Загалом ліцензуванню підлягатимуть: послуги фіксованого телефонного зв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного) з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку; послуги рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку; технічне обслуговування і експлуатація мереж ефірного теле- та радіомовлення, проводового радіомовлення та кабельного телебачення, надання в користування каналів електрозв’язку.

Комісія регулюватиме тарифи на загальнодоступні послуги та надаватиме дозвіл монопольним (домінуючим) операторам телекомунікацій на користування каналами електрозв’язку. Що ж це за загальнодоступні телекомунікаційні послуги? Передусім це послуги фіксованого телефонного (місцевого, міжміського, міжнародного) зв’язку, за винятком послуг, що надаються з використанням безпроводового доступу, в тому числі служб екстреного виклику, послуги довідкових служб, зв’язку за допомогою таксофонів та з переговорних пунктів, факсимільного і телеграфного зв’язку.

Закон містить регуляторні норми й щодо інших ключових аспектів діяльності у сфері телекомунікацій. Зокрема визначає умови застосування технічних засобів телекомунікацій, привила взаємодії операторів та взаємоз’єднання мереж, встановлює порядок розподілу та використання номерного ресурсу, норми щодо адміністрування адресного простору української частини мережі Інтернет, встановлює права, обов’язки та відповідальність споживачів, операторів та провайдерів телекомунікацій.

Разом з тим, відповідно до Закону “Про радіочастотний ресурс України” розподіл і використання радіочастотного ресурсу для здійснення діяльності у сфері телекомунікацій і надалі здійснюватиме Держкомзв’язку.

Державний комітет зв’язку та інформатизації вибудовує свою політику таким чином, щоб створити умови для прискореного розвитку зв’язку та інформатизації, широкого впровадження інформаційних технологій і найсучасніших засобів зв’язку, формування національних інформаційних ресурсів і, що не менш важливо, становлення правових відносин у галузі.

А потенційні можливості нашої країни величезні: бо ж маємо неабиякий науково-технологічний, виробничий та освітянський потенціал і висококваліфіковані кадри. Скажімо, за кількістю сертифікованих програмістів Україна посідає четверте місце в світі, а вітчизняні навчальні заклади готують щороку близько 50 тис. Дипломованих ІТ-фахівців.

І насамкінець додам, що рівень цивілізованості будь-якої країни в сучасному світі багато в чому визначається показником розвинутості її телекомунікаційних систем і стану запровадження новітніх технологій.

За роки незалежності галузь зв’язку стала потужною інфраструктурою і довела свою здатність ефективно і прибутково працювати. З року в рік зростають обсяги послуг, що надаються (у середньому на 20 відсотків щорічно), за рахунок власних коштів підприємств і кредитних ресурсів, у тому числі й міжнародних інвестицій, вводяться в дію нові потужності.

Одним з найважливіших результатів нашої роботи є створення можливостей інтегруватися у світові інформаційно-телекомунікаційні мережі, що й надалі сприятиме активному інвестуванню в цю прибуткову галузь народного господарства України.