Мікрофільмування газет - складна задача, особливо на етапах, що передують власне мікрофільмуванню. Це особлива робота, що потребує досвіду, ретельного планування, використання гарного устаткування для зйомки, опрацювання і збереження. Але незважаючи на складності, мікрофільмування повинно використовуватися для переформатировання газет, що є частиною єдиного національного фонду, що необхідно захищати від руйнації.

Планування проекту мікрофільмування украй важливо для його успішної реалізації. При цьому повинні бути облічені багато параметрів: його вплив на інші відділи бібліотеки і співробітників, оцінка кінцевого результату всього проекту і т.д.

Особливо важливо уникнути дублювання витрат часу і засобів. Тому будь-який проект повинний бути скоординований з аналогічними як усередині країни, так і за її межами. Ризик повторного мікрофільмування тоі самоі назви дійсно існує. Тому необхідно ретельне виявлення подібних проектів і їхніх результатів в інших бібліотеках або комерційних видавництвах.

Перед тим, як почати реалізацію проекту, варто прийняти рішення про пріоритети, терміни проведення, витрати, методи опрацювання і збереження оригіналів, Для кожного проекту ці рішення повинні бути прийняті з урахуванням місцевих умов і специфіки місцевих проблем.

При створенні проекту мікрофільмування газет потрібно брати до уваги такі аспекти:

- критерії добору газет і пріоритети при мікрофільмуванні;

- фінансові витрати на мікрофільмування;

- опрацювання і збереження оригіналів газет;

- авторське право;

- бібліографічні вимоги до документів, переданим на мікрофільмування;

- підготування документів до мікрофільмування;

- підготування трафаретів для мікрофільмування;

- вибір лабораторії для мікрофільмування;

- технологічний процес мікрофільмування;

- транспортування і міри безпеки;

- контроль якості готових мікрофільмів ;

- каталогізація і шифровка;

- вимоги цілості;

- перевірка цілості оригіналів газет після мікрофільмування^

Пріоритети при зйомці в загальному виді такі:

- поганий фізичний стан (ламкий папір, вицвіла типографська фарба, забруднені, розірвані, зім'яті сторінки, пробивання листа фарбою, перехід тексту на іншу сторону листа);

- неповні комплекти (відсутнього номера, інші видання, доповнення, утрата тексту в результаті спроб опрацювати сторінки і т.д.); у тому випадку, коли комплект не можна заповнити. його варто перезняти навіть у тому виді, у якому він є; при наявності величезного числа лакун рекомендується реставрація:

- неблагополучні умови збереження (жару, холод, вологість, зараження комахами і гризунами, ветхі будинки і т.д.);

- недостача місця для збереження газет великого формату;

- високий ступінь зношуваності газет при використанні;

- наявність деяких типів газет на мікрофільмах (наприклад, усе або деякі національні газети, місцеві газети, спеціальні газети: фінансовій, спортивній, присвячені моді, кінематографічні, неформальні і т.д.).

Всі каталоги і бази даних бібліотеки повинні містити зведення про мікрофільми, що заміняють оригінали, до яких по більшій частині користувачі не мають доступу. Як правило, бібліотека повинна надавати доступ тільки до мікрофільму, щоб зберегти оригінал, необхідний для особливих дослідницьких цілей, або у випадку втрати або ушкодження страхового негатива. Тому бібліотечний персонал, відповідальний за проект, повинний відбивати інформацію про нові мікрофільми, наявні у бібліотеці, створюючи бібліографічні описи, для каталога, у якому відбиті й оригінали, або створюючи спеціальний опис на мікрофільмвидання, котрого раніше не було у фондах бібліотеки. Опис може включати технічні зведення, такі як: кількість кадрів і котушок, на яких розміщене усе видання, або кількість котушок, на яких розміщені номера одного року, у випадку, якщо видання продовжує видаватися, кратність зменшення, тип плівки, розташування кадрів, найменування агентства, що мікрофільмує, авторське право і т.д. Якщо бібліотека бере участь у формуванні національних або міжнародних регістрів страхових мікроформ, їй варто направити запису в ці регістри.

Для того щоб полегшити доступ, до рулонів із робочими копіями може бути шифр, відмінний від шифру оригіналу. Можна створити особливий перелік шифрів мікрофільмів , у якому б давалися зведення про назву газети, місці видання, розстановочний шифр мікрофільму й оригіналу. Такий перелік можна створювати вручну або за допомогою комп'ютера. Так чи інакше, нумерація мікрофільмів може варіювати в залежності від практики, прийнятої в кожній країні.

5. Використання нових технологій для збереження інформації на кінофотофонодокументах

Створення найсучаснішої комп'ютерної техніки та впровадження нових інформаційних технологій суттєво вплинули на розвиток документознавства.

У розвинутих країнах результати аналітико-синтетичної переробки документальної інформації фіксуються, як правило, на компактних оптичних дисках (КОД).

Яку ж фізичну структуру має CD-ROM і в чому його перевага порівняно з іншими носіями інфор-мації?

CD-ROM - це оптичний ком-пактний диск, з якого можна тільки зчитувати інформацію. Він призна-чений для збереження різних типів даних, таких, як аудіо, відео, циф-рових, мультимедіа.

Спочатку ці дані записуються на покритий фоторезистором скляний диск, що обертається, за допомо-гою променя лазера, який залежно від кодованого сигналу (логічна одиниця чи нуль) змінює свою силу і відповідно залишає на поверхні в потрібних місцях випалені ямки. От-риманий «Майстер»-диск викорис-товується для виробництва метале-вих штампів, а ті, в свою чергу, -для масового виробництва CD-ROM. Кінцевий продукт- це покритий реф-лексивним металом (алюмінієм) пластмасовий оптичний компактний диск, захищений лакованою повер-хнею.

При зчитуванні з CD-ROM слаб-кий промінь лазера потрапляє на диск, який обертається з постійною лінійною швидкістю (~1 м/сек), і відбивається від покритого рефлек-сивним металом штампованого ін-формаційного сліду. Зміни в інтен-сивності променя фіксує зчитуваль-ний пристрій, а потім декодер пере-творює дані у звичайний вигляд.

Міжнародна організація стан-дартизації розробила формат даних ISO 9660