2.2 ВИКОРИСТАННЯ ВУЗЬКОКОЛІЙНИХ ЗАЛІЗНИЦЬ В ТУРИСТИЧНИХ ТА ПРОМИСЛОВО-ТУРИСТИЧНИХ ЦІЛЯХ

Вузькоколійні залізниці – скорочено ВЗ (зокрема, шириною колії 750 мм) показали себе на певному етапі розвитку технології як високоефективний поліфункціональний промисловий транспорт. В Карпатському регіоні України, що охоплює Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську та Чернівецьку області, вузькоколійки набули найбільшого використання в таких галузях (у відсотках):

· лісопереробна – 85;

· видобування торфу, бурого вугілля та горючих сланців – 10;

· виробництво цегли та будівельних матеріалів – 4,5;

· видобуток солі – 0,3;

· спеціалізовані пасажирські та товаро-пасажирські перевезення – 0,2.

Нові підходи до ведення лісового господарства, зокрема збільшення автотракторного лісовивезення, економічна криза 90-х, що супроводилася спадом видобутку торфу, бурого вугілля та горючих сланців, технологічне переозброєння виробництва будівельних матеріалів стали першою групою причин, що призвели до закриття та, по суті, варварського нищення багатьох вузькоколійок. До інших причин зниження обсягу перевезень на вузькоколійних залізницях можна віднести незбалансовану цінову політику Укрзалізниці, коли тарифи на перевезення мережею вузькоколійок, що належали даній структурі, практично дорівнювали тарифам загальної мережі (без врахування специфіки рухомого складу, можливостей вдосконалення штатного розкладу тощо). Цей аспект особливо відчутно вдарив по одній з найбільших мереж – Боржавській залізниці (Закарпатська область). Однією з особливістю даної системи була значна кількість та протяжність відомчих ліній вузькоколійок, що виходили на стрижневу вузькоколійку Довге-Іршава-Хмільник-Виноградів-Берегово, яка належить Укрзалізниці. Існує також ряд інших причин: приватизація лісопереробних підприємств без врахування можливостей спільної та різнобічної експлуатації ліній вузькоколійок, "вторинність" вузькоколійок для Укрзалізниці, втрата вузькоколійок військово-стратегічного значення. Дана група чинників поставила на межу загибелі Брошнівську, Усть-Чорнянську та Гайворонську системи, а також лінію Антонівка-Зарічне. Разом з тим міжнародний досвід показує [38], що вузькоколійки після втрати суто транспортно-технологічних функцій можуть відігравати роль туристичної атракції, що ефективно вписується в інфраструктуру регіону. Важливим моментом є те, що такі залізниці практично не порушують екологічний баланс різноманітних заповідних парків та заказників, прикладом можуть слугувати залізниці в Сновдовні (Уельс, Велика Британія) та Бєщадському парку (Польща).

Утворення таких залізниць в Україні можливе трьома шляхами:

· промислово-технологічна експлуатація залізниці та організація оглядових екскурсій для технічних туристів й освітніх лекцій для учнів та студентів профільних спеціальностей;

· туристично-промислова експлуатація залізниці, що передбачає наявність вантажних (технологічних перевезень) та туристичних пасажирських маршрутів. Можливе плавне виведення завмираючих технологічних дільниць на туристичне використання маршруту з наступною його оптимізацією;

· пасажирсько-туристична залізниця.

Перший шлях є оптимальний при високоефективній та незбитковій експлуатації вузькоколійок як промислово-технологічного транспорту і неможливості організації туристичного маршруту (приклад – залізниці в Коломиї, Вижниці та Сваляві), такі залізниці можуть перерости в ранг виключно туристично-освітянської атракції лише після закриття підприємства і створення музею. Другий – при рентабельній експлуатації вузькоколійки як промислово-технологічного транспорту та можливості організації туристичного маршруту (приклад Брошнів, Вигода, Усть-Чорна), це особливо важливо за умов зниження в майбутньому значення залізниці як технологічної магістралі, бо дозволяє здійснювати плавну і безболісну переорієнтацію. Третій шлях актуальний для ліній, що втратили своє значення технологічних чи вантажних магістралей, але знаходяться в (або поблизу) туристично привабливих місцях, зонах відпочинку, густо населених регіонах зі значним ступенем добової та тижневої міграції населення.

Більшість залізниць Карпатського регіону, за винятком Боржавської, формувалися виключно як промислові. Хоча були й інші приклади, які зараз можна згадувати лише з ностальгією: демонтований приміський паровий трамвай Коломия-Печеніжин, сертифіковані пасажирські перевезення на головних лініях Брошнівської вузькоколійки (на даний час функціонує лише лісовозна траса Осмолода-Дарів), сертифікована в 30-х роках ХХ ст. туристична Сколівська вузькоколійка (зараз демонтована). На даний момент єдиним лідером за обсягами товарно-пасажирських перевезень залишається Вигодська лісова залізниця. Однак і вона зазнала значного скорочення траси, зокрема розібрано лінію в долині р. Свічі, яка була внесена в пасажирський розклад РКР в 30-ті роки ХХ ст. Це, а також розмаїтість форм власності та проблеми з оновленням рухомого складу дає підставу вважати, що створення туристичних вузькоколійних залізниць реалізується через врегулювання таких аспектів:

· соціально-психологічного – полягає в проведенні роз'яснювальної роботи серед населення (в основному сільських общин) з метою організації його на збереження залізниць і передбачає кардинальну зміну психології місцевого населення, виховання відчуття колективної відповідальності за долю залізниці, ґрунтується на засадах інтегрального розуміння прибутковості туристичного бізнесу; ці процеси викликають утворення ініціативних груп та громадських організацій, що проводять активну популяризацію залізничної спадщини, організовують волонтерський рух по збереженню та відновленню залізниці тощо;

· організаційного – пов'язаний з організацією комерційної або громадської структури з безпосередньої експлуатації переорієнтованої залізниці;

· юридичного – правові аспекти пов'язані зі зміною статусу та власності залізниці, правове регулювання перевезень (створення нормативів, правил технічної експлуатації, інструкцій з сигналізації, вантажних робіт тощо) в тому числі ліцензування пасажирсько-туристичних перевезень, екологічне нормування діяльності;

· технічного – експлуатація, планове обслуговування рухомого складу та спеціальних механізмів, шляху, цивільних споруд, засобів зв'язку та сигналізації;

· освітянського – підготовка висококваліфікованих спеціалістів з експлуатації туристичних залізниць.

Технічна експлуатація будь-якої вузькоколійної залізниці пов'язана з врегулюванням таких позицій:

· рухомий склад – закупівля, утримання, планове обслуговування, комплектація, реновація тощо;

· утримання шляху та цивільних споруд;

· удосконалення схем ліній;

· засоби зв'язку та сигналізації;

· організація управління та перевезень.

Сьогодні на вузькоколійних залізницях Карпат та Галичини левову частку тягового рухомого складу та спецмеханізмів складають машини