Повна собівартість – це всі витрати по виробництву і збуту продукції в цілому по підприємству.

Під калькулюванням собівартості розуміється процес розрахунку собівартості одиниці продукції. Кінцевим результатом калькуляційних розрахунків є складання калькуляції – документа, в якому дані всі витрати на виробництво ті збут одиниці продукції в розрізі статей витрат на виріб за плановими нормами витрат сировини, матеріалів, палива, енергії, заробітної плати і планових коефіцієнтів невиробничих витрат.

Калькулювання здійснюється за такими калькуляційними статтями:

Вартість основних та допоміжних матеріалів.

Ця калькуляційна стаття включає в себе вартість всіх основних та допоміжних матеріалів, з яких виготовляється конкретний вид продукції. Для визначення вартості

цієї калькуляційної статті, відділ головного технолога розробляє норми витрат матеріалів, де вказується, з якого матеріалу виготовляється продукція, його марка.

Вартість комплектуючих виробів.

Вартість комплектуючих виробів складається із вартості тих виробів, якими комплектується дана продукція. Вартість комплектуючих виробів визначається добутком кількості комплектуючих виробів на їх ціну.

Транспортно – заготівельні витрати.

Сюди входить транспортування та заготівля основних та допоміжних матеріалів, комплектуючих виробів. Визначається дана стаття у певному відсотку від суми першої і другої статей.

Основна заробітна плата виробничих робітників.

Основна заробітна плата виробничих робітників, які безпосередньо зайняті виготовленням основної продукції і вираховується, виходячи із тарифної ставки або розцінки на виріб.

Відрахування або соціальне страхування.

Ця калькуляційна стаття вираховується у певному відсотку від основної заробітної плати виробничих працівників.

Витрати на утримання устаткування.

До них відносяться витрати, пов’язані із утриманням та поточним ремонтом устаткування; амортизаційні відрахування; зарплата, відрахування на соціальне страхування допоміжних робітників по ремонту та обслуговуванню устаткування. Сума цих всіх витрат складає вартість даної калькуляційної статті.

Відсоток на утримання устаткування визначається за формулою:

(5.1)

де ВВУ – сума всіх витрат на отримання устаткування за рік в грн.;

Осн. З. П. В. Р. – основна заробітна плата виробничих робітників за рік в грн.

Цехові витрати.

Ця стаття складається із заробітної плати із відрахуванням на соціальне страхування апарату, що керує цехом, із витрат на електроенергію, воду, тепло, витрати, які пов’язані із ремонтом та обслуговуванням. Всі перелічені витрати складають суму цехових витрат на рік і у відношенні їх до основної зарплати виробничих робітників за рік можна вирахувати відсоток цехових витрат:

. (5.2) Якщо підсумувати всі сім попередніх калькуляційних статей, ми отримаємо цехову собівартість.

Загально – заводські витрати.

Сюди входять витрати, пов’язані із утриманням і ремонтом будівель загальнозаводського призначення, зарплата із відрахуванням на соцстрах апарату керування підприємством, витрати на відрядження, телефонні витрати, поштові витрати.

У відношенні до основної заробітної плати на рік вираховується відсоток загально – заводських витрат:

. (5.3) Виробнича собівартість.

Виробнича собівартість визначається сумуванням всіх восьми попередніх статей і показує в що обходиться підприємству виготовлення продукції.

Поза виробничі витрати.

Поза виробничі витрати – це витрати, пов’язані із упаковкою

виготовленої

продукції. Ця калькуляційна стаття вираховується добутком відсотку поза

виробничих витрат на виробничу собівартість.

Повна собівартість.

Повна собівартість – це всі витрати по виробництву і збуту продукції і вираховується сумуванням виробничої собівартості та поза виробничих витрат.

Розрахунок собівартості пробника із цифровою індикацією за

калькуляційними статтями

Розрахунок статті 1. Вартість основних та допоміжних матеріалів, що йдуть на виготовлення пробника із цифровою індикацією розрахована в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1 – Вартість основних та допоміжних матеріалів |

Найменування матеріалів | Норма

витрат | Ціна, грн. | Витрати на

виріб, грн.

1. | Припій ПОС – 61 | 0,011 кг | 40 грн / кг | 0,44

2. | Каніфоль соснова | 0,015 кг | 10 грн / кг | 0,15

3. | Спирт етиловий | 0,008 л | 9 грн / л | 0,072

4. | Соляна кислота | 0,002 л | 20 грн / л | 0,04

5. | Сірчана кислота | 0,002 л | 20 грн / л | 0,04

6. | Хлорне залізо | 0,05 кг | 25 грн / кг | 1,25

7. | Провід МНВ | 0,015 м | 4 грн / м | 0,06

8. | Склотекстоліт СФ – 1,5 | 0,0029 | 60 грн / м2 | 0,174

Всього, грн | 2,226

Розрахунок статті 2. Вартість комплектуючих виробів на складання пробника із цифровою індикацією розрахована в таблиці 5.2.

Таблиця 5.2. |

Найменування

комплектуючого | Марка | Кільк.

шт. | Ціна за

1 шт, грн. | Вартість на виріб, грн

1. | Діод | 1N4007 | 1 | 0.8 | 0,8

2. | 7 – сегментний

індикатор | TDDG 5551 - M | 1 | 8,5 | 8,5

3. | Світлодіоди | АЛ 307 | 2 | 0,5 | 1,0

4. | Конденсатор | К50 – 35 Ч

220 мкФЧ16В | 1 | 0,8 | 0,8

5. | Мікросхема | К155ЛН1 | 1 | 1,5 | 1,5

6. | Мікросхема | К155ЛА3 | 1 | 1,5 | 1,5

7. | Резистори | МЛТ-0,125 | 12 | 0,05 | 0,6

8. | Стабілітрон | КС156Г | 1 | 1,2 | 1,2

9. | Транзистор | КТ6114А | 1 | 1,5 | 1,2

Всього, грн | 17,1

Розрахунок статті 4. Заробітна плата основних робітників визначається виходячи із нормогодин, які потрібні на виготовлення виробу і тарифною ставкою робітника по найвищому розряду. На виготовлення пробника із цифровою індикацією потрібно 1,7 нормогодини, найвищий розряд – четвертий, тарифна ставка даного розряду – 1,91 грн.

Тоді:

Осн. З. П. В. Р. = Н · Ст. (5,4)

де Н – нормогодини на виготовлення пробника із цифровою індикацією;

Ст - ставка четвертого розряду.

Звідси:

Осн. З. П. В. Р. = 1,7 · 1,91 = 3,25 грн.

Розрахунки інших статей здійснюється із врахуванням відсотків, вказаних в