Сутність сучасної науково-технічної революції – в якісному перетворенні наявних виробничих сил на основі перетворення науки в безпосередню виробничу силу. Що це означає? Це означає, по-перше, що наукові знання стають невід’ємним компонентом практично кожного, хто зайнятий у процесі виробництва; по-друге, те, що управління виробництвом, технологічним процесом (особливо там, де діють автоматичні системи управління) можливе тільки на основі науки; по-третє, включення науково-дослідної і конструкторської діяльності як безпосередньої ланки в структуру виробничого процесу. Виробництво, таким чином, все більше стає сферою практично-технологічного застосування науки. На основі наукових досягнень виникають нові галузі виробництва. Отже, наука – для того щоб вона дійсно могла виконувати роль безпосередньої виробничої сили – повинна опереджати розвиток виробництва. Науково-технічна революція охоплює нині і науку, і технологію, і техніку, а також систему організації праці і управління виробництвом.

Наука сприяє не тільки розвитку техніки як одного з основних елементів виробничих відносин. Головною виробничою силою, як відомо, є людина. Тому коли мова заходить про перетворення науки в безпосередню виробничу силу, то мається на увазі не тільки технічні науки, але й природничі науки, і суспільні, які впливають на формування і вдосконалення всього духовного світу людини., що необхідно для його свідомої, творчої участі у сфері матеріального виробництва. Підвищення технічної грамотності людини вимагає удосконалення і його моральних якостей. (Спиркин А.Г. Основы философии: Учеб пособие для вузов.- М.- Политиздат, 1988.С.378-380).

НТР певною мірою був притаманний радянському Союзу, що за деякими показниками використання науки у виробництві займав передові позиції у світі (наприклад, космонавтика, військова справа). Проте рівень “науковізації” й “технізації” виробництва тут був набагато нижчим від цивілізованих країн світу. До того ж, забезпечувався він фактичною експлуатацією вченого, вихолощенням його розуму заради “великого вождя” і “великої ідеї”. Десятки, якщо не


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9