Причіпний рухомий склад наявний на вузькоколійних залізницях, що співпрацюють з Форумом "Карпатський трамвай" (Боржавська, Вигодська, Коломия, ЛДЗ, Осмолода, Стоянівський та Лопатинський торфобрикетний заводи) парк пасажирських вагонів ділиться приблизно порівну між ПВ-40, ПВ-51 (Деміхов, Росія) та іноземними виробництва "Пафаг" (Польща), а також вантажо-пасажирські заводу "Веймар" (Німеччина) [3, 17]. Основні елементи технологічної системи "туристичний поїзд": 1 – локомотив; 2 – вагон; 3 – двигун; 4 – передача; 5 – органи управління і зв'язку; 6 – система гальмування; 7 – колія (верхня та нижня будова).

Причіпний рухомий склад лісовозних залізниць у Вигоді та Осмолоді є більш цікавим та розмаїтим. Крім лісовозних платформ виробництва Демихівського заводу та зчепів РТ-2, Т-55, збереглася значна кількість зчепів та критих товарних або товаро-пасажирських вагонів виробництва Австрії, Угорщини та Німеччини, періоду 1910-30-х років. Особливо цікавими в цьому розумінні є вагонетки австрійського виробництва на цегельному заводі в Коломиї та зчепи Веймарського заводу, які досі дуже успішно експлуатуються. З іншого боку, бортові платформи та криті товарні вагони можуть бути використані як шасі для туристичного рухомого складу. Отже, на даний момент для туристичних цілей можуть використовуватися пасажирські та вантажо-пасажирські вагони всіх типів, а також криті вагони різних виробників. Реально можна використати шасі деяких платформ для виготовлення літніх туристичних вагонів-кабріолетів за типом, що існували на Сколівській вузькоколійці в 30-х роках ХХ ст., з дерев'яним фасонним оформленням, що легко реалізувати в місцевих умовах.

Найбільше є магістральних локомотивів типу ТУ7 та ТУ2. Локомотиви ТУ2 зняті з виробництва, запчастини відсутні, а спеціалізований ремонтний завод знаходиться в Гайвороні, транспортування локомотивів даного типу на капремонт пов'язано зі значними витратами (особливо для приватних підприємств). Локомотиви ТУ7 є більш модернові, але обладнані гідропередачею, що унеможливлює їх експлуатацію на залізницях в межах парків, заповідників та суміжних територіях. Ремонт та профілактика гідропередач також пов'язана зі значними проблемами, оскільки вимагає спеціалізованого обладнання та кваліфікованих спеціалістів. Хоча таке підприємство існує в регіоні "Львівський завод гідромеханічних передач". Оснащення даного локомотива ТУ7 дизелем 1Д12400К робить його використання економічноневигідним через завищені норми витрат паливно-мастильних матеріалів. Не кажучи про те, що використання даного локомотива, як і ТУ2 можливе тільки на магістральних лініях з капітальною баластною призмою, яка є лише на деповській лінії у Вигоді, частково у Стоянові та на центральних лініях Боржавської залізниці. На даний час ТУ7 – єдиний вузькоколійний тепловоз на теренах СНД, який може бути виготовлений на замовлення (через його взаємозамінність з ширококолійним ТГМ-40). Однак скористатися такою послугою малі залізниці не мають можливості. Це викликано високою ціною одиниці, малою кількісною потребою та переліченими вище недоліками.

Основними універсальними (маневрові, вивізні роботи, товаро-пасажирські перевезення) економічними локомотивами, що придатні для використання на всіх протяжності лініях, а також для туристичних перевезень є тепловози ТУ6, ТУ8, а також тепловози ТУ4 з демонтованою гідропередачею та двигунами ЯМЗ. Добре себе проявили себе також кранові модифікації цих тепловозів ТУ26Д та ТУ-8Г, хоча початково вони не призначалися для вивізної та пасажирської роботи. Однак практика експлуатації їх на лініях Вигодської лісової залізниці та Брошнівської системи підтверджує, що ці легкі локомотиви добре працюють на вивозі з вусів та пасажирській роботі. Існує практика демонтажу кранової установки (лісокомбінат Осмолода), що перетворює ТУ-8Г в мотовоз легкого типу.

Особливо зручними для туристично-пасажирських перевезень є пасажирські мотриси ТУ-8П, ТУ-6П з комфортабельними салонами з кондиціюванням, а також модернізовані самохідні електростанції ЭСУ 1, 2, 3 (з 8-місним салоном). Аналогічно придатні також дрезини Уа, ПД та СМД (з 9-місним салоном), однак для безпечної експлуатації необхідно використовувати лінії з розворотним трикутником або додатково обладнувати їх пультом для зворотного руху. Для туристичних перевезень лініями з легкою будовою можуть використовуватися дрезини типу ГМД після незначної реконструкції екіпажної частини та мотор-привідної групи.

Для гарантії безпечного руху необхідно облаштовувати туристично-пасажирські поїзди загальними пневматичними гальмами, ручне гальмування можливе при використанні потягу в складі одного вагона і тепловоза, паровоза і вагона (якщо паровоз необладнаний такими системами) або поїздів у складі однієї дрезини ПД, СМД або ГМД. Більшість наявного рухомого складу придатна для цього, однак необхідно провести роботу з профілактики та реставрації пневмосистем, оскільки для виробничих перевезень останніми десятиріччями вони не використовувалися. Саморобний та старий рухомий склад у міру можливості необхідно обладнувати такими системами.

Бажання використовувати парові локомотиви, як цікаву туристичну атракцію, впирається в необхідність реставрації колії, зокрема реконструкції кривих на ділянках можливих паровозних турів. Туристичні та сервісні фірми – це розвиток інфраструктури, організація турів, проведення змістовних екскурсій. Причому перші два учасники – здійснюють амортизаційні відрахування від вартості продукції та вартості турпослуг на ремонт і утримання рухомого складу та колії. Науково-виробнича фірма може здійснювати самостійні проекти з впровадження передових технологій з ремонту, обслуговування рухомого складу, інформаційно-рекламне, проектне забезпечення, внутрішній нагляд за експлуатаційною дисципліною, організація громадських та волонтерських проектів. Ремонт історичного рухомого складу може здійснюватися за аналогічними підходами з використанням міжнародних структур, взаємодія з громадськими організаціями, що повинні популяризувати ідею збереження та реорганізації залізниць, організовувати місцеве населення на їх підтримку [41].

Розділ 3 «КАРПАТСЬКИЙ ТРАМВАЙ» ЯК ПЕРСПЕКТИВНА ТУРИСТИЧНА АТРАКЦІЯ

3.1.