Для порівняння ефективності використовування палива в різних ' парогенераторах, для планування здобичі і споживання палива і т.п. введено поняття про умовне паливо. Як умовне прийнято таке паливо, теплота згоряє робочої маси якого фусл рівна 29 330 кдж/кг (7 000 ккал/кг). Відповідно до цього для кожного палива є тепловий еквівалент, який може бути більше або менше одиниці

5 = -т^-. (2-28)

Витрата умовного палива Вусл і дійсного палива В зв'язані співвідношенням

в

(2-29)

Приведені характеристики палива. Із збільшенням баласту зменшується горюча частина палива. Разом з тим зміст складових зовнішнього баласту не є достатньою мірою енергетичної цінності палива, оскільки один і той же процентний зміст вологи або золи можливий в паливі, що має різну теплоту згоряє. Більш повною характеристикою є процентний зміст вологи і золи, віднесений до 1 000 кдж низької теплоти згоряє робочого палива.

Приведена вогкість і приведена зольность визначаються відповідно по формулах .

^n^Zl.iO3, кг.л^/Мдж; {2-Щ

Ар

Лп = -—* Ю3, кг- %/Мдж. (2-31)

Користуються також приведеним вмістом сірки в паливі /

Sn = J>1.103, кг-°/0/Мдж. (2-32) )' н I/

2-6. ПАЛИВНА БАЗА ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ СРСР

Радянський Союз — країна, найзабезпеченіша енергетичними ресурсами. В СРСР зосереджене зверху 30% нафтоносних площ миру, 45% ресурсів природного газу, 55%' загальних запасів вугілля, 60% торфу, значна частина запасів горючих сланців.

Відповідно до планованого вироблення електричної енергії на 1980 р. кількість спалюваного палива (по всіх його видах) безперервно зростає. Проте структура паливного балансу зазнає великі зміни у бік систематичного зниження частки твердого палива і неухильного зростання частки мазуту і природного газу, що пояснюється техніко-економічними перевагами використовування цих палив.

Мазутові електростанції не потребують складного і дорогого устаткування для підготовки палива. Вони не мають пристроїв для уловлювання золи; поверхні нагріву парогенераторів не піддаються золовому зносу, що дозволяє підвищити швидкість продуктів згоряє, інтенсифікувати роботу поверхонь нагріву. В результаті парогенератори, що працюють на мазуті, більш компактні. Тому електростанції, що працюють на мазуті, мають менші габарити і вимагають менших витрат на споруду. Капітальні вкладення на споруду теплової електростанції на мазуті на 20—25% нижче, ніж на споруду електростанції рівної потужності на твердому паливі. Спалювання мазуту дозволяє підвищити надійність і економічність установки парогенератора. Проте мазут як єдине паливо спалюється рідко і лише на електростанціях, розташованих в районі його здобичі.

По запасах рідкого палива СРСР займає перше місце в світі. Основні райони нафтових родовищ: Бакинський, Грозненській, Кубано-чорноморський і Ембенській, башкирська. і татарська АССР, Північний Урал, Сибір, туркменська РСР, Сахалін, Фергана, Західна Україна і ін.

Найекономічнішим паливом є природний газ. На тонну умовного палива його собівартість приблизно в 10 разів менше собівартості викопного вугілля і в 3 рази менше собівартості мазуту. Основні родовища природного газу: Середньоазіатське, Ставропольське, Шебелінськоє, західно-сибірське, Дашавськоє, якутське, бакинське і ін.

Особливого значення набувають недавно відкриті величезні нафтогазоносні джерела

в Західному Сибірі (Тюменська і Томськ області). По запасах нафти і природного газу ці джерела займають що веде місце в світі.

Крупні промислові центри, розташовані оддалік газових родовищ, забезпечують газом по трубопроводах. Незалежно від пори року ці газопроводи передають приблизно однакову кількість газу. Та все ж для електростанцій газ поки є сезонним паливом, оскільки взимку його витрачають в першу чергу на комунальні потреби. Тому в крупних промислових районах теплові електростанції виконують роль буфера, згладжуючого небаланс в надходженні газу і його витрачанні на комунальні потреби.

Крім того, газ є єдиним паливом, запасу якого на електростанціях не є. Тому для переважної більшості електростанцій, за винятком тих випадків, коли вони розташовані в безпосередній близькості від газового родовища, газ не використовується як єдине енергетичне паливо. В літній час електростанції працюють на газовому паливі, взимку спалюють резервне паливо — вугільний пил або мазут. Залежно від виду резервного палива газові електростанції одержали назву пылегазовых і газомазутових. Для газомазутової електростанції характерні всі особливості електростанції, що працює тільки на мазуті. На пыле-газовой електростанції передбачається все те устаткування, яке необхідне для роботи на вугільному пилі. Тому пылегазо-вая електростанція дорожче газомазутовою і займає велику територію.

Незважаючи, на зниження частки твердого палива в паливному балансі, все ж таки основну роль у виробленні електричної і теплової енергії ще довгі роки гратимуть викопне вугілля. Наймогутнішими вугільними базами, що мають союзне значення, є: Центральний Сибір (Кансько-Ачинській басейн), Центральний Казахстан (Карагандинський басейн), Північний Урал, Західний Сибір (Басейн коваля), Україна (Донецький басейн), Східний Казахстан (Еки-бастузськоє родовище), Печорській басейн, Східний Сибір, Дальній Схід і ін. Найдешевшими і перспективними є кам'яне вугілля Коваля і Екиба-стузського родовищ і буре вугілля Кан-сько-Ачинського басейну.

Радянський Союз має свій в розпорядженні величезні запаси палива всіх видів, і на душу населення вони більше, ніж в будь-якій країні, проте географічно ці запаси розміщені

різко нерівномірно. Основна маса органічного палива знаходиться в східних і середньоазіатських районах. На європейську частину і Урал доводиться лише біля 10% всіх паливних ресурсів, а споживання складає приблизно 80%- Крім того, через виснаження найдоступніших основних родовищ здобич палива в європейській частині країни обходиться набагато дорожче, ніж в східних районах. Тому дуже важливо обмежувати споживання палива в европей-,ской частині Союзу і стимулювати підвищення вироблення електроенергії в східних і .среднеазиатских районах.

Рішення цієї проблеми реалізується розвитком промисловості і будівництва могутніх електростанцій в східних районах країни, передачею сибірського (тюменського) і .среднеазиатского природного газу по мощ-,ным газопроводах на Урал і в