Перша світова війна змусила власників карпатських лісів повернутися до Австрії. Попперівська міні-імперія у Вигоді перейшла до акціонерного товариства «Сільвінія» з Великобританії. Фірма не тільки продовжила будувати лісопильні й вузькі залізниці, але й відкрила їх для туристів з великої Європи.

Варто зазначити, що до 1939 року Вигодська гілка набрала довжини 65 кілометрів і «обросла» відпочинковою інфраструктурою. Повсюди в Карпатах довкола лісопереробних підприємств купчилися курорти – санаторії і пансіонати, які пропонували хворим оздоровлення мінеральними купелями та торфогрязями. В розвиток курортів вкладали капітали передовсім лісопромисловці і власники вузькоколійок. Карпатські містечка Мізунь (поблизу Вигоди) і Корчин (біля Сколе) у час між двома війнами були популярними місцями відпочинку урядовців, бізнесменів, письменників, художників і студентів з усієї Галичини і Польщі. Діставались на курорти, звісно, потягами по вузьких коліях.

Першу ліцензію на туристичні маршрути серед малих залізниць Європи отримала карпатська вузькоколійка Гредлів – лінія Сколе-Демня-Коростів протяжністю 41 кілометр. Для туристів спорядили три поїзди. З вікон спеціальних вагонів можна було оглядати місцеві краєвиди, а на зупинках – вирушати на прогулянки горами.

В час Другої світової війни карпатські залізниці регулярно підривали і відбудовували різні армії, залежно від ліній фронту і наступально-відступальних операцій. Але вже у ХХ столітті, на жаль, більшість карпатських вузькоколійок перестала існувати як "безперспективні".

Всього на Прикарпатті до кінця ХІХ століття існувало і діяло 11 вузькоколійок. З них сім у Івано-Франківській області, чотири – у Львівській і одна єдина у Чернівецькій.

Разом з тим ХХI століття принесло нові перспективи використання вузьких колій – у туризмі. Унікальні куротно-рекреаційні особливості Карпатського регіону і існуюча мережа вузькоколійок є прекрасною вихідною базою для створення цілого ряду туристичних маршрутів. Важливим моментом є те, що такі залізниці практично не порушують екологічний баланс різноманітних заповідних парків та заказників.

При дослідженні перспектив використання вузькоколійок на Прикарпатті можна зробити висновок, що створення туристичних вузькоколійних залізниць реалізується через врегулювання таких аспектів:

· соціально-психологічного – полягає в проведенні роз'яснювальної роботи серед населення (в основному сільських общин) з метою організації його на збереження залізниць і передбачає кардинальну зміну психології місцевого населення, виховання відчуття колективної відповідальності за долю залізниці, ґрунтується на засадах інтегрального розуміння прибутковості туристичного бізнесу; ці процеси викликають утворення ініціативних груп та громадських організацій, що проводять активну популяризацію залізничної спадщини, організовують волонтерський рух по збереженню та відновленню залізниці тощо;

· організаційного – пов'язаний з організацією комерційної або громадської структури з безпосередньої експлуатації переорієнтованої залізниці;

· юридичного – правові аспекти пов'язані зі зміною статусу та власності залізниці, правове регулювання перевезень (створення нормативів, правил технічної експлуатації, інструкцій з сигналізації, вантажних робіт тощо) в т. ч. ліцензування пасажирсько-туристичних перевезень, екологічне нормування діяльності;

· технічного – експлуатація, планове обслуговування рухомого складу та спеціальних механізмів, шляху, цивільних споруд, засобів зв'язку та сигналізації;

· освітянського – підготовка висококваліфікованих спеціалістів з експлуатації туристичних залізниць.

Саме ці аспекти приведуть нас до прибуткового використання вузькоколійок, а це означає, що вони мають перспективу. Потрібно тільки забезпечити рухомий склад (закупівля, утримання, планове обслуговування, комплектація, реновація тощо), утримати шляхи та цивільні споруди, удосконалити схеми ліній, засоби зв'язку, організувати управління та перевезення, створити засоби розміщення та харчування високого рівня, систему розваг, об’єкти культурного та духовного збагачення, розробити туристичні маршрути, забезпечити всю інфраструктуру відповідним кадровим забезпеченням і розвивати туризм в нашому регіоні з метою залучення туристів, а не з метою отримання прибутку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Балицький О. І. Дармштадтська вузькоколійка // Промисловий та туристичний транспорт. – 2004. –  № 3. – С. 12-13.

2. Балицький О. І. Міжнародна конференція "Спадщина польських залізниць та промисловості – нове спрямування туризму" // Промисловий та туристичний транспорт. – 2003. – № 2. – С. 70.

3. Бассараб А., Білик Н. Рухомий склад вузькоколійних залізниць. Каталог-огляд. – Львів: ВМС, 2003.

4. Белкин А. С. Мотовозы и дрезины колеи 750 мм. – М.: Высшая школа, 1970.

5. Библюк Н., Библюк М., 1998. Екологічні аспекти гірської лісозаготівлі // Праці НТШ. – Том ІІ. – Розділ V. – Екотехнології. – Львів, 586 с.
6. Библюк Н., Стиранівський О., Адамовський М., Борис М., 2000. Засади планування технологічних процесів лісозаготівлі з використанням комп'ютерних технологій // Wood business. – № 1. – 14 с.

7. Борущак Б., Ващишак С. Організаційні шляхи забезпечення надійності виготовлення та експлуатації рухомого складу колії // Промисловий та туристичний транспорт. – Вип.1. – 2002. – С. 80-82.

8. Бутылочкин М. И., Тепловоз ТУ-2М колеи 750 мм. (Устройство и эксплуатация), Л., Гослесбумиздат, 1961.

9. Вороницин К. И. Узкоколейный паровоз ПТ-4. – Москва: Гослесбумиздат, 1951.

10. Гранкін П. Є., Лазечко П. В., Сьомочкін І. В., Шрамко Г. І. Львівська залізниця. Історія і сучасність. – Львів: Центр Європи, 1996 – 175 с.

11. Егоров В.П. Устройство и эксплуатация пассажирских вагонов. – М: УМК МПС России, 1999. – 336 с.

12. Железные дороги. Общий курс. / М.М.Филиппов и др. – М: Транспорт, 1991. – 295 с.

13. Железнодорожный транспорт./ Энциклопедия. под ред. Н.С.Конарева. – М: «Большая Российская Энциклопедия», 1995.