Патріотизм, наукове честолюбство і проникливий розум вченого спонукали, заставляли його працювати не за страх, а за совість. У червні 1954р. в Радянському Союзі почала працювати перша в світі атомна електростанція;; в 1958р. вийшов у плавання перший атомний криголам, а в жовтні 1957р. світ став свідком нового фундаментального явища у науці – у космічному просторі вперше з’явився штучний супутник Землі.

До подібних наукових досягнень наближалися також вчені США й інших цивілізованих держав. Успіхи в науці й техніці (фізика, хімія, електроніка, біологія, автоматика) спричинили якісний стрибок у виробництві, різке підвищення ефективності системи “наука-техніка-виробництво”, що призвело до якісних змін у суспільному житті. Промисловість, транспорт, будівництво. Сільське господарство, соціальна й культурна сфери швидко змінювалися. Розпочалася нова фаза суспільного розвитку, яка дістала назву науково-технічної революції.

Науково-технічна революція – це докорінний переворот у системі продуктивних сил внаслідок злиття наукової й технічної революції в єдиний процес. Він охоплює всі компоненти соціальної системи, суттєво змінює вигляд соціуму, обумовлює його швидкий розвиток.

Прогресивні зміни, проте, мали і приховані негативні наслідки. Вони виявилися дещо пізніше. Переваги впровадження наукових досягнень у практику затуманювали проблему; політичне ж обрамлення процесу, зокрема в колишньому СРСР, не дозволяло вченим вжити застережливих заходів щодо негативних наслідків.

Головними напрямами розвитку НТР вважаються такі:

освоєння нових джерел енергії, передусім ядерної. У 1991р. в світі експлуатувалося 394 ядерних реакторів в 26 країнах світу. До ядерних держав належать США, Росія. Ядерні реактори мають Пакистан і Південна Корея. Чорнобильська катастрофа (всього у світі, за даними МАГАТЕ, сталося 48 серйозних аварій на ядерних електростанціях) примушує людство по-новому оцінити переваги та небезпеку цього могутнього джерела енергії. Вчені шукають нових джерел, розмірковують над шляхами ефективнішого використання традиційних – енергії сонця, вітру, води, конструюють відповідні технічні системи й намагаються запровадити їх у виробництво;

освоєння навколишнього простору. Цей напрям започаткували дослідження К. Ціолковського, політ першого космонавта Ю. Гагаріна, практична наукова діяльність С. Корольова та його КБ, успіхи американських дослідників космосу.

Як зазначав А. Александров, “по суті факт розвитку космонавтики можна розглядати як інтегральний показник могутності продуктивних сил і науково-технічного потенціалу країни, високого ступеня розвитку її народного господарства, а також загальноосвітнього й культурного рівня народу” (Александров А.П. Наука – страж: Статьи и выступления.-М.,1983.-с.174).;

хімізація виробництва. Досягнення хімії почали впроваджуватися у виробництво з середини ХІХ століття, проте їх масове практичне застосування датується 50-6- роками ХХ століття. Хімізація виробництва дає змогу одержати штучні матеріали та засоби, але їх бездумне застосування і недбайливе ставлення шкодять здоров’ю та екології;

біологізація виробництва. Розвиток біології, особливо генетики, генної інженерії відкрив можливість впливати на спадковість, що підвищує продуктивність сільського господарства, допомагає в боротьбі з хворобами. Але це несе загрозу виродження живого;

створення штучних матеріалів;

автоматизація виробництва породжується потребами машинної техніки. Сучасне виробництво має справу з надвисокими тисками й температурами, мікроточностями, великими швидкостями та потужностями, Людина не має змоги керувати ним без певних технічних автоматизованих систем. Автоматизація постає як засіб нового управління виробництвом, завдяки чому людина поступово “виходить” із безпосереднього виробничого циклу, виконує функції регулятора (програміста, наладчика) замість того, щоб бути його безпосереднім агентом (елементом, частиною). Автоматизація веде до зміни місця й ролі людини у виробництві, збільшує частку розумової праці, розширює межі творчої свободи особистості, змінює вигляд виробництва і саме тому постає як головний і найперспективніший напрям науково-технічної революції.

У сучасних умовах процес перетворення науки в безпосередню продуктивну силу здійснюється удвох взаємопов’язаних напрямках, По-перше, результати наукових досліджень втілюються в техніці, технології, у матеріальному виробництві взагалі, тобто наука виконує так звану матеріально-технічну функцію. Технічна орієнтація науки почала чітко проявлятися з часу промислової революції ХVІІ – початку ХІХ ст. Відтоді відбувається бурхливий розвиток комплексу природничих наук, з’являються прикладні дослідження, технічні розробки, виробничі дослідження. По-друге, наукові знання втілюються в самих виробниках, у людях, їхніх світоглядах, творчих здібностях, тобто шляхом особистісної орієнтації науки. (Надольний І.Ф., Андрущенко В.П., Бойченко І.В. Філософія. Навчальний посібник. - К.:“Вікар”.-1998.С.501).

Поступ до постіндустріального суспільства

Бурхливий науково-технічний розвиток, що став характерним для ХХ століття, підвів багатьох учених до ідеї народження нової якості суспільного і технологічного розвитку, за яким уже є генезис постіндустріального інформаційного суспільства. Розвиток постіндустріальних тенденцій, генезис інформаційних технологій і пов’язані з цим зміни в природі матеріального виробництва можуть найсуттєвішим чином відображатись на змінах в суспільному устрої, а також на взаємодії держави з індивідами і громадянським суспільством. З цими ж процесами можуть бути пов’язані і нові передумови переходу до постіндустріального суспільства.

Основні технологічні устрої суспільства характеризуються пріоритетним розвитком певних галузей, спричинених розвитком науково-технічного прогресу:

Індустріальний устрій

автомобілебудування;

металургія;

електротехніка;

видобування і переробка нафти;

органічна і неорганічна хімія.

Постіндустріальний устрій

програмне забезпечення;

напівпровідникові технології;

оптико-волоконні лінії зв’язку;

ядерна енергетика;

енергозбереження.

Новий устрій

біотехнології;

нетрадиційна енергетика;

нанотехнології;

молекулярна електроніка;

мультимедійні комунікації.

Зараз постіндустріальний процес носить нерівномірний характер – охоплює меншу частину країн. Але “розвиток по траєкторії розгортання постіндустріальних технологій і адекватних їм соціально-економічних процесів є об’єктивною потребою для країн, які не бажають опинитися на узбіччі прогресу” (Карен Маркарян «Общая теория постиндустриального государства», УРСС.М. 2002. с.390).

Вплив НТР на ефективність виробництва

Останнім часом у зв’язку з науково-технічною революцією і автоматизацією виробництва багато філософів звернули свою увагу на роль техніки взагалі в суспільстві. Дійсно, наука і техніка почала захоплювати всі сфери життя. Відбувається автоматизація виробничих відносин, все більше застосування отримує електронно-обчислювальна техніка. Комп’ютери в