6.1 Характеристики електробезпечних факторів при виробництві РЕА . . . . . . . . . 43

6.2 Система заходів і засобів, щодо електробезпеки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 44

ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 45

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 46

ДОДАТОК А Перелік елементів

ДОДАТОК Б Специфікація

ВСТУП

Мікроелектроніка є однією з областей науки і техніки, що швидко розвиваються. Безперервно покращуються технічні характеристики і розширюються функціональні можливості мікроелектронних виробів — інтегральних мікросхем. Вдосконалення інтегральних мікросхем продовжуватиметься, хоча темпи цього процесу поступово сповільнюватимуться у міру наближення параметрів мікросхем до граничних значень, визначуваних принциповими фізичними обмеженнями. Вдосконалення мікросхем досягається завдяки прогресу у всіх трьох основних розділах мікроелектроніки — фізиці, технології і схемотехніці.

Мікросхемотехніка (інтегральна схемотехніка) — розділ мікро-электроніки, охоплюючий дослідження і розробку схемотехнічних рішень (електричних і структурних схем), що використовуються в інтегральних мікросхемах і в радіоелектронній апаратурі на їх основі.

Сучасні інтегральні мікросхеми є достатньо складними електронними пристроями, тому використовуються два рівні їх уявлення схемотехніки. Перший найдетальніший рівень, — електрична схема, що є з'єднанням окремих компонентів: транзисторів, діодів, резисторів і інших елементів. Другий, більш загальний рівень, – це структурна схема, що є з'єднанням окремих логічних елементів (тригерів (для цифрових мікросхем)) або аналогових каскадів (для аналогових мікросхем).

1 ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

1.1 Коротка порівняльна характеристика подібних типів логічних пробників

На сьогоднішній день розвиток радіоелектроніки досяг великого рівня. Промисловість має змогу виготовляти велику кількість видів пристроїв. Але в процесі експлуатації кожний вид приладу підлягає додаткового регулювання або в деяких випадках — інколи і ремонту. Для ремонту апаратури потрібні прилади спеціального призначення, які коштують не дешево. Це не дає змогу кожному радіоаматору мати в своєму складі дані прилади. Тому радіоаматори знаходять вихід із даної ситуації, виготовляючи різні так звані “пробники”. Ці пробники можуть виконувати різні функції‚ в залежності від потреб радіоаматорів. Як правило, пробники тільки перевіряють наявність сигналу і його полярність, але не показують форму сигналу.

Існує багато типів логічних пробників, які мають різну конструкцію, різні типи дискретизації використовуваних елементів, тобто логічні пробники можуть базуватися як на дискретних елементах, так і на ІМС, в залежності від вимог, які ставляться перед даним типом приладу.

Пробники, як правило, мають мінімальну ціну, обмежену кількість радіоелементів і виконують тільки одну ( інколи дві ) функцію. Тому в якості теми дипломного проектування я вибрав тему: “Розробка пробника із цифровою індикацією”, який використовується в цифровій техніці. Він призначений для перевірки наявності в апаратурі цифрових сигналів, тобто логічного нуля і логічної одиниці. Результат вимірювань висвічується на дисплеї.

Також пробники можуть мати різні типи індикації сигналу. В якості індикаторів можуть бути в найпростішому випадку стрілочні індикатори, світлодіоди або навіть і телефонні капсулі, і динамічні головки. В складніших типах пробників можуть використовуватись світлодіодна індикатори із різною кількістю сегментів, світлодіодні матриці або індикатори на основі рідких кристалів. Якщо використовувати

сучасні графічні індикатори на основі рідких кристалів, то можна відобразити навіть і форму сигналу. Але використання даних типів графічних індикаторів являється не рентабельним із – за високої вартості індикаторів.

Даний тип пробника, який був використаний в якості експериментального взірця в даному дипломному проекті, забезпечений індикацією із використанням подвійного 7 – сегментного світлодіодного індикатора.

Розглянемо кілька видів пробників і їх принцип роботи.

1. За відсутності вхідного сигналу на виході логічного елемента DD1.1 діє напруга низького рівня, а на виході логічного елемента DD1.2 - високого рівня. Світлодіоди HL1 і HL2 не світяться.

Рисунок 1.1 - Схема електрична принципова пробника (варіант1)

При подачі на вхід напруги низького рівня (0...0.4 В) стан логічного елемента DD1.2 не змінюється, а на виході DD1.1 з'являється напруга високого рівня (оскільки на входи DD1.1 через відкритий діод VD1 подана напруга низького рівня). Спалахує світло діод HL1, відображаючи рівень логічного 0. Якщо ж на вхід подана напруга високого

рівня, то через діод VD2, що відкрився, ця напруга подається на входи логічного елемента DD1.2; на виході DD1.2 з'являється напруга низького рівня і спалахує світлодіод HL2, показуючи рівень логічної 1. Стан же елемента DD1.1 при цьому не змінюється, світлодіод HL1 не горить.

2. На рисунку 1.2 представлена схема іншого логічного пробника, аналогічного за принципом роботи попередньому.

Рисунок 1.2 - Принципова схема пробника (варіант 2)

Відмінність полягає в тому, що інформація про логічні рівні напруги виводиться на світлодіодний семи сегментний цифровий індикатор. Для управління сегментами в пробника додані логічні елементи DD1.3, DD1.4 і діоди VD3, VD4. Сегменти, виходи яки мають номер 10, 13, відображають логічну 1, а всі шість сегментів - логічний 0.