Фонд як специфічна підсистема бібліотеки має ряд властивостей. До найважливіших з них відносять: цілісність, відкритість, мно-жинність, динамічність, інформативність, керованість, кумулятивність, стохастичність, гетерогенність, надійність.

Під цілісністю бібліотечного фонду розуміють взаємозалежність, взаємообумовленість, взаємодію документів, що його складають:

книг, журналів, газет, грамплатівок, карт тощо. Документи об'-єднуються за різними ознаками: змістом, формою, мовою, часом видання, місцем зберігання тощо. Внаслідок цього утворюється ціла система фондів. Зміна одного з його елементів, ослаблення зв'язків між частинами фонду призводить до зміни всього бібліотечного фонду. Наприклад, поява у фонді яких-небудь нових документів (кінофотофонодокументів) тимчасово порушує його єдність, при-зводить до необхідності перерозподілу асигнувань на комплектуван-ня, розробки правил та форм обліку катушок, касет, грамплатівок, їх обробки та зберігання.

Бібліотечному фонду властива відкритість, тобто залежність його обсягу і складу від зовнішнього середовища: складу та потреб чи-тачів, потоку видавничої продукції, системи постачання, асигнувань на комплектування. Він відкритий також і до поповнення не тільки письмовими виданнями, а й документами, виданими на нетради-ційних носіях: мікрофільмами, мікрофішами, перфострічками, відеодокументами.

Множинність бібліотечного фонду зумовлена чисельністю творів. друку та інших документів, які дають змогу бібліотеці викону-вати свої функції. Фонд бібліотеки складається з великої кількості документів. Кожна бібліотека визначає верхню і нижню межу обсягу свого фонду. Підраховано, наприклад, що фонд масової біб-ліотеки має у 8—12 разів перевищувати кількість її читачів. Мно-жинність фонду проявляється і в тому, що бібліотека замовляє, як правило, не один, а кілька примірників однієї назви видання підви-щеного попиту або профільного змісту. Виникає необхідність встановлення оптимальної кількості примірників.

Динамічність (рухливість) бібліотечного фонду проявляється в безперервній зміні його обсягу, оновленні складу документів, вклю-ченні до нього нових видань, вилученні застарілих, виданні і при-йнятті книг чи інших документів від читачів. Інколи виникає необ-хідність у переміщенні окремих частин фонду з одного приміщення в інше. Найбільш динамічними є фонди масових бібліотек.

Інформативність — властивість фонду бути джерелом інформа-ції для читачів. Фонд не формується безконтрольно, ним керує біб-ліотекар з метою підтримання постійної відповідності обсягу та складу фонду безперервно уточнюваним завданням бібліотеки і зро-стаючим потребам її читачів. Тобто керованість фонду проявляється в його здатності піддаватися керуванню.

Властивість кумулятивності бібліотечного фонду виявляється в його спроможності накопичувати, збирати інформацію, що зафік-сована в документах. Кумулятивність фонду забезпечує функцію збереження та спадкоємності людської культури. Похідним від ку-мулятивності є цінність бібліотечного фонду, його корисність для читачів.

Стохастичний (імовірний) характер бібліотечного фонду обумов-лений можливістю помилки при включенні та вилученні з нього окремих документів, а також можливості відмовлення читачеві в по-трібному документі. Оскільки відбір і замовлення бібліотекарем конкретних документів у фонд передує не тільки запитам читачів, а й виходу видань з друку, можливі помилки в придбанні докумен-тів. Бажано, щоб ці помилки були мінімальними, а замовлені ви-дання користувалися попитом читачів.

Властивість гетерогенності (різнорідності) бібліотечного фонду зумовлена наявністю в ньому різноманітних за змістом, різноймен-них за назвою та неоднорідних за формою документів, внаслідок чого з'являється можливість найповнішого задоволення найрізно-манітніших запитів читачів.

Надійність бібліотечного фонду проявляється в повноті та опе-ративності задоволення читацьких потреб, у відсутності відмовлень читачам. Властивість надійності фонду суперечлива за своїм змі-стом: чим менший фонд за обсягом, тим швидше і простіше можна знайти в ньому необхідний документ, проте тим більша імовірність відмовлення читачеві. Фонд не можна вважати надійним, якщо в ньому відсутні необхідні читачеві твори друку; якщо читацькі вимоги виконуються оперативно, але неповно, або, навпаки, повно, але не оперативно. Наявність усіх властивостей одночасно зумовлює високу якість бібліотечного фонду.

Фонди сучасних бібліотек складають не тільки книги і періо-дичні видання, ай грамплатівки, діафільми, карти, ноти, рукописи, мікрофільми тощо. Для їх позначення прийнято вживати узагальнюючий термін «документ». Документ—це засіб закріплення пізними способами на спеціальному матеріалі інформації з метою її зберігання, розповсюдження і використання.

Всі документи, що складають бібліотечний фонд, можна штучно плілити на такі основні групи: видання або твори друку (книги, газети журнали, плакати, буклети, карти, ноти, стандарти і каталоги промислового обладнання); кінофотофонодокументи (кінофільми, діафільми, діапозитиви, магнітні фонограми, грамплатівки);

неопубліковані документи (рукописи, звіти про науково-дослідні роботи, переклади, дисертації); репродуктивні документи (мікрофільми, мікрофіші, мікрокарти); машиночитані документи (перфо-стрічки, перфокарти) тощо.

Основну частину бібліотечних фондів складають різноманітні видання: твори друку, поліграфічне самостійно оформлені, що про-йшли редакційно-виробничу обробку, мають вихідні дані та призна-чені для передачі певної інформації. Твори друку не однорідні, вони поділяються на кілька різновидів у залежності від певної ознаки:

за матеріальною конструкцією (книжкові, журнальні, газетні;

карткові видання, плакати і буклети);

за знаковою природою інформації (текстові, нотні, картографіч-ні, образотворчі);

за періодичністю і структурою (неперіодичні, періодичні, видан-ня, що продовжуються, серійні видання);

за цільовим призначенням та характером інформації (офіційні, наукові, науково-популярні, нормативно-виробничі тощо).

На особливість складу фонду впливають всі ці ознаки видань, але в першу чергу цільове призначення та характер інформації, що міститься в них. Саме ця ознака і зумовлює типологічний склад фонду кожної бібліотеки.

Офіційне видання — це документ, виданий державними, партій-ними, громадськими організаціями, установами чи відомствами, що містить матеріали законодавчого, нормативного чи директивного характеру: постанови, укази, закони тощо.

Наукове видання — це видання, яке висвітлює теоретичні чи експериментальні дослідження і служить першоджерелом для нау-кової роботи: монографії, автореферати дисертацій, препринти, ма-теріали наукових конференцій, збірники наукових праць тощо.

Науково-популярне видання