із ви-зна-че-ни-ми фі-зи-ко – хі-мі-ч-ни-ми вла-с-ти-во-с-тя-ми. Ши-х-та під ді-єю ви-со-ких те-м-пе-ра-тур, які ви-ни-ка-ють під час спа-лен-ня па-ли-ва, роз-пла-в-ля-єть-ся, го-мо-ге-ні-зу-єть-ся, охо-ло-джу-єть-ся та по-сту-пає на ви-ро-б-лян-ня.
Про-цес скло-ут-во-рен-ня про-ті-кає в де-кі-ль-ка ета-пів.
Си-лі-ка-то-у-т-во-рен-ня. До кі-н-ця цьо-го ета-пу у ши-х-ті не за-ли-ша-єть-ся окре-мих ком-по-не-н-тів. Бі-ль-шість га-зо-по-ді-б-них ком-по-не-н-тів вже ви-да-ле-но, скла-до-ві ча-с-т-ки пе-ре-те-р-пі-ли ряд фі-зи-ч-них та хі-мі-ч-них пе-ре-тво-рень. Між ком-по-не-н-та-ми ши-х-ти прой-ш-ли всі ос-но-в-ні твер-до-фа-з-ні ре-а-к-ції і во-на уяв-ляє со-бою спе-че-ну ма-су, яка скла-да-єть-ся з си-лі-ка-тів та ок-си-ду кре-ме-ню.
Скло-ут-во-рен-ня. Цей етап ха-ра-к-те-ри-зу-єть-ся тим, що на-при-кі-н-ці ета-пу скло-ма-са стає про-зо-ро-ю. В ній вже від-су-т-ні не про-ва-ре-ні ча-с-т-ки ши-х-ти, адже во-на ще про-ни-за-на ве-ли-кою кі-ль-кі-с-тю бу-ль-ба-шок та зви-вин і за-ли-ша-єть-ся не-од-но-рі-д-но-ю. Для зви-чай-но-го та-р-но-го скла цей етап скі-н-ча-єть-ся при 1150-12000С.
Осві-т-лен-ня. На цьо-му ета-пі скло-ма-са стає менш в’я-з-кою, зві-ль-ня-єть-ся від ви-ди-мих га-зо-по-ді-б-них вклю-чень. Для та-р-но-го скла осві-т-лен-ня за-кін-чу-єть-ся при 1400-15000С. В’я-з-кість скло-ма-си при цьо-му скла-дає бли-зь-ко 10-12Па*с.
Го-мо-ге-ні-за-ці-я. Про-цес го-мо-ге-ні-за-ції ду-же ва-ж-ли-вий. В скло-ва-р-них пе-чах для та-р-но-го скла го-мо-ге-ні-за-ція по-ви-нна про-хо-ди-ти ду-же шви-д-ко то-му, що ви-ро-б-ни-ц-т-во ха-ра-к-те-ри-зу-єть-ся ве-ли-ки-ми з`є-ма-ми.
На цьо-му ета-пі скло-ма-са ін-те-н-си-в-но пе-ре-мі-шу-єть-ся за до-по-мо-гою бу-р-лін-ня. До кі-н-ця цьо-го ета-пу скло-ма-са зві-ль-ня-єть-ся від зви-вин, стає од-но-рі-д-но-ю. Бу-р-лін-ня скло-ма-си сти-с-не-ним по-ві-т-рям до-зво-ляє під-ви-щи-ти ви-ро-б-ни-ц-т-во пе-чей та по-кра-щи-ти якість скло-ма-си. Од-нак бу-р-лін-ня за-сто-со-ву-ють ли-ше на пе-чах для ва-рін-ня те-м-но-зе-ле-но-го та ко-ри-ч-не-во-го скла. Со-п-ла роз-та-шо-ву-ють-ся в зо-ні чи-с-то-го дзе-р-ка-ла скло-ма-си. Кі-ль-кість со-пел за-ле-жить від по-ту-ж-но-с-ті пе-чі. Так для пе-чі №1 кі-ль-кість со-пел до-рі-в-нює 7 во-ни роз-та-шо-ва-ні в ряд на від-ста-ні 500 мм од-на від дру-го-ї. Для пе-чі №3 кі-ль-кість со-пел до-рі-в-нює 13 і роз-та-шо-ва-ні во-ни у ша-хо-во-му по-ряд-ку.
Охо-ло-джен-ня скло-ма-си. В’я-з-кість про-ва-ре-ної скло-ма-си ду-же ни-зь-ка для ви-ро-б-ки ви-ро-бів. То-му для то-го, щоб мо-ж-на бу-ло від-фо-р-му-ва-ти ви-ро-би не-об-хід-но зни-зи-ти те-м-пе-ра-ту-ру при-бли-з-но на 200-3000С по-рі-в-ня-но з те-м-пе-ра-ту-ра-ми осві-т-лен-ня та го-мо-ге-ні-за-ці-ї. Охо-ло-джен-ня скло-ма-си про-ті-кає до те-м-пе-ра-ту-ри 12000С для ство-рен-ня не-об-хід-ної в‘я-з-ко-с-ті при фо-р-му-ван-ні ви-ро-бів.
Ду-же ва-ж-ли-во, щоб під час охо-ло-джен-ня не ви-ни-ка-ло по-ру-шен-ня рі-в-но-ва-ги між роз-пла-вом та га-за-ми. В цьо-му ви-па-д-ку ви-ни-ка-ють по-ро-ки – пу-зи-рі та вто-рин-на „мо-ш-ка”, зві-ль-ни-ти-ся від яких прак-ти-ч-но не мо-ж-ли-во то-му, що в’я-з-кість скло-ма-си вже ви-со-ка.
Ва-рін-ня та-р-но-го скла про-во-дить-ся у про-то-ч-них ван-них пе-чах без-пе-ре-р-в-ної ді-ї. Ван-на скло-ва-р-на піч пред-ста-в-ляє со-бою скла-д-ний те-п-ло-те-х-ні-ч-ний аг-ре-гат, конс-тру-к-ція яко-го за-ле-жить від спо-со-бу пі-ді-грі-ву, на-пря-м-ку ру-ху ди-мо-вих га-зів, спо-со-бу роз-ді-лен-ня ба-сей-ну та по-лу-м’я-но-го про-с-то-ру. Во-на скла-да-єть-ся з ро-бо-чої ка-ме-ри, па-ль-ни-ків, при-стро-їв для ви-ко-ри-с-тан-ня те-п-ла ди-мо-вих га-зів, пе-ре-ві-д-них кла-па-нів, фу-н-да-ме-н-тів, опор та ка-р-ка-су. На-пря-мок ру-ху га-зів в ве-ли-ких ре-ге-не-ра-ти-в-них пе-чах по-пе-ре-чний, а в ма-лих – під-ко-во-по-ді-б-не або по-здо-в-ж-ньо – по-пе-ре-чне. При ви-ро-б-ці скло-та-ри зви-чай-но ви-ко-ри-с-то-ву-ють скло-ва-р-ні пе-чі з по-пе-ре-чним на-пря-м-ком ру-ху по-лу-м’я, бо во-ни до-зво-ля-ють кра-ще ре-гу-лю-ва-ти те-п-ло-вий ре-жим по до-в-жи-ні пе-чі, ство-рю-ва-ти не-об-хід-ні те-п-ло-ві умо-ви в зо-нах ва-рін-ня, осві-т-лен-ня та го-мо-ге-ні-за-ці-ї. В ре-ге-не-ра-ти-в-них пе-чах з по-пе-ре-чним ру-хом по-лу-м’я мо-ж-на ви-ко-ри-с-то-ву-ва-ти се-к-цій-ні ре-ге-не-ра-то-ри, які до-зво-ля-ють ре-гу-лю-ва-ти те-м-пе-ра-ту-ру пі-ді-грі-ву по-ві-т-ря для від-по-ві-д-но-го па-ль-ни-ка. Схе-ма пе-чі пред-ста-в-ле-на на ри-су-н-ку 3.1.
При не-ве-ли-ких роз-мі-рах та ви-со-кій про-ду-к-ти-в-но-с-ті пе-чей ви-ко-ри-с-то-ву-ють під-ко-во-по-ді-б-ний та по-здо-в-ж-ньо – по-пе-ре-чний рух по-лу-м’я. Та-кі пе-чі більш ком-па-к-т-ні, в них мо-ж-на більш по-вно ви-ко-ри-с-то-ву-ва-ти па-ли-во, за-без-пе-чу-ва-ти по-трі-б-ну на-сти-ль-ність фа-ке-лу. од-нак в цих пе-чах важ-ко ре-гу-лю-ва-ти те-м-пе-ра-ту-ру в окре-мих зо-нах. Схе-ма-ти-ч-но піч з під-ко-во-по-ді-б-ним ру-хом по-лу-м’я зо-бра-же-на на ри-су-н-ку 3.2.
Най-більш про-ду-к-ти-в-ни-ми є про-то-ч-ні пе-чі з при-стро-єм для бу-р-лін-ня скло-ма-си, без ви-ро-б-но-го ба-сей-ну. Крім то-го про-цес пе-ре-мі-шу-ван-ня та осві-т-лен-ня про-ті-кає у тон-ко-му ша-рі скло-ма-си. Ши-х-ту та скло-бій мо-ж-на по-да-ва-ти в зо-ну ва-рін-ня по по-хи-ло-му ло-т-ку. Пе-ре-мі-шу-ван-ня скло-ма-си в зо-ні ва-рін-ня бу-р-лін-ням до-зво-ляє при-ско-ри-ти про-це-си си-лі-ка-то – і скло-ут-во-рен-ня. Тон-ко-ша-ро-ве осві-т-лен-ня до-зво-ляє здій-с-ни-ти більш кра-щий про-грів скло-ма-си і ін-те-н-си-фі-ку-ва-ти про-цес. За-вдя-ки цьо-му пря-мо-то-ч-ні пе-чі за-без-пе-чу-ють ви-со-ку про-ду-к-ти-в-ність при до-сить не-ве-ли-ких роз-мі-рах.
Ос-но-в-ною ви-мо-гою до конс-тру-к-ції ви-со-ко-про-ду-к-ти-в-них про-ми-с-ло-вих скло-ва-р-них пе-чей з по-лу-м’я-ним про-грі-вом - за-без-пе-чен-ня ви-со-ко-те-м-пе-ра-ту-р-них ре-жи-мів ва-рін-ня скла до 1600-16500С. Цьо-му по-ви-нні від-по-ві-да-ти конс-тру-к-ції за-ва-н-та-жу-ва-ль-них ки-шень, га-зо-па-ль-ни-ко-вих при-стро-їв і про-то-ків.
За-ва-н-та-жу-ва-ль-ні ки-ше-ні по-ви-нні бу-ти за-кри-ти-ми, для по-пе-ре-джен-ня ви-би-ван-ня фа-ке-лу та під-смо-к-ту-ван-ня хо-ло-д-но-го по-ві-т-ря. Осо-ба ува-га по-ви-нна при-ді-ля-ти-ся до ра-ці-о-на-ль-но-го роз-мі-щен-ня фа-ке-лу та ви-со-ко-му сту-пе-ню про-грі-ву по-ві-т-ря-(-до 1400-4500С).
Ха-ра-к-те-ри-с-ти-ка скло-ва-р-них пе-чей.
Скло-ва-р-на піч №1
Кла-д-ка ван-ної пе-чі
Ба-сей-ни ва-ри-ль-ної та ро-бо-чої ча-с-тин, від-по-ві-да-ль-ні конс-тру-к-ції – вльо-ти, про-ток, ар-ка то-р-це-вої сті-ни ба-кор.
По-лу-м’я-ний про-с-тір ва-ри-ль-но-го про-с-то-ру ба-кор.
Ро-бо-ча ча-с-ти-на ди-нас.
Дно пе-чі ша-мот, ба-ко-ро-ва пли-т-ка.
Го-ло-вне зве-ден-ня та зве-ден-ня
ро-бо-чої ча-с-ти-ни, зве-ден-ня ре-ге-не-ра-то-рів склоди-нас.
Ре-ге-не-ра-то-ри ди-нас, ша-мот.
На-са-д-ка ша-мот.
Ва-рін-ня за-без-пе-чу-єть-ся спа-лю-ван-ням га-зу у над-ли-ш-ку по-ві-т-ря б=1-1,2. по-ві-т-ря про-пу-с-ка-єть-ся крізь ре-ге-не-ра-то-ри де во-но пі-ді-грі-ва-єть-ся до те-м-пе-ра-ту-ри 9000С. Якість про-ва-рю-ван-ня за-без-пе-чу-єть-ся си-с-те-мою ба-р-бо-ту-ван-ня. На пе-чі №1 пра-цює 7 то-чок, що роз-та-шо-ва-ні в ряд на від-ста-ні 500 мм од-на від од-но-ї. Скло-ма-са від-би-ра-єть-ся крізь два фі-де-ри, які ма-ють са-мо-стій-не опа-лен-ня при-ро-д-ним га-зом і ма-ють три ро-бо-чі зо-ни. Те-м-пе-ра-ту-ра по зо-нам за-да-єть-ся в за-ле-ж-но-с-ті від з’є-му скло-ма-си та асо-р-ти-ме-н-ту на фі-де-рі. На пе-чі №3 пра-цює 13 то-чок , що роз-та-шо-ва-ні у ша-хо-во-му по-ряд-ку
Ван-на скло-ва-р-на піч без-пе-ре-р-в-ної дії, ре-ге-не-ра-ти-в-на, про-то-ч-на, з по-пе-ре-чним на-пря-м-ком ру-ху по-лу-м’я. піч має три па-ри па-ль-ни-ків. Ба-сей-ни ва-ри-ль-ної та ро-бо-чої ча-с-тин по-єд-на-ні про-то-ком.
Па-ра-ме-т-ри пе-чі
За-га-ль-на пло-ща пе-чі 60м2.
Пло-ща ва-ри-ль-ної ча-с-ти-ни 56м2.
Пло-ща ро-бо-чої ча-с-ти-ни 15м2.
Гли-би-на ва-ри-ль-но-го ба-сей-ну 900мм.
Гли-би-на ви-ро-б-но-го ба-сей-ну 500мм.
Про-ток; до-в-жи-на /ви-со-та/ши-ри-на 1200/300/600мм.
Рі-вень скло-ма-си в ба-сей-ні 75± 1мм.
За-ва-н-та-жу-ва-ль-на ки-ше-ня: ши-ри-на/висота 850/420мм.
Про-ду-к-ти-в-ність пе-чі 60-66 тон/до-бу(в за-ле-ж-но-с-ті від з’є-му скло-ма-си).
Тиск у ва-ри-ль-ній та ро-бо-чій ча-с-ти-ні
ней-т-ра-ль-ний або сла-бо по-зи-ти-в-ний