лише тоді, коли фахівець наочної області не обмежується в засобах представленнях інформації, комунікацій і роботи з базами даних і знань.
1.1 Загальні відомості про електронний комплекс
Що ж таке «Електронний комплекс» і в чому його відмінності від звичного підручника? Звичайно електронний комплекс є комплексом навчальних , контролюючих, моделюючих і інших програм, розміщуваних на магнітних носіях (твердому або гнучкому дисках) ЕОМ, в яких відображений основний науковий зміст дисципліни. ЕК часто доповнює звичний, а особливо ефективний в тих випадках, коли він: забезпечує практично миттєвий зворотний зв'язок; допомагає швидко знайти необхідну інформацію (у тому числі контекстний пошук), пошук якої в звичному підручнику утруднений; істотно економить час при багатократних зверненнях до гіпертекстових пояснень; разом з коротким текстом - показує, розказує, моделює і т.д. (саме тут виявляються можливості і переваги мультимедійних технологій) дозволяє швидко, але в темпі самому відповідному для конкретного індивідуума, перевірити знання по певному розділу.
До недоліків ЕК можна віднести не зовсім хорошу фізіологічну дисплея як засоби сприйняття інформації (сприйняття з екрану текстової інформації набагато менш зручне і ефективне, ніж читання книги).
Для ефективного функціонування людини в електронній системі навчання незалежно від задачі, вирішуваної дослідником, особливого значення набувають методи візуалізації початкових даних, проміжних результатів обробки, що забезпечують єдину форму представлення поточної і кінцевої інформації у вигляді відображень, адекватних зоровому сприйняттю людини і зручних для однозначного тлумачення одержаних результатів. Важливою вимогою інтерфейсу є його інтуїтивність. Слід помітити, що управляючі елементи інтерфейсу повинні бути зручними і помітними, разом з тим вони не повинні відволікати від основного змісту, за винятком випадків, коли управляючі елементи самі є основним змістом.
1.2 Вимоги до системи проектування «електронного комплексу»
Легкість в освоєнні і використовуванні даного середовища для генерації електронних комплексів досягається за рахунок вживання візуальних технологій і можливістю використовування фахівцем-новачком будь-яких текстових і графічних редакторів для написання вмісту електронного комплексу. Для зручності роботи середовище по генерації електронних комплексів допускає розробку проекту по окремих частинах, що дозволяє організувати роботу над підручником.
Нові можливості викликають розвиток нових властивостей програмного забезпечення, особливо форм спілкування людини з ЕОМ. Необхідно забезпечити психологічну природність діяльності користувача з ЕОМ, адекватність програми цілям і функціям навчання, зручність роботи користувача з ЕОМ і збереження його здоров'я..
Вживання ПЗ (програмних засобів) розставляє особливі акценти між психологічною і ергономічною підтримкою дидактичних цілей. Психологічна природність відповідно до вікових можливостей користувача найтіснішим чином пов'язана із забезпеченням таких, ергономічних вимог, як сприйняття інформації, виділення особливих зон для особливої інформації і т.п. Будь-яка розробка програмного забезпечення включає задачу проектування діяльності майбутнього користувача створюваної системи. В практиці автоматизації питання проектування діяльності майбутнього користувача звичайно розв'язуються стихійно, в кращому разі на основі досвіду авторів системно-технічного забезпечення, а частіше всього виходячи з випадкових міркувань. Більш того, проект діяльності користувача не входить до складу документації на автоматизовану систему, не є закінченим продуктом її розробки. І як наслідок відсутні психологічно і ергономічного обґрунтовані рішення з таких важливих питань, як визначення класу вирішуваних користувачем задач, проектування мови його взаємодії з ЕОМ, вибір виду діалогу, розробка дисплейних форматів, що приводить, як правило, до низької мотивації у користувачів при рішенні задач із застосуванням ЕОМ, до зниження ефективності їх діяльності, підвищеної стомлюваності, до виникнення труднощів в освоєнні засобів обчислювальної техніки.
Був запропонований проектний програмно-дослідницький підхід до створення психолого-ергономічного забезпечення технічних і програмних засобів діяльності користувача. Початковий етап розробки проекту діяльності користувача ЕОМ включає наступні проектні, системотехнічного, психологічні і ергономічні моменти:
- системно - психологічну характеристики користувача;
- логіко-психологічний опис класу вирішуваних за допомогою ПЗ задач;
- перелік програмної підтримки основних стандартних процедур рішення вказаних задач;
- опис структури комп’ютеризованої діяльності, що включає ті дії, процедури, засоби реалізації, ефективні стратегії здійснення інформаційних технологій.
Слід враховувати індивідуальні відмінності користувачів, зокрема передбачати можливість отримання інформації різного ступеня подробиці.
При виборі форм представлення інформації на екрані комп'ютера необхідно виходити не тільки із змісту методичних вказівок, але і з тих можливостей, які надає комп'ютер для: реалізації ефективних стратегій рішення і досягнення таких цілей, які при «ручній» технології виявляються недосяжними.
У зв'язку з особливим ритмом спілкування людини з ЕОМ особливу роль придбаває проблема розуміння текстів. Це торкається не тільки розуміння текстів програм, але і розуміння тих текстів, які пред'являються користувачу на екрані комп'ютера. Необхідно досліджувати, як дотримуються нові навики і уміння при використовуванні такого нового засобу, як комп'ютер.
При розробці ПЗ ергономічні вимоги можуть бути представлені до процедури взаємодії користувача з ЕОМ; видам діалогу користувача з ЕОМ; проектуванню дисплейних форматів; контролю помилок користувача; тимчасовим параметрам діалогу користувача з ЕОМ; організації інформації на екрані; кодуванню інформації на екрані; мовам взаємодії користувача ЕОМ.
Можна виділити цілий ряд ергономічних вимог до організації інформації на екрані:
- інформація, що пред'являється на екрані, повинна бути зрозумілою, логічно зв'язної, розподіленої на групи за змістом і функціональному призначенню;
- при організації інформації на екрані слід уникати надмірного кодування і невиправданих, погано ідентифікуються скорочень;
- рекомендується мінімізувати на екрані використовування термінів, що відносяться до ЕОМ, замість термінів, звичних для користувача;
- не слід для представлення інформації використовувати краєві зони екрану;
- на екрані повинна знаходитися тільки та інформація, яка обробляється користувачем в даний момент.
У сучасних програмних засобах використовується ряд прийомів для виділення частини інформації на екрані: виділення зон, вікон для частини інформації, що виділяється, а також інверсне зображення для частини