Перший самий довгий лист ресори називається корінним. Його кінцями ресора кріпиться до рами машини. В центрі листи ресори кріпляться болтами, а по краям стягнуті хомутами; між листами наносять мастило. Застосовуються також ресори у вигляді витих пружин та довгих пружних валів, працюючих на скручення. Відомо застосування ресор з гумою.

Принцип дії амортизатора заснован на опорі в’язкої рідини, яка перетікає через малі отвори з одної порожнини в іншу під тиском дії поршня, зв’язаним з ресорою і здійснюючи разом з нею коливання. Широке розповсюдження отримали амортизатори двохсторонньої дії, в яких опір здійснюється рідиною при русі поршня в обидві сторони.

5.1 Колісний рушій

Колісний рушій представляє собою колесо, яке складається з обода, ступиці і диску. Колеса бувають, як жорсткі; коли металічний обід безпосередньо перекачується по грунту або наділений масивним литим гумовим колом, так і оснащенні пневматичними шинами. В сучасних машинах найбільше застосування отримали м’які колеса.

Пневматичні шини представляють собою порожнисті еластичні балони, наповнені стисненим повітрям. Під час кочення колеса, шина стискається під дією ваги машини і поштовхів від нерівностей дороги. Основне навантаження на колісний рушій сприймається повітрям і тільки 8 – 10% стінками шини. Оскільки жорсткість пневматичної шини в основному залежить від того, під яким тиском знаходиться в ній повітря, розрізняють шини високого (0,5-0,7мПа), низького (до 0,18мПа) і понаднизького тиску(0,05-0,08мПа).

В шинах понаднизького тиску застосовується система централізованої підкачки і регулювання тиску в них. При русі машини з такими шинами по заболоченій місцевості, тиск в шинах знижують до мінімуму; при цьому прохідність машини зростає. При виїзді на тверду дорогу тиск знову підвищують. Завд’яки цьому при русі по дорозі шина меньше деформується, а в результаті чого опір коченню зменьшується, а термін служби збільшується.

Шина складається із покришки, камери і обвідної стрічки, яка захищає камеру зі сторони ободу. В зовнішній будові покришки розрізняють бігову частину, бортову частину і бокові стінки, з’єднюючі обидві частини. У внутрішній будові розрізняють каркас, протектор, подушечний шар, боковини і крилама з сердечником.

В спеціальних машинах для будівництва магістральних трубопроводів все частіше застосовуються безкамерні шини, в яких камера відсутня, а повітря накачується у внутрішню порожнину колеса. Перевагою безкамерних шин є швидке охолодження, мала вага і більша безпека при русі.

В машинах, призначених для роботи в болотястій місцевості, застосовуються безкамерні арочні шини, які відрізняються широким профілем, низьким тиском (0,05 – 0,14 мПа), сильно розвинутим грунтозчепленням.

5.2 Гусеничний рушій

Гусеничний рушій служить для забезпечення руху машини по ґрунтовим дорогам і бездоріжжю. Його відмінною особливістю є наявність безкінечної шарнірної стрічки – гусениці. При роботі рушія гусениця, неперервно перекачуючись, розгортається по грунту, утворюючи рельсовий шлях, по якому за допомогою ведучого колеса переміщується на опорних катках сама машина.

Металічна гусениця складається з окремих траків шарнірно з’єднаних між собою пальцями і втулками для зняття гусениці одне із його зє’днаних зроблено роз’ємним. До кожної пари траків кріпиться болтами металічна пластина – башмак, який передає тиск на грунт. Для збільшення зчеплення з грунтом в нижній частині кожного башмака є спеціальний виступ – шпора або грунтозацеп.

Ведуча зірочка, сприймає обертовий момент від останньої марки трансмісії і забезпечує пересування машини.

Натяжний механізм служить для регулювання і підтримання правильного натягу гусениці і складається з натяжного пристрою. Натяг гусениці регулюється шляхом переміщення натяжного колеса спеціальним пристроєм. Надмірний натяг гусениці призводить до швидкого зносу гусениці і збільшує затрати потужності. При наїзді передньої частини гусеничного рушія на яку небудь перешкоду або при попаданні твердих предметів між зірочкою і траками гусениці натяжне колесо відходить назад і стискає пружину, пом’якшуючи тим самим отриманим рушієм удар і запобігає поломці його деталі. Іноді натяжний механізм розміщується в задній частині гусениці. Викликане цим деяке погіршення роботи рушія проявляється у зв’язку з малими швидкостями робочого ходу.

Опорні кадки служать для забезпечення перекатування машини а також передачі на гусеничний ланцюг ваги трактора. Робота опорних катків протікає в дуже важких умовах, так як при русі по нерівній дорозі відбувається нерівномірне навантаження окремих катків, на які може передаватися значна частина ваги машини. Конструкція опорних катків повинна забезпечувати запобіганню болота в підшипники.

Підтримуючі катки служать для підтримання верхньої частини гусениці, зменшує тим самим її прогинання під дією особистої ваги. Підтримуючи катки не несуть значного навантаження і працюють в більш сприятливих умовах, чим опорні. У зв’язку з цим їхня конструкція значно простіша і вага менша. В залежності від довжини гусениці буває два – три підтримуючих катка.

5.3 Гумово – металічна гусениця

Складається із двох паралельних гумово – тросових стрічок, які з’єднані між собою металічними траками. Траки штампуються із пружинної листової сталі і мають в передній частині вигини. Траки кріпляться зі стрічками болтами. Для збільшення жорсткості гусениці і надійнішого болтового зє’днання на внутрішню сторону стрічок накладають металічні пластини. Болти стягують пластини з траком, зажимаючи між ними стрічку. При цьому болти розташовують таким чином, щоб їх головки знаходились на пластинах, а гайки – на траках. Гайки стопоряться пружинними шайбами. Вигини траків утворюють бігову доріжку, по якій котяться опорні катки.

Розривне зусилля гумово – тросової стрічки має складати не менше 40 тон. Гумово – металічна гусениця набагато легша металічної; володіє безшумним ходом і