на розробку програми та витрат на експлуатацію, тобто:
Ее=Вз+Ве (3.10)
підставивши значення у формулу (3.10) отримаємо:
Ее=2812,81+1351,46=4164,27
Тепер, коли маємо загальну суму витрат на розробку програми та витрат на експлуатацію нашої програми, можемо порахувати економічний ефект. Для цього потрібно порівняти дані витрати з витратами на програму АРМ ЕКОЛОГ:
Ееф=4600/4164,27=1.1
В таблиці 3.1 перелічені зведені економічні показники проектованого програмного забезпечення.
Таблиця 3.1 – Зведені економічні показники розробки
Показник | Розмірність | Значення
Витрати на розробку структури програми | Грн. | 976,75
Загальну суму витрат пов’язаних з розробкою програми | Грн. | 1836,06
Загальна сума витрат пов’язаних з експлуатацією програми | Грн. | 1351,46
Економічний ефект | Грн/рік. | 1,1
З вищенаведених розрахунків видно, що розробка та впровадження даної системи є економічно доцільним, тому економічно вигідна для впровадження програми в навчальних закладах і економить біля 1500 грн. з однієї групи за курс. А оскільки наплив студентів з кожним роком все більше і більше, тобто появляється все більше груп які будуть вивчати дану дисципліну. Але якщо в навчальному закладі буде зростати число студентів тоді буде зростати економія коштів. Отже, розробка та впровадження даної системи буде ще економічно доцільнішою.
4 ОХОРОНА ПРАЦІ
4.1 Умови охорони праці при роботі та експлуатації персональних комп’ютерів
З метою забезпечення сприятливих для здоров'я умов праці, високого рівня працездатності, профілактики травматизму і професійних захворювань, отруєнь та відвернення іншої можливої шкоди для здоров'я на підприємствах, в установах і організаціях різних форм власності повинні встановлюватися єдині санітарно-гігієнічні вимоги до організації виробничих процесів, пов'язаних з діяльністю людей, а також до якості машин, обладнання, будівель та інших об'єктів, які можуть мати шкідливий вплив на здоров'я. Всі державні стандарти, технічні умови і промислові зразки обов'язково погоджуються з органами охорони здоров'я в порядку, встановленому законодавством. Власники і керівники підприємств, установ та організацій зобов'язані забезпечити в їх діяльності виконання правил техніки безпеки, виробничої санітарії та інших вимог щодо охорони здоров'я, передбачених законодавством, не допускати шкідливого впливу на здоров'я людей (ст. 28 Основ законодавства України про охорону здоров'я).
Проектна документація на будівництво і реконструкцію навчальних приміщень для експлуатації ПК повинна бути погоджена з органами Державного санепіднагляду України. Відкриття кабінетів обчислювальної техніки узгоджується з органами Держсанепіднагляду після проведення необхідних лабораторно-інструментальних досліджень. На кожний кабінет комп'ютерної техніки повинен заповнюватись санітарний паспорт.
Керівники навчально-виховних та позашкільних закладів всіх типів незалежно від форм підпорядкування і власності зобов'язані привести робочі місця - користувачів персональних комп'ютерів у відповідність з вимогами.
Державний санітарний епідеміологічний нагляд за виконанням цих правил, гігієнічну оцінку на відповідність робочих місць, оснащених ПК, здійснюється органами і закладами Державної санітарно-епідеміологічної служби України та відповідних науково-дослідних установ МОЗ України. Нагляд за новими (модернізованими) персональними комп'ютерами (призначеними для користувачів), здійснюється на етапах їх розробки, прийому до виробництва, виробництва і надходження та експлуатації в навчально-виховних закладах.
При порушенні "Санітарних норм і правил влаштування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режиму праці користувачів на персональних комп'ютерах" винні притягуються до дисциплінарної, адміністративної і кримінальної відповідальності згідно Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", ст. 10, 19, 20, 24, 40.
4.2 Вимоги до організації приміщення з ПК
Розширене використання комп’ютерної технології повинно супроводжуватись прагненням поліпшити обстановку на робочому місці, яка сприятиме збереженню високої працездатності та створюватиме благотворні умови для співпраці користувачів ПЕОМ.
Рис 4.1
Приміщення повинні мати змішане освітлення. Доцільно обирати орієнтацію вікон на північ або північний схід. На вікнах повинні бути жалюзі, що регулюються, або штори, що дають можливість їх повністю закривати.
Робочі місця з ПЕОМ повинні, як правило, розміщуватись в окремих приміщеннях. У випадку розміщення робочих місць у спеціальних залах або приміщеннях з джерелами небезпечних (шкідливих) виробничих факторів, вони повинні розташовуватись у повністю ізольованих кабінетах з природним освітленням та організованим повітрообміном. Площа, на якій розташоване одне робоче місце з ВДТ, повинна становити не менше як 6,0 м2, об’єм приміщення – не менше як 20 м3.
Для оздоблення приміщень з ВДТ повинні використовуватись дифузно-віддзеркалюючи матеріали з коефіцієнтами відбиття:
стелі – 0,7-0,8;
стін – 0,4-0,5;
підлоги – 0,2-0,3.
Поверхня підлоги має бути рівною, неслизькою, зручною для очищення та вологого прибирання, мати антистатичні властивості.
Забороняється застосовувати для оздоблення інтер’єру полімерні матеріали, що виділяють у повітря шкідливі хімічні речовини. Вміст шкідливих хімічних речовин у приміщеннях з ВДТ не повинен перевищувати концентрацій, вказаних ”Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони”..
4.3 Умови, що забезпечують захист користувача ПК від впливу іонізуючих та неіонізуючих електромагнітних полів та випромінювань
Відеомонітори можуть бути потенційними джерелами гігієнічно значимих рівнів електромагнітних випромінювань в діапазоні частот 50 Гц-300 МГц і статичного електричного поля.
Напруженість в діапазоні 30 Кгц-300 МГц на відстані 0,3 м від усіх поверхонь відеомонітора повинна не перевищувати значень, приведених в таблиці 4.1.
Таблиця 4.1
Частота електромагнітного випромінювання | Гранично допустимий рівень
50 Гц | 500 В/м
30 – 300 КГц | 25 В/м
0,3 – 3 МГц | 15 В/м
3 - 300 МГц | 3 В/м
Напруженість електромагнітного поля на відстані 0,5 м від будь-якої поверхні відеомонітора не повинна перевищувати гранично допустимих рівнів (ГДР) які наведено у табл. 4.2
Таблиця 4.2
Діапазон частот | ГДР електричного поля, В/м | ГДР магнітного поля, нТл
5 Гц – 2 кГц | 25 | 250
2 кГц - 400 кГц | 2,5 | 25
3 МГц - 30 МГц | 0,25 | 2,5
При проведенні вимірювань рівнів електричного поля точки вимірів повинні бути розташовані навколо відеомонітора