експорту залізорудної сировини при майже стабільних цінах на них. Взагалі більшість видів експортної продукції українських підприємств реалізується по цінах дещо нижчих (на 10-20%) за світові. Причин тут декілька, але основними є нижча за світову якість продукції, незадовільна упаковка, залучення до реалізації продукції зана-дто великої кількості грейдерів, використання давальницьких схем та значних обсягів бартерних операцій при внутрішніх розрахунках.
Теперішній стан металургійного комплексу України характеризуєть-ся технологічним відставанням у порівнянні з роз-винутими країнами Європи та світу. Структура металопродукції недосконала, низька частка металу, тонкого листа, жесті, прокату з покриттям, гнутих профілів. Чорна металургія України відстає від світового рівня з багатьох причин, найважливішою серед яких було рішення центральних органів Радянського Союзу двадцятирічної давності, за якими були переадресовані інвестиції на розвиток лише східних і центральних підприємств Росії, що призвело до технічного та соціального відставання металургії Донбасу, Придніпров’я та Приазов’я, тому галузь потребує про-ведення модернізації та технічної перебудови ви-робництва, поліпшення структури металопродукції. Знос основних виробничих фондів складає по металургійним підприємствам 56,4%, коксохіміч-ним - 57,6%, гірничорудним - 58,2%, трубним -57,2%. На обладнанні з терміном служби вище нормативного виробляється 50% усієї металопро-дукції. Різко зросли питомі витрати енергоресур-сів на виробництво металопродукції. Рівень енер-гетичних витрат на виробництво кінцевої продукції на підприємствах гірничо-металургійного комплексу у 1,5-1,8 рази вищій за відповідний світовий показник. Тому одним із го-ловних завдань є енергозбереження.
Беручи до уваги експортну спрямованість металургійного комплексу (у 1998р. з 19,5 млн. т прокату експорт склав 14,2 млн. т) та вагомий внесок галузі до валютних надходжень в Україну (майже 40%), передбачається здійснення першочергових заходів з технічного переозброєння та структурної пере-будови галузі. Це знайшло відображення в розро-бленій програмі розвитку металургійного комплексу України.
Приоритетними напрямками програми розви-тку металургійного комплексу визначено:
припинення подальшого падіння виробництва та впровадження техніко-економічних та організаційних заходів, які дозволять стабілізувати опта-цію в галузі і сприяти підвищенню показників ви-робництва;
реструктуризація галузі з метою приведення потужностей підгалузей, підприємств та агрегатів у відповідність з кон'юнктурою внутрішнього та зовнішнього ринків;
вилучення з експлуатації морально та фізично застарілих агрегатів, нерентабельних виробництв;
організація виробництва на діючих підприємствах високо ліквідної імпортозамінюючої продукції;
завершення будівництва та реконструкції незакінчених об'єктів металургійного комплексу;
прискорення вводу до експлуатації та досягнення проектних показників нових потужностей, які підвищують експортний потенціал галузі та призначені для виробництва високо ліквідної та імпортозамінюючої продукції;
підвищення конкурентоспроможності продук-ції шляхом зменшення енерго- та матеріалоємнос-ті продукції, трудових витрат та удосконалення інфраструктури, впровадження досягнень науково-технічного прогресу;
розвиток киснево-конвертерного та електро-сталеплавильного виробництва з розши-ренням обсягів безперервного розливу сталі.
Програма розвитку металургійного комплексу вже практично вико-нується. За останні 3 роки за рахунок усіх джерел фінансування витрачено на будівництво нових та реконструкцію існуючих об'єктів виробничого призначення близько 2,5 млрд. грн. Це дозволило ввести в дію 15 великих об'єктів металургійного комплексу, найбільш важливими з яких є:
комплекс з виробництва 3450 тис. т сирої за-лізної руди, на заміну вибулої по концерну "Укррудпром";
дротові стани "250-1", "250-6" на меткомбінаті "Криворіжсталь";
реконструкція блюмінга "950" на блюмінг " 1050" на заводі "Дніпроспецсталь";
обладнання для позапічної обробки сталі на заводах "Дніпроспецсталь" та Нижньодніпровсь-кому трубопрокатному і т.ін.
Оцінюючи стан справ в металургій-ному комплексі, слід відзначити, що цього явно недостатньо. Галузь потребує більш динамічних змін в техніці, в технології та взагалі – структурної перебудови.
Світовий досвід свідчить, що неможливо дося-гти успіху в структурній перебудові економіки, не залучаючи власні та іноземні інвестиції, без акти-вного використання кредитних ресурсів. Згідно з пропозицією підприємств можливий потрібний обсяг інвестицій у розвиток металургій-ного комплексу на термін до 2000 р. складає в металургійній галузі 3,1 млрд. $ США, залізорудній підгалузі - 2,5 млрд. $ США. Загаль-ний обсяг можливих інвестицій в металургій-ний комплекс до 2010 р. складає 13 млрд. $ США.
Джерелом інвестування перш за все може бу-ти свій потенційний національний інвестор. Сього-дні він проявляє ініціативу і є приклади інвесту-вання металургійної галузі. Це пов'язано, в першу чергу, з покращенням інвестиційного клі-мату в Україні.
Уряд України докладає значних зусиль, щоб законодавче забезпечити стабільні умови діяльно-сті як українських, так і іноземних інвесторів. Прийняття закону України "Про режим іноземного інвестування" забезпечило вільне входження іноземного інвестора в економіку України, інозе-мна інвестиція при перетині кордону України зві-льняється від сплати мита, іноземному інвестору надаються визначені міжнародним правом держа-вні гарантії захисту інвестиції від будь-яких при-мусових вилучень, втручання посадових осіб дер-жавних органів, гарантується вільне використання прибутків, доходів та інших коштів, отриманих у зв'язку зі здійсненням інвестиції. Напрямки інвес-тування практично не мають обмежень.
Окремим суб'єктам підприємницької діяльнос-ті, які реалізують інвестиційні проекти з залучен-ням іноземних інвестицій, що здійснюється згідно з державними програмами розвитку приоритетних галузей економіки, соціальної сфери і території, може встановлюватися пільговий режим інвести-ційної та іншої господарської діяльності. Як бачи-мо, є передумови для залучення іноземних інвес-тицій в промисловість України.
Найбільш важливі завдання щодо розвитку галузі у період до 2000 р. передбачені програмою діяльності Кабінету Міністрів України.
Згідно з цим приріст потужностей безперерв-ного розливу сталі планується здійснити шляхом:
завершення будівництва на Дніпровському меткомбінаті ім. Дзержинського однієї машини безперервного лиття заготовок потужністю 850 тис. т на рік;
завершення будівництва на Маріупольському меткомбінаті ім. Ілліча однієї машини безперерв-ного лиття заготовок потужністю 750 тис. т на рік;
будівництво двох машин безперервного лиття заготовок на меткомбінаті "Криворіжсталь" за-гальною потужністю 1,5 млн. т на рік.
Створення потужностей для виробництва ви-сокоміцних нарізних труб нафтового сортаменту планується здійснити на ВАТ "Нижньодніпровський трубопрокатний завод".
Збільшення виробництва якісних сталей планується здійснити шляхом рекон-струкції електросталеплавильного виробництва на заводі "Дніпроспецсталь" та