Видинів – Джурів

В 1892-93 роках була побудована промислова вузькоколійка від Видинова через Рудники до Джурова на вугільну шахту. Вугіль вивозився вагонетками на гужовій тязі. Довжина лінії складала 15,3 км. Колія була шириною 600 мм. В 1913 році дорогу було повністю перебудовано. Добудовано дві гілки: довжиною 1,9 км — до шахти Сигізмунда і довжиною 3,2 км — до шахти в Новоселиці. В Джурові також знаходився міст довжиною 248 м через ріку Рибниця. Дорога експлуатувалась на гужовій тязі. Шахти та вузькоколійки закрито в 1928 році.

Ворохта – Форещанка

Саме такою була лісовозна лінія вздовж ріки Прут. Вона представляла собою дві ділянки:

від Ворохти до Арджелуші, довжиною 6 км, збудована у 1895 році.

від Арджелуші до Форещанки, довжиною 7,5 км, збудована протягом

1905-1906 років. До 1946 року ширина колії була 760 мм, потім перешита на 750 мм. Існувало декілька бокових віток. На цій залізниці використовувались такі локомотиви: паровоз Краусс 3409/1896 (0-2-0Т), мотовоз МуЗ-4, один саморобний двохвісний мотовоз і один паровоз типу ПТ4. Закрита і розібрана вузькоколійка в 1965 році.

Грамотне – Пнів’я

Це ізольована лісовозна дорога. Вона збудована протягом 1952-53 років. Головна її лінія йшла від Грамотного вздовж р. Велике Грамотне до Пнів’я (13 км). Також була гілка від Грамотного на південь в долину р. Маленьке Грамотне (3 км), що недалеко від румунського кордону. З 1953 по 1955 роки на залізниці використовувалась кінна тяга. Закрита і розібрана вона в 1964 – 1968 роках.

Креховичі – Луги – (лінія Ілемня-5 – Розтока) – Липовиця

Побудована в 1896-1897 роках. Початкова колія була шириною 760 мм. На лінії було 4 великих мости (три через р. Чечва і один – через р. Ілемка). Основну лінію (Креховичі – Липовиця) закрито в 1970-х роках, решту – в 1999 році, а повністю розібрано в 2000 році. Використовувався мотовоз ТУ2М-011812.  

Микуличин

Тут вузькоколійка була побудована протягом 1910-14 років. Її колія

складала 760 мм. Та після війни перешита на 750 мм. Довжина колії складала 20,9 км.. У 1960-х роках на дорозі працював мотовоз ТУ2М чи ТУ2МК, до нього – два паровози ПТ4. Залізний міст через ріку Прутець Чемигівський побудовано в 1913 році і у 2000 році він ще існував. Закрита вузькоколійка в 1969 році після повені на ріці.

Надвірна – Зелена (гілки на Хрипелів і Добошанку) – Бистриця (гілка на Довжинець) – Салатрук

Лісовозна лінія Надвірна – Бистриця (33 км), шириною колії 760 мм, була побудована Австрією в 1897-1901 роках. Потім були добудовані гілки на Довжинець (1902-1903 роки, 10 км ), Салатрук (1913 рік, 9 км ), Хрипелів (1904 рік., 5 км ) і Добошанку (1926 рік). Всі лінії були перешиті на 750 мм в 1947 році. Тоді ж бокові гілки були подовжені. На залізниці працювали паровози ПТ4, Гр і мотовози ТУ2МК та МУЗ-4. Система сильно постраждала від повені в 1969 році і була закрита, за винятком ділянки Бистриця – Салатрук, яка проіснувала до 1978 року.

У Львівській області існували такі вузькоколійки:

Броди – Шнирів

Це лісовозно – промислова лінія. Збудована в 1912-1913 роках, її колія – 760 мм. Це була солідна інженерна споруда на високих дамбах без крутих схилів. Довжина її становила 39 км. Влітку 1915 року російська армія розібрала перші 31 км колії, пізніше австрійська армія розібрала рештки. Після 1919 року перші 18 км було відбудовано польською владою з колією 600 мм. До реконструкції на вузькоколійці працювали танк-паровози O&K 6506 і 6507 (1913 року випуску, 013-0Т), захоплені у німців російськими військами в 1915 році. У даний час вузькоколійка недіюча, але дата закриття її невідома.

Верхнє Синєвидне – Корчин – Крушельниця – Сопот – Довге – Рибник – Зубриця – Малльманнсталь

Головну лінію вузькоколійки від Верхнього Синєвидного до Мальмансталю (в цього села немає української назви, воно було зруйновано ще "за Австрії"!) збудовано в 1895-1913 роках від Синєвидного до Рибника долиною р. Стрий. Локомотивне депо було в Синєвидному. В 1928 році була збудовано гілку Майдан – Зубриця та декілька відгалужень.

Обидві головні лінії закінчувалися в горах, біля Завадки (вузькоколійка Турка) та по інший бік вододілу. Початкова ширина колії становила 800 мм

(як в Сколе і Зелемянці), а в 1948 році – 750 мм. На ділянці Майдан – Зубриця було декілька великих мостів, залишки яких можна спостерігати і досі. На вузькоколійці працювали паровози ПТ4 і ВП1.  Система зруйнована повінню в 1968 році, а в 1969 році взагалі розібрана.

Сколе (Демня) – Коростів – Мала

Головну лінію цієї вузькоколійки збудовано в 1888-1893 роках. Колія була шириною 800 мм. Пізніше були побудовані гілки Коростів – Гута, Липа і Мала – Велика Бутильва та Мала Бутивля. Вузькоколійки і навколишні ліси належали баронам братам Грьодель (їх замок знаходився в Демні). До 1947 року по лінії ходили 4 танк-паровози Краусс/Лінц (0-2-0Т) з іменами "Гута", "Орава", "Коростів" і "Опір". В 1947 році лінія була перешита на 750 мм. Лінії на південь від Коростова (Гута, Липа) закриті біля 1960 року, основна лінія – в 1970-і роки. Замок в Демні все ще стоїть і використовується під школу, але його сильно зруйновано і він потребує реставрації.  

Турка – Ільник – Риків – Завадка

Так називалась перша секція лісовозної вузькоколійки. Ширина її колії – 760 мм. Була побудована в 1907 році