Окрім того, що вузькоколійки Прикарпаття мають потенціал вантажних перевезень, їхні колії проходять повз прекрасну річкову долину в південних передгір'ях Карпатських гір. Тут прекрасні краєвиди. Можна сподіватись, що в майбутньому тут будуть нові туристичні поїзди.

Існуючі вузькоколійні залізниці можуть об’єднуватися в мережу з залізничними або пішими маршрутами. Наявні станції розв’язки та лісничівки можуть використовуватися як туристичні бази. Це вимагає, виходячи з віддаленості від основних мереж та комунікацій, організації їх автономного тепло-, водо- та електропостачання. Поблизу основних станцій зупинок вузькоколійок можна зводити нові заклади розміщення туристів, а в кінцевих точках навіть цілі відпочинкові комплекси. Таким чином, звичайну поїздку на трамваї можна перетворити у комплексний туристичний тур з перебування у горах. Це зацікавить багатьох любителів відпочинку в горах як ексклюзивна новинка. Використання вузькоколійок у туристичних цілях вимагає систематичної підготовки кадрів як в царині обслуговування рухомого складу, так і в організації та обслуговуванні туристичних маршрутів, проектуванні туристичних баз та комунікацій у вузлах вузькоколійних залізниць. А це в свою чергу стимулюватиме молодь до вивчення туристичної сфери. Цікавим в свою чергу буде створення мережі туристичних поїздок на вузькоколійках через ланцюги вузькоколійних віток наприклад по цілому Прикарпаттю. Для цього потрібно відродити забуті колії і максимально по можливості їх з’єднати для того, щоб створити нову залізничну колію вузькоколійок суто туристичного характеру. Звичайно зараз це здається нереальним, але можливо через 10-20 років така пропозиція буде цікавою перспективою використання вузькоколійок на Прикарпатті.

Ще однією перевагою, яку може запропонувати карпатська вузькоколійка відвідувачам – це більш дешевше свято, ніж решта країн. Маючи такі ж краєвиди як Швейцарія, Німеччнина і інші туристично розвинуті країни Україна надає послуги перевезень вузькоколійкою за іншими цінами. Подібно великому розпродажу – шанс спробувати трохи дешевше – це велика приманка, і якщо відвідувачам сподобається те, що вони бачать, вони приїдуть знову і розкажуть про це друзям. Все залежить від нашої гостинності, інфраструктури і бажання прийняти туриста.

Відвідувачі прибувають до нас залізницею і дорогою – як і в кожній країні. Перспективою є також можливіть доїхати до станцій карпатських залізниць ширококолійною залізницею, автобусами, автомобілями, навіть велосипедом. Можливо, додатковий інтерес може викликати використання старого транспорту, який люди пам'ятають з дитинства, але сьогодні він зазвичай не використовується.

Відкриття та розвиток вузькоколійок типу «Карпатський трамвай» значно збільшуватиме прибутки області та надходження до бюджету. Адже оплачуючи подорож, турист завжди витрачатиме додаткові кошти. Для прикладу розділимо загальні витрати пересічного туриста: квитки на подорожі залізницею – 50 відсотків, їжа і пиття на залізниці – 30 і сувеніри з магазину залізничних подарунків –20. Але це тільки 10 відсотків грошей від загальної суми, яку відвідувач витратить на візит. Пальне, проїзд, розваги і покупки також мають значення у залученні нових грошей. Тоді чому б нам не створити мережу вузькоколійних маршрутів з сувенірами, закладами розміщення і харчування? Так, це потребує певних затрат, але можна все робити економно: Відновлювати товарні вагони – вони дешевші. Є відкриті вагони, але можна їхати всередині. Що краще влітку, ніж їзда на відкритому повітрі? Вагони дорогі, а місця в товарних вагонах дешевші та й враження інші! Перспективним буде спорудження музею залізниць. Наше майбутнє створене з наших знань і досвіду минулого. Якщо ми втрачаємо наше минуле, то ми не маємо нічого, щоб порівняти, яким добрим буде наше майбутнє. Люди завжди зацікавлені в минулому – бабусі та дідусі хочуть розказати своїм внукам про те, як вони жили і працювали, і показати їм такі речі як потяги, в яких вони їздили, особливо за часів паровозів! Краєвиди є великим плюсом, але якщо ви можете надати можливість туристам поїздити паровозом, то вони вас довше пам'ятатимуть і прибудуть знову! Важливим моментом є те, що такі залізниці практично не порушують екологічний баланс різноманітних заповідних парків та заказників.

Інтрига – це завжди гострі відчуття від несподіванок. Та коли вона ще й приємна, то спогади про побачене, почуте, пережите – незабутні. Такою незабутньою подією для туристів стане подорож вузькоколійкою.

ВИСНОВКИ

Вузькоколійки – як люди: мають свою історію, повороти долі, таємниці і надії. Вони перебувають в якійсь особливій гармонії з навколишньою природою, вони – ніби на пенсії, і шановані, і призабуті.

Технічний проґрес у машинобудуванні, автомобільній галузі, в економіці й суспільних відносинах приніс у Карпати нові дороги й нові способи заробітку на життя. Але вузькоколійки, яким пощастило вижити, таки потихеньку стають потрібними людям.

На даний час вони – одна з перспективних туристичних атракцій, звісно, якщо не знайдуть свого призначення в промисловості і не відновлять нормальний рух по перевезенню пасажирів, вантажів, деревини та іншої продукції.

Слід підсумувати, що перша вузькоколійка на теренах українських земель виникла за часів австрійського уряду і мала назву «Галицька». Першими залізницями на Бойківщині став відрізок від Стрия до Сколе. Будувались вони і на Закарпатті і далеко в карпатських горах. Історія вузької залізниці розпочалася в Карпатах іще за часів Австро-Угорської імперії, коли в 1873 році австрійський підприємець, барон Леопольд Поппер фон Подгарі переніс з Угорщини в Галичину головний офіс своєї фірми. Підприємство Поппера спеціалізувалося на заготівлі, переробці і збуті деревини. Від широкої залізниці в гори спочатку прокладали «конки» –